Меркель: санкции ЕС против РФ не будут отменены

Евросоюз не собирается отменять санкции против России, пока условия режима прекращения огня по минским соглашениям не будут выполнены. Об этом заявила канцлер Германии Ангела Меркель, передает Reuters.

«Мы не можем и не будем отменять санкции, действие которых истекает в июле или сентябре, до тех пор, пока требования минских соглашений не будут выполнены. Это было бы неправильно», — заявила она.

Меркель добавила, что в четверг обсудит этот вопрос на саммите в Брюсселе с лидерами Евросоюза.

Напомним, Совет Европейского союза на заседании в четверг, 19 марта, рассмотрит ситуацию в Украине и вопрос относительно расширения санкций против России.

Участие в сегодняшнем саммите примет также премьер-министр Украины Арсений Яценюк. Президент Украины Петр Порошенко заявил, что ждет «эффективных решений» по России от Совета ЕС.

Джерело: http://www.rbc.ua/rus/news/merkel-es-otmenit-sanktsii-protiv-rf-vypolneniya-1426756349.html

3D визуализация и дизайн

Святкувати День перемоги треба в Києві, а не в Москві (світова преса)

«Нехай кремлівські пропагандисти спробують приховати те, як західні лідери в Києві з повагою вшановують героїчну боротьбу радянських людей, зокрема росіян»

День перемоги цього року варто святкувати в Києві, а не Москві, пишуть три колишніх посли США в Україну. США відкладає військову тренувальну програму для українських солдатів, щоб Кремль не мав виправдання порушити Мінську угоду, пише Wall Street Journal. Український уряд заслуговує на більшу підтримку США, пише Washington Post. Ремінець МВФ наразі може бути закоротким, щоб Україна змогла витягнути себе з економічного безладу, пише Bloomberg.

День перемоги треба святкувати в Києві, а не Москві, пишуть три колишніх посли США в Україну –  Джон Гербст, Стівен Пайфер і Вільям Тейлор – на сторінках американської газети LA Times. На їхню думку, західні лідери зробили правильний вибір, коли відмовилися брати  участь у святковому параді в Москві в травні цього року. Святкування в Києві, натомість, є логічною альтернативою.

«Західні дипломати та український уряд можуть провести церемонію без параду військової техніки (українці, здається, на мають схильності розглядати танки та ракети). Події можна організувати довкола вшанування пам’яті загиблих на території всього колишнього Радянського Союзу. Групи українських ветеранів можуть, наприклад, запросити ветеранів Росії й інших пострадянських держав», – пишуть посли.

Німецький політолог Андреас Умланд: «Київ, не Москва має бути вибором для відзначення Дня перемоги»

Святкування в Києві, крім того, дозволить західним лідерам вшанувати на власних умовах пам’ять мільйонів загиблих у боротьбі проти нацистської армії, а не на умовах російського президента Володимира Путіна. «Нехай кремлівські пропагандисти спробують приховати те, як західні лідери в Києві з повагою вшановують героїчну боротьбу радянських людей, у тому числі, росіян», – вважають посли.

США відкладає проведення військової тренувальної програми для українських солдатів, щоб Кремль не мав виправдання порушити Мінську угоду, повідомляє журналіст американської гаaети Wall Street Journal Філіп Шишкін. Російські ЗМІ часто заявляли про присутність західних найманців серед українських збройних сил.

Тренування Національної гвардії мало відбутися на заході України, далеко від передової. Американські батальйони мали б навчити українські підрозділи як боротися з радіоперешкодами ворога, як виживати під час сильного артилерійського вогню, як поліпшити надання першої допомоги та інших навичок.

Автор статті Філіп Шишкін: «США відкладає військову підготовку української армії, щоб не порушити перемир’я з Росією»

Тим не менш, американські військові очікують, що тренування все ж таки розпочнеться наприкінці весни.

Український уряд заслуговує на більшу підтримку США, пише американська газета Washington Post. Росія вже заявила, що не готова реструктуризувати український борг і очікує, що Україна виплатить його до грудня цього року.

«Як і німецький канцлер Ангела Меркель, представники Білого дому відхиляють прохання про надання зброї Україні, говорячи, що забезпечення успіху уряду Порошенка є більш важливим. Однак, адміністрація Обами  не пропонує дати Україні достатньо ресурсів, щоб хоча б виплатити борги Москві, не говорячи про те, щоб зупинити армію Росії», – написано в статті.

Крім того, додає видання, уряд українського президента не просить допомоги, яка не обмежена умовами – вони розуміють, що мають відповісти радикальними та болісними реформами. Україна вже значно збільшила ціни на енергоносії для споживачів,  а також розпочала реформи судової системи.  «Україна ще не довела, що може домогтися успіху, але заслуговує більшого, ніж та половинчаста допомога, яку вона досі отримувала від США», – пише Washington Post.

Українське посольство в США: «Допомога Україні в скрутному стані. Інтерв’ю з міністром фінансів України Наталією Яресько»

Ремінець МВФ є закоротким для України, пише журналіст Леонід Бершидський для міжнародної новинної агенції Bloomberg. На його думку, переговори з кредиторами України щодо реструктуризації її боргів, які міністр фінансів Наталія Яресько має завершити в червні цього року, будуть дуже складними.

«Зрештою, російський кредит колишньому уряду України був свідомо структурований як єврооблігація, щоб Україні було складніше уникнути повернення боргу, не оголосивши дефолт через заборгованість у приватному секторі. Враховуючи погані відносини Москви з нинішнім урядом, переговори, як виглядає, навіть не розпочнуться», – пише журналіст.

Бершидський припускає, що ремінець МВФ наразі може бути закоротким, щоб Україна змогла витягнути себе з економічного безладу.

Джерело: http://www.radiosvoboda.org/content/article/26907950.html

Петро Порошенко: Україна чекає від ЄС та світу єдності у протистоянні з Росією

У день річниці анексії Криму наш кореспондент у Києві, Серджіо Кантоне, взяв інтерв‘ю у президента України Петра Порошенка. Журналіст поцікавився, як президент бачить подальшу співпрацю з Євросоюзом щодо врегулювання конфлікту в Україні та на які кроки з боку європейських лідерів він чекає.

“Європейський Союз зараз проходить через важливе випробування, тому що вони говорять про гроші, і Росія говорить про гроші, про ціну санкцій і таке інше. А з Україною Європейський Союз говорить про цінності, а це – дві зовсім різні площини: цінності й гроші. І я абсолютно впевнений, що Європейський Союз і лідери країн-членів пройдуть це випробування. А чого чекаємо ми? Ми очікуємо, що ЄС збереже єдність, і що ця єдність буде не лише всередині ЄС. Що весь світ продемонструє єдність: зі Сполученими Штатами, Канадою, Японією, Австралією, Швейцарією… Щоб увесь світ об‘єднався й показав відповідальне ставлення. Ми очікуємо на дуже сильну заяву на адресу Росії, що в разі, якщо вона не дотримуватиметься мінських домовленостей і не звільнить Крим, санкції продовжать або й розширять,” – каже Петро Порошенко.

“Чи є у Вас побоювання, що Крим стане військовим плацдармом?” – запитав журналіст.

“Він вже став військовим плацдармом і, наскільки я розумію, сам російський президент заявив про те, що вони розмістили там ракети, які здатні нести ядерну зброю. І я думаю, що це… що тут вже не йдеться про незалежність України чи суверенітет України над Кримом. Це вже відчутно підвищує небезпеку повномасштабного конфлікту в Чорноморському регіоні. Тому що ці ракети мають радіус дії у 500 км і можуть легко дістатися території кількох країн-членів НАТО, і на це повинна бути певна реакція. Ще одна проблема Криму – гуманітарна ситуація на місці. Це брутальне порушення прав людини. Історичний народ Криму, кримські татари, з населенням у понад 300 тисяч людей, перебуває під жорстким тиском. Лідери цього народу – або під арештом у в‘язницях Росії, або, як за часів Сталіна, їм заборонений в‘їзд до Криму”.

Повну версію інтерв‘ю з президентом України Петром Порошенком дивіться на нашому каналі 19 березня упродовж дня.

Джерело: http://ua.euronews.com/2015/03/18/ukraine-president-demands-a-strong-statement-on-ukraine-from-eu-leaders-as-/

Париж відповів Лаврову, невдоволеному законом про Донбас

МЗС Франції не вбачає «кричущих порушень» Мінських домовленостей в ухвалених Верховною Радою України законах щодо статусу окремих регіонів Донбасу, на які звернув увагу глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Про це сьогодні у Парижі заявив офіційний представник МЗС Франції Ромен Надаль, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«Як згадував Лоран Фабіус 14 березня, згідно з Мінською угодою має бути здійснена децентралізація та інституційні зміни, щоб дати більше автономії регіонам на Сході України. Саме в цьому контексті ми і розглядаємо три закони та резолюцію щодо східних територій України», — сказав дипломат.

Він також нагадав, що міністр закордонних справ та міжнародного розвитку Франції Лоран Фабіус підтримує регулярні контакти з колегами у рамках «нормандського формату» щодо дотримання Мінських домовленостей.

Нагадаємо, сьогодні міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що ухвалені Верховною Радою України закони щодо особливого порядку самоврядування на окремих територіях Донецької і Луганської областей є «кричущим порушенням» Мінських домовленостей. З цього приводу він навіть звернувся зі спецпосланнями до своїх колег у Німеччині і Франції Франка-Вальтера Штайнмайєра і Лорана Фабіуса.

Джерело: http://www.ukrinform.ua/ukr/news/parig_vidpoviv_lavrovu_nevdovolenomu_zakonom_pro_donbas_2033916

3D визуализация и дизайн

Дембеля советуют. Десять рекомендаций министру обороны

Дембеля советуют. Десять рекомендаций министру обороны

Бойцы, которые возвращаются из зоны АТО, по просьбе Фокуса дают советы министру обороны – что следует изменить в армии

Призывать профессионалов

Андрей Ковтонюк, главный сержант взвода управления самоходно-пушечного дивизиона 26-й отдельной артиллерийской бригады

«Военный — это профессия. Есть хороший учитель, хороший водитель, а есть хороший военный. Этим нужно жить, это состояние души. Человек может быть отличным аптекарем, но военный из него никакой. А что получилось у нас — мобилизовали всех подряд. Выжил — герой. Не выжил — тоже герой. Не знаю, почему не взяли на фронт в первую очередь тех, кто был в Ираке, афганцев?»

Учитывать специализацию мобилизованных

Анатолий Алексеевец, капитан Донецкого пограничного отряда, командир отделения инспекторов погранслужбы

«Трудно переучиваться на ходу. Я срочную служил в ВДВ, потом окончил курсы офицеров и каждые четыре года проходил переподготовку. Во время учений мы не раз отрабатывали переход границы. А тут меня вдруг направили не в десант, а в пограничники. В военкомате сказали: если ты действительно знаешь, как переходить границу, сможешь и сам ловить диверсантов».

Обновить технику

Михаил Кизилов, рядовой, наводчик-оператор БМП-2, заместитель командира боевой машины 93-й отдельной механизированной бригады

«Помню, как в первые дни мы с ужасом рассматривали технику, которую нам дали. Как однажды в дороге у БМП двигатель заклинило. Всё ведь старое, убитое. А сейчас большинство машин на ходу — своими руками, как могли, восстанавливали. Хотя техника всё равно старая, проблем с ней много. Воюем, можно сказать, на металлоломе, но воюем».

Обеспечить бойцов продуктами и тёплыми вещами

Алексей Токарев, гранатомётчик 26-й бригады

«В первые дни нас на блокпост выкинули почти без одежды. В шесть утра подняли по тревоге. Сказали: берём только самое необходимое — бронежилеты, каски, боекомплект. Высадили на блокпосту и уехали. Ни еды, ни спальных мешков. Через четыре дня привезли вещи. Это было в июне, но ночью всё равно было холодно».

Отправлять на ротацию всех

Анатолий Алексеевец

«Десантников отправляют на ротацию, а пограничников — нет. Осенью я старался не думать о доме, потому что сразу хандра наваливалась. Знал ведь, что дома дров нет, что ремонты не сделаны. Зарплату, слава богу, подняли, и можно было хоть денег домой послать. Но ведь собственные руки в хозяйстве никто не заменит».

Быстрее принимать решения

Владимир Назаренко, командир взвода инструментальной разведки 25-го батальона при Минобороны

«Причина многих наших поражений в непрофессионализме Генштаба. Командир нашего батальона лично докладывал о том, что после того, как взяли Углегорск, есть дыра в обороне — 6–7 км. В штабе обдумывали ситуацию несколько дней. А в это время через дыру просачивались российские войска».

Давать грамотные приказы

Андрей Ковтонюк

«Самое сложное — осознание того, скольких бестолковых смертей можно было бы избежать. Тупые распоряжения и непонятные приказы — вот, что больше всего раздражало».

Отказаться от бюрократии

Андрей Ковтонюк

«В роте я был единственный с боевым опытом. Но если б этим опытом ещё давали делиться. А то у нас командир не хочет выдавать холостые патроны, чтобы мы побегали по полигону, потому что у него потом будет головная боль, как их списать. Но на кону человеческие жизни. Это же не просто уличная драка, где только носы ломают. А человеку лень лишнюю бумажку написать. Мы шутили, что у нас УПА — Українська паперова армія».

Наладить систему выплат бойцам

Алексей Чабан, старший лейтенант, командир танкового взвода 17-й танковой бригады

«Нам многое обещали. Зарплату повысить, платить «атошные», вознаграждение за участие в боевых действиях, за уничтожение техники. Я прикидывал, что заработал столько денег, что ещё и поделиться с кем-то мог бы. Но ничего этого пока нет. Я не в обиде. Понимаю, в стране нет денег. Но страна продолжает врать. А это неприятно».

Внимательнее относиться к раненым

Артём Овсейчук, пулемётчик 26-й бригады

«У нас одного бойца ранили в живот. Вырезали часть желудка. С питанием всю жизнь проблемы будут. На кашках надо сидеть, но руки-ноги есть. Кстати, его не списали. Хоть ему и положена жёсткая диета, в АТО пойдёт служить ещё раз, не имеет права отказаться».

Подробнее о том, с чем за год службы в зоне АТО столкнулись демобилизованные украинские солдаты – в статье «Смотри, кто пришёл», опубликованной в №11 журнала Фокус, который выходит 20 марта.

Джерело: http://focus.ua/country/326768/