Змова генералів: Екс-радник Путіна пояснив, що означає зникнення ВВП

До того, що глава РФ «пішов», росіян вирішили підготувати, пише у своєму блозі на ЖЖ колишній радник Володимира Путіна Андрій Ілларіонов, повідомляють Патріоти України. Наводимо текст посту без змін:

Возможно, будущие историки назовут эти события «заговором генералов». В самом деле: с одной стороны – подполковник.А с другой – сплошные генералы: два генерал-полковника, три генерала армии. По прошествии почти двухнедельной жесткой борьбы под ковром картина поля битвы, открывшаяся для общественности к вечеру вчерашнего дня, почти не оставляет сомнений в ее итогах. Партия «крови и бабла» (в соответствии с терминологией А.Пионтковского) понесла тяжелые потери и отступает по всему фронту под натиском партии «большой крови». Отсутствовавший с 27 февраля С.Иванов появился в публичном пространстве, закрепив союз с РПЦ или, как минимум, гарантируя ее нейтральную позицию. Н.Патрушев на заседании СБ в Пятигорске принял капитуляцию Р.Кадырова. К.Ремчуков из ложи Большого театра сообщил о грядущей отставке И.Сечина. Похоже, предрешена и отставка В.Колокольцева – несмотря на опровержение распускавшихся ранее слухов. Иными словами, силовая и финансовая опоры «национального лидера», похоже, парализованы. В отличие от «появившегося» С.Иванова «исчез» В.Путин. Отмена его визита в Казахстан и активно вбрасываемая в общественное пространство информация о его «болезнях» заставляют задуматься о том, где он физически находится в настоящее время и в каком именно состоянии. Если предложенный анализ верен, то в ближайшие дни следует ожидать отставки с поста премьера Д.Медведева и назначения на него С.Иванова. Госдума под руководством С.Нарышкина обеспечит правильное голосование ее членов. После чего общественность, очевидно, будет проинформирована о том, что национальный лидер нуждается в заслуженном отдыхе. Тот, кто полагает, что в заговоре участвуют (сознательно или неосознанно) только генералы или же только силовики, немного упрощает ситуацию. Накануне убийства Б.Немцова в безопасное место на 15 суток был отправлен другой потенциальный кандидат на роль «сакральной жертвы», популярный блогер, специализировавшийся на публикациях утечек против фигурантов партии «крови и бабла», регулярно сливавшихся партией «большой крови». Другой известный оппозиционный публицист буквально на днях довольно смело предположил, что «после убийства Немцова Путин будет свергнут в ближайшее время». Читателям, ошибочно полагающим, что у автора этих строк якобы есть какая-либо симпатия к какой-либо из сторон в этой смертельной схватке, отвечаю классической сентенцией о «чуме на оба ваши дома». Однако кроме обращения к этой сентенции, трудно также забыть и о неизбежно приходящих на ум исторических аналогиях: – о коррумпированном режиме шаха Реза Пехлеви со спецслужбой САВАК, с одной стороны, и пришедшем ему на смену режиме аятолл без спецслужбы САВАК, но зато с Корпусом стражей исламской революции, с другой; – о коррумпированном режиме Чан Кай Ши со спецслужбами и карательными экспедициями против коммуниcтов, с одной стороны, и пришедшем ему на смену маоистском режиме без спецслужб Гоминьдана, но с по-настоящему большим террором, с другой.Джерело: http://patrioty.org.ua/zmova-generaliv-eks-radnik-putina-poyasniv-shho-oznachaye-zniknennya-vvp/

3D визуализация и дизайн

«Лучше умереть стоя, чем жить на коленях»: украинцы массово скупают книги о ведении партизанской борьбы

Львовское издательство «Астролябия», специализирующееся на военной литературе, выпустило две части известнейшей книги по стратегии и тактике партизанской войны «Тотальное сопротивление: инструкция по ведению малой партизанской борьбы для каждого».

Автор книги майор швейцарской армии Ганс фон Дах, пишет Новый регион.

За первые месяцы после появления на книжных прилавках украинский перевод книги – «Тотальний опір: інструкція з ведення малої війни для кожного», оказался в числе наиболее продаваемых книг, передает «Радио Свобода».

Справка «Нового Региона»: В 1957 году майор швейцарской армии Ганс фон Дах опубликовал руководство по партизанской войне, которое должно было подготовить его сограждан к возможному вторжению советских войск. Армейское руководство книгой пренебрегло, зато она стала библией партизан по всему миру.

Книга «Тотальное противостояние: Руководство по партизанской войне для всех» начинается с допущения, что Советский Союз решил «уничтожить демократический нарыв» на теле Европы, и Швейцария стала театром военных действий. Дальше даются серьезные, подробные и наглядные советы по борьбе с захватчиками, предназначенные для рядовых обывателей. Исторические предания о гражданах Швейцарской Конфедерации былых времен здесь переплетаются с выводами из опыта партизанской борьбы во Второй мировой войне.

Завершается книга высказыванием: «Лучше умереть стоя, чем жить на коленях».

Фон Дах рассматривает такие вопросы, как создание ячеек сопротивления, подбор вооружения, связь через тайники, уход в подполье после нанесения удара, поведение на допросе и под пыткой. Даются инструкции по изготовлению самодельных фугасов для поражения живой силы. Автор объясняет, как бесшумно нейтрализовать часового с помощью топора и как в условиях дикой природы питаться древесной корой, улитками и лягушками.

Во второй половине 1950-х, когда фон Дах писал свою книгу, тема партизанской борьбы витала в воздухе, причем не только в военных кругах, напоминает издание Neue Zürcher Zeitung.

Свой отпечаток наложили война в Корее и венгерское восстание. Сам фон Дах к тому времени служил в учебном департаменте Министерства обороны и из-под его пера выходили бесчисленные армейские инструкции и статьи, публиковавшиеся в военных журналах. Завершается книга высказыванием: «Лучше умереть стоя, чем жить на коленях».

Военное руководство не оценило труд фон Даха: в 1974 году идея использования книги в качестве штатной армейской инструкции была отклонена, пробный тираж пустили под нож. Официальное объяснение позиции Генштаба состояло в том, что изложенные в «Тотальном противостоянии» принципы борьбы гражданского населения с оккупантами «нарушали международное право». Но настоящая причина, как пишет Neue Zürcher Zeitung, была в том, что швейцарские стратеги грезили об армии великой державы в карманном формате – с военной авиацией, танками и ядерным оружием, а не о партизанской оборонительной войне.

Несмотря на то, что фон Даху не удалось оказать долгосрочного влияния на доктрину швейцарской армии, а «в Советском Союзе, стране потенциального агрессора, книгу… высмеивали», она стала пользоваться большим успехом у милитаристов по всему миру, от Анголы до Вьетнама. Появились бесчисленные пиратские переводы более чем на 50 языках. Заглянув на профильные форумы в интернете, можно убедиться, что в антиправительственных кругах справочник боготворят и сегодня.

На украинском языке книга издана впервые.

Джерело: http://hvylya.net/news/digest/luchshe-umeret-stoya-chem-zhit-na-kolenyah-ukraintsyi-massovo-skupayut-knigi-o-vedenii-partizanskoy-borbyi.html

3D визуализация и дизайн

США сьогодні можуть оголосити про надання Україні військової допомоги, — New York Times

Сполучені Штати Америки сьогодні, 11 березня, можуть оголосити про надання Україні військового обладнання, повідомляє газета New York Times.

«Оголошення про додаткові поставки обладнання може бути зроблено вже в середу», — пише видання.

Раніше Білий дім повідомив про надання Україні нелетальної зброї (наприклад, приладів нічного бачення, противомінометних радарів) на суму 118 млн дол. Однак, як повідомили чиновники видання, на даний момент тільки половина з обіцяної допомоги була відправлена в Україну. У Міноборони США погодилися, що допомога була «неприпустимо повільною» і потрібно прискорити цей процес.

Крім того, за даними видання, США планують виділити Україні ще 120 млн подібної допомоги.

Джерело: http://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-segodnya-mogut-obyavit-predostavlenii-1426056477.html

Плотницький проти Козіцина. Громадянська війна по-луганськи-3

Два антиукраїнських проекти на Луганщині – «ЛНР» і «Казакія» – зараз перейшли у фазу відкритого військового протистояння

Незважаючи на низку гучних вбивств політичних супротивників, починаючи з «Бетмена», «ЛНР», очолювана Ігорем Плотницьким, так і не змогла підкорити собі повністю луганську частину зони конфлікту на Донбасі. Південь і захід регіону залишився під «казаками» отамана Миколи Козіцина, який, щоправда, сам воліє плести інтриги на безпечній відстані, з російської території.

Проте відразу після лютневих Мінських домовленостей і витіснення українських військових з Чорнухина та Дебальцева, конкуренти вирішили «заявити про свої права». І почали відкрито воювати один з одним. Щоправда, різними методами.

Плотницкий: ставка на ліквідацію

За вже сформованими правилами цієї дивної гри в «козаки-розбійники», першими завдали удару бойовики Плотницького.

Увечері 28 лютого кілька підрозділів «ЛНР» напали на місто Красний Луч, який утримували козіцинські «казаки». За словами «виконувача обов’язків отамана Антрацитівського юрта» Козирєва, дві механізовані колони бойовиків «ЛНР» спробували захопити два блокпости «Казачої національної гвардії» на в’їзді біля міст Красний Луч і Антрацит. Внаслідок перестрілки кілька людей було вбито, згоріло два приватних будинки, в тому числі і будинок Краснолуцького отамана Косогора, який не раз відкрито заявляв про небажання підкорятися Плотницькому і його людям. Луганські сепаратисти захопили в полон Косогора, розграбували його комендатуру і повернулися до Луганська.

У «відкритому листі» до Плотницького Козирєв заявляє: «Лише завдяки зусиллям отаманів вищевказані механізовані колони «ЛНР» не були розбиті на марші при відході нашими гранатометними загонами, які сім разів доповідали про готовність до знищення противника і вимагали від отаманів дозволу на відкриття вогню». Казаки стверджують, що Плотницький провів проти них справжню військову операцію і намагався спровокувати відкрите бойове зіткнення.

5EB75891-FDF9-416D-A7DD-00E478C0C5EC_w268

Луганська верхівка «ЛНР» у свою чергу заявила, що це була спецоперація «прокуратури ЛНР» в «рамках заведеної кримінальної справи». За словами луганських сепаратистів, операція по затриманню Косогора була проведена в той момент, коли козаки спробували викрасти «народного мера Красного Луча» за версією «ЛНР» Юрія Кондратенка. Також луганські бойовики звільнили законного мера цього міста Марину Філіппову, одну із затятих прихильниць «ЛНР» та ініціаторів так званого «референдуму» 11 травня, яку краснолуцькі козаки тримали в полоні за наказом Миколи Козіцина.

Цікаво, що «заступник міністра внутрішніх справ» угруповання «ЛНР» Ігор Марков стверджує, що проведена в Красному Лучі операція ніяк не була пов’язана з діяльністю дислокованих в районі міста казацьких частин – мовляв, ми відновлювали законність, вилучили у казачої банди зброю і близько 2 кілограмів наркотичних засобів. Іншими словами, відновити контроль над Красним Лучем і Антрацитом Плотницькому так і не вдалося – ці території утримуються «казаками» Козіцина і донині.

У наступні дні проти бойовиків, що не бажають підкорятися Луганську, розгорнули цілу війну.

6 березня в Антрациті невідомі спробували ліквідувати командира підрозділу бойовиків «Русь» Сергія Бондаренка на прізвисько «Бондар». Бойовика намагалися підірвати на вулиці Ростовській за допомогою фугасу спрямованої дії машину, в якій проїжджав «Бондар». До цього інциденту командир «Русі» заявляв, що збирається «розібратися з «ЛНР», яка напала на його бойових товаришів у Красному Лучі.

7 березня на виїзді з селища Михайлівка Перевальського району було скоєно аналогічний замах на голову бригади «Призрак» Олексія Мозгового. Як повідомляють на його інформаційному каналі, в районі блокпоста, на виїзді з селища підірвали три вибухові пристрої в той момент, коли там рухався автомобіль Мозгового. Ватажок «Призрака» вижив, отримав лише легке поранення в голову.

«Казаки», які стояли на блокпосту неподалік від місця, де стався інцидент, заявили, що за кілька днів до замаху на цьому місці представники «влади «ЛНР» проводили нікому незрозумілі роботи». Сам Мозговий у відкритому зверненні до організаторів замаху фактично оголосив, що вважає цю акцію «внутрішніми республіканськими інтригами», в які його намагаються втягнути. «Сталося те, що сталося. Я всіх прощаю, я не збираюся нікому мстити, в банку з павуками ви мене не затягнути, всі потуги створити метушню всередині республіки не пройдуть», – заявив Мозговий.

До речі, сам Мозговий того вечора повертався з Луганська, де вів переговори з верхівкою «ЛНР».

Козіцин: мета – велика Казакія?

Якщо ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький намагається встановити контроль над всією зоною конфлікту за допомогою точкових військових акцій і вибухівки, його невловимий головний суперник, отаман «Казачої національної гвардії» Микола Козіцин, діє непрямими методами. І, схоже, отаман ставить перед собою більш амбітні цілі, що виходять далеко за межі Донбасу.

Козіцин, на якого бойовики «ЛНР» оголосили полювання на початку року, несподівано знову «сплив» в Україні в лютому під час атаки бойовиків на Дебальцеве. Він особисто очолив «казачі підрозділи», які займалися «зачисткою» цього населеного пункту.

У Дебальцевому отаман заявив про те, що «Донбас – споконвічна земля донських казаків». Як уже повідомляло Радіо Свобода, Козіцин активно розвиває ідею окремої казацької нації. І можна було б вважати ці його слова лише фантазією одного з дрібних сепаратистів в зоні АТО, але, схоже, що заяви Козіцина знаходять все більшу підтримку зі східної сторони українсько-російського кордону.

Так 22 лютого в Новочеркаську пройшов Всеросійський з’їзд отаманів під головуванням Миколи Козіцина, заявленого на цьому заході вже як «Отаман Всевеликого війська Донського». На з’їзді були присутні отамани з Чувашії, Саратова, Хоперського регіону, Приокського округу Росії та інші, що визнали Козіцина «бойовим отаманом Війська» – в піку «офіційному отаманові ВВД» Віктору Гончарову, якого президент Росії Володимир Путін призначив на цю посаду своїм указом у 2013 році.

У своєму виступі на з’їзді Козіцин наголосив: «Війна тільки починається, попереду у казаків ще Третя світова». Також отаман закликав своїх прихильників воювати і проти внутрішнього ворога: «У Росії багато покидьків, тварюк. І у вищих ешелонах влади – їхні діти вчаться зараз за кордоном, гроші, все за кордоном!»

Своєрідним маніфестом Миколи Козіцина став відкритий лист до президента України Петра Порошенка, який він опублікував наприкінці лютого.

C2481505-79E0-4E35-A2F8-AB3B3B6F1A7D_w640_s

У зверненні до Порошенка Козіцин «історично обґрунтував» претензії донських казаків на землі Донбасу і навіть порівняв казацтво з багатостраждальним єврейським народом: «Частина земель Луганської та Донецької областей, які були зайняті ЗСУ, вже звільнена, але на даний момент воєнізовані загони і підрозділи армії Вашої держави все ще знаходяться на території населених пунктів Донбасу, зокрема Станиці Луганській. Все це території історично належали до області Війська Донського, тому козаки захищають свої історичні землі. В історичних подіях 20-го століття можна виділити лише два народи, які зазнали найбільш масштабні втрати, в результаті їх навмисного знищення. Багатостраждальний козачий народ, так само, як і єврейський, піддавався геноциду»…

Зрозуміло, ні про які фейкові «народні республіки» і навіть про «Новоросію», Козіцин мову не веде. Схоже, що для нього конфлікт на сході України – це частина визвольної боротьби казацького народу за самовизначення. Увертюра війни, «яка тільки починається».

І враховуючи зростання авторитету бойового отамана «Казачої національної гвардії» у Війську Донському, він явно не збирається відстоювати права казацького народу тільки лише на українській території.

Але, як виглядає, активізація казачого руху на півдні Росії – справа все ж віддаленого майбутнього. Не варто скидати з рахунків претензії Козіцина на Станицю Луганську. Атакувати цей «исконно казачий» населений пункт казаки поки що можуть тільки з російської території, адже шлях до Станиці з боку Донбасу лежить через населені пункти, контрольовані силами «ЛНР» Плотницького. Але якщо Станиця Луганська під час гіпотетичного військового вторгнення через державний кордон стане казачою, це дозволить «Казачій національній гвардії» в перспективі взяти «ЛНР» в котел.

Незважаючи на точкові успіхи Плотницького в ліквідації окремих бунтівних сепаратистів, з точки зору стратегії він не виглядає як потенційний переможець у сутичці двох антиукраїнських проектів на Луганщині. У великій грі за переформатування пострадянського простору так звані «Луганська і Донецька народні республіки» легко можуть стати їжею для нових монструозних утворень, які сьогодні тільки роблять свої перші кроки.

Андрій Діхтяренко – луганський журналіст, оглядач Радіо Свобода, головний редактор «Реальної газети»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Джерело: http://www.radiosvoboda.org/content/article/26890376.html

Россияне теперь могут на свою зарплату купить на 70% меньше капусты и на 54% меньше сахара, чем год назад

Абсолютное большинство продуктов стали менее доступными для россиян. К такому выводу пришел Росстат, сравнив покупательную способность населения в январе 2014 года и январе 2015 года. Как рассказали «Известиям» в Росстате, если в прошлом году человек со средней зарплатой мог купить на нее, к примеру, 951 кг капусты, то в этом – 560 кг. По словам экспертов, сейчас резко растет доля людей, которые экономят на еде.

Росстат оценивает покупательную способность, исходя из того, какое количество того или иного продукта можно купить на среднюю зарплату (цены также берутся средние). Анализ проводился по 24 видам продуктов. За год только 5 их них (черный и белый хлеб, соль, вермишель, баранина) стали доступнее. Больше всего выросла доступность соли — на 9%. К примеру, в прошлом году на среднюю зарплату можно было купить 1432 кг соли, а в этом — 1571 кг.

Остальные 19 позиций стали менее доступными в среднем на 17%. Хуже всего обстоят дела с капустой. Год назад на одну среднюю зарплату можно было купить 951 кг капусты, в этом — 560 кг, то есть на 70% меньше. На втором месте — сахар. В прошлом году на среднюю зарплату можно было купить 584 кг сахара, а в этом — 380 кг, на 54% меньше. Доступность лука снизилась на 26%, риса — на 23%, яблок — на 22%, моркови — на 21%. На 17% меньше среднестатистический россиянин может теперь купить круп и мяса кур, на 16% — рыбы, на 15% — свинины, на 12% — картофеля и чая. Доступность таких продуктов, как молоко, яйца, говядина, сливочное и подсолнечное масло, маргарин, мука, понизилась на 1–7%.

По данным последнего — январского — отчета Росстата о социально-экономическом положении России, средняя зарплата в стране — 32,6 тыс. рублей. При этом она, конечно, разная для разных регионов и специальностей. Больше всего она в финансовом секторе (69 тыс. рублей), меньше всего — в текстильном производстве (14 тыс. рублей). Больше всего средняя зарплата в Ненецком автономном округе (66 тыс. рублей), на Чукотке (76 тыс. рублей), Москве и Магаданской области (61 тыс. рублей), самая низкая — в Алтайском крае (19 тыс. рублей) и Кировской области (20 тыс. рублей). В 2013 году средняя зарплата по России составляла немного меньше, чем сейчас, — 29,9 тыс. рублей.

Цены от региона к региону меняются так же сильно. К примеру, стоимость фиксированного набора товаров и услуг (в него входят 30 видов продовольственных товаров, 41 вид непродовольственных, 12 услуг) больше всего на Чукотке (19,8 тыс. рублей), в Магаданской области (17,9 тыс. рублей), в Москве (17,8 тыс. рублей), меньше всего в Севастополе (9 тыс. рублей), в Крыму (9,9 тыс. рублей), в Кемеровской области (10,5 тыс. рублей).

По информации Росстата, 93% своей зарплаты россияне тратят на покупку товаров и оплату услуг. При этом с каждым годом всё больше россиян часть зарплаты отдают, чтобы оплатить кредит. В январе 2015 общая задолженность по кредитам в России составила 11 млрд рублей, тогда как в январе 2014 года она составляла 9,9 млрд рублей, в январе 2013-го — 7,7 млрд рублей.

При этом инфляция не единственная проблема россиян — далеко не всем из них зарплата приходит вовремя. На 1 февраля 2015 года общая задолженность предприятий по зарплате составила 2,5 млрд рублей. «На 1 февраля 2015 года просроченная задолженность по заработной плате по сравнению с 1 января 2015 года снизилась в 19 субъектах Российской Федерации, выросла — в 45 субъектах, отсутствовала — в 9 субъектах, осталась без изменения — в 5 субъектах, образовалась — в 7 субъектах Российской Федерации», — говорится в исследовании Росстата.

По словам ведущего научного сотрудника Института комплексных социальных исследований РАН Леонтия Бызова, сейчас «многие люди с невысокими доходами вынуждены очень жестко экономить на еде».

— Это значит не просто покупать более дешевую колбасу, а значит вообще отказаться от колбасы, сыра и ряда продуктов, радикально менять рацион питания и образ жизни, — пояснил он.

Он рассказал, что до кризиса в той или иной степени экономили на еде около половины жителей России.

— Это самые бедные слои, которых мы в свое время насчитали 10–12%, — сказал эксперт. — А также самые массовые слои общества, не дотягивающие до уровня среднего класса. Их экономия не означает, что они голодают, — они просто вынуждены отказываться от ряда продуктов, которые они хотели бы купить. Сейчас, с развитием кризиса и деструктивных тенденций в экономике, доля людей, экономящих на еде, резко выросла.

Леонтий Бызов отметил, что в 1990-е годы россиян сильно выручало подсобное хозяйство, но сейчас культура его ведения в значительной степени утеряна.

— Для горожан дача стала местом отдыха, они сажают там цветы, — сказал он. — Но чтобы выращивали картошку и кабачки — таких мало. В 1990-е подсобное хозяйство часто держалось на старшем поколении, сейчас многие из тех людей ушли.

Тем не менее эксперт полагает, что этим летом даже горожане будут увеличивать свои посадки.

— Но это не решит серьезные экономические проблемы. Картошка не сильно дорогая, а выращивать животных не многие решатся, — пояснил он.

Профессор Международного института развития Алексей Скопин отметил, что «статистика сильно недооценивает объемы производства в личном подсобном хозяйстве».

— Самые низкие зарплаты — в сельскохозяйственных регионах, и люди там давно не протестуют, потому что там у всех или свое хозяйство при доме, где они постоянно живут, или дача, или родственники в деревне, — сказал эксперт.

Этим летом, по его мнению, более серьезно отнесутся к своим огородам и многие жители Московского региона.

— Этот тренд наметился после кризиса 2008 года, — рассказал Алексей Скопин. — Люди, которые собираются на пенсию, абсолютно четко понимают, что никакой пенсии им на жизнь не хватит. Многие сдают свои городскую квартиру и перебираются на дачу, где занимаются подсобным хозяйством. Эта ситуация очень характерна в том числе для Москвы и Санкт-Петербурга — в крупных городах выгоднее сдавать квартиру.

1 2