Шабунин: Силовики хотят сорвать работу Антикоррупционного бюро

О компетентности конкурсной комиссии по выбору директора НАБУ, основных претендентах, роли президента Порошенко и клановой борьбе в МВД, СБУ и ГПУ

История создания с помощью открытого конкурса первого в Украине Антикоррупционного бюро вышла на финишную прямую. В интервью ЛІГАБізнесІнформ один из наиболее активных представителей общественного сектора в вопросе борьбы с коррупцией, глава правления Центра противодействия коррупции Виталий Шабунин рассказал о том, почему и из-за кого работа пока еще не созданного Бюро может оказаться под угрозой.

С чем комиссия по избранию директора Антикоррупционного бюро вышла на финишную прямую?

– Завтра (6 марта – ред.) в Администрации президента как раз будут обсуждать оставшихся кандидатов, и должны определиться, наконец, с фамилиями тех, кого рекомендуют для утверждения президенту Украины. Сейчас самая большая проблема в работе комиссии – это кандидат, которого активно поддерживает Администрация президента. Он позитивный и хороший, но если он станет главой Антикоррупционного бюро – это будет нарушением закона, что позволит кому-либо из тех, кто не прошел, пойти в Административный суд и отменить весь конкурс. Это в лучшем случае. В худшем – заморозить решение комиссии, чем задержится запуск всего Бюро.

– Кандидат Банковой – это Давид Сакварелидзе?

– Да. Незаконность его вероятного избрания может быть в том, что он не владеет украинским языком – а владение государственным языком – прямое требование закона.

Кроме того, Сакварелидзе входил в руководящие органы грузинской политической партии UNM. Согласно пункту 2 статьи 5 закона о Национальном Антикоррупционном Бюро: “Не может быть назначен на должность директора Национального бюро человек, в течение двух лет до подачи заявления на участие в конкурсе на занятие этой должности, независимо от продолжительности, входил в состав руководящих органов политической партии или … “.

Можно спорить о том, нужна, например, норма о языке или нет, мне кажется, это не критично, но это требование есть в законе, и его невыполнение может стать инструментом для замораживания работы Бюро к радости тех, кто к этому стремится. Так уже было с Укрзалізницей, Львовским аэропортом и аэропортом Борисполь. А ведь в вопросе Нацбюро ставки намного выше.

– Кто заинтересован в срыве работы Нацбюро?

– Очевидно, что это коррупционные кланы силовиков – СБУ, МВД и прокуратуры. А также судебные кланы, которые работали с силовиками в тесной связке. Потому что само создание Антикоррупционного бюро для этих кланов – большая проблема. У них в таком случае отнимут полномочия ведения следствия по делам о коррупции. Разрушится сверхприбыльный преступный бизнес силовиков, который строился и совершенствовался годами, и даже передавался по наследству.

– Есть ли кандидатуры от этих кланов среди оставшихся 21 претендентов на должность директора Антикоррупционного бюро и можем ли мы назвать фамилии?

– Фамилии называть некорректно. Скажу, что их уже меньше, чем до второго тура, но есть. Трое – точно. По одному от каждого клана – МВД, прокуратура, СБУ. Еще трое, скорее всего, тоже как-то причастны к этой “мафии”. То есть – от трех до шести оставшихся кандидатов заинтересованы в дискредитации будущего Бюро и саботаже его работы.

– Есть ли у этих людей реальные шансы на победу?

– У двоих есть.

– Но если конкурс у нас честный и члены конкурсной комиссии – также люди умные и честные, то, как же двое кандидатов, которые баллотируются, чтобы все сорвать, имеют шансы на победу?

– Именно потому, что конкурс честный. Ведь все оставшиеся кандидаты по формальным признакам имеют право участвовать, вот они и участвуют. Хотя есть нравственная сторона вопроса, по которой я не понимаю, как, например, в списке кандидатов остался нынешний военный генпрокурор Анатолий Матиос. В декларации его жены записаны 35 миллионов гривен. Откуда? Да, он красиво и правильно говорит, а также знаком с процессом следствия. Но как можно допустить, чтобы он с такой декларацией вообще участвовал в конкурсе на должность главы Антикоррупционного бюро?

– Если кто-то из “ставленников кланов силовиков” победит в конкурсе, вы об этом сразу заявите открыто?

– Безусловно.

– Всего сколько на ваш взгляд осталось реальных претендентов на победу?

– Реальных достойных кандидатов на сегодня шесть. Еще двое от “кланов”, то есть всего восемь. Но достойных кандидатов – шесть.

– Назовете?

– Это было бы некорректно накануне решающего заседания комиссии.

– Из 21 претендента всего шесть, как вы говорите, достойных – немного.

– Да, и в этом вина лично президента, а не комиссии. Потому что Петр Порошенко перед запуском конкурса запустил информационную волну о том, что он пригласит на должность директора Бюро Михаила Саакашвили. Это был непродуманный сигнал всему обществу – многие поняли, что никого другого президент там видеть не хочет, и масса достойных людей отказались от идеи участвовать в конкурсе.

Важно, чтобы Антикоррупционное бюро начало свою работу. Опасность в том, что избрание нелегитимного директора ставит все под удар – и юридический и репутационный 

А потом Порошенко “добавил”, сказав, что уже через две недели комиссия выберет ключевых претендентов на должность. Это был второй сигнал о том, что на самом деле нет никакого честного конкурса, а процесс создания Бюро находится в руках президента. Сознательно это делалось или нет, но то, что подобные заявления навредили эффективности процесса – факт. Доверие к честности конкурса было подорвано еще на старте.

– Как оцениваете уровень работы конкурсной комиссии в целом?

– Проблема в том, что из девяти членов комиссии, всего три юриста (в комиссию входят Рефат Чубаров, Евгений Захаров, Ярослав Грицак, Иосиф Зисельс, Александра Яновская, Юрий Бутусов, Евгений Нищук, Виктор Мусияка и Джованни Кесслер – ред.). И только один из них имеет практический опыт ведения следствия. Это очень большой вопрос к тем, кто делегировал людей в комиссию – к президенту, премьер-министру и нескольким фракциям. Друзья, ну можно было к этому более ответственно отнестись?

– Но там собраны моральные авторитеты нации – те же Рефат Чубаров и Ярослав Грицак

– Моральные авторитеты – это важно и они должны быть в комиссии. Но должны быть моральные авторитеты с действительной юридической базой знаний, или люди с опытом антикоррупционной деятельности. Люди, владеющие материалом. А то с тем же Сакварелидзе получается, что трое юристов в комиссии говорят, что его избрание будет незаконным, а остальные шесть человек голосуют “за” и решение проходит. Шесть из девяти членов комиссии, увы, не всегда глубоко разбираются в юридических тонкостях, что очень важно в таком процессе.

И, тем не менее,давайте учитывать, что это первый в истории страны публичный и на самом деле прозрачный конкурс на должность чиновника такого уровня. Этот эксперимент удался уже тем, что нет претензий к честности конкурса. Есть вопросы о компетенции комиссии, но к честности – нет, и это уже очень важно.

Сейчас важно, чтобы Антикоррупционное бюро начало свою работу. Опасность в том, что избрание нелегитимного директора ставит все под удар – и юридический, о котором я говорил, и репутационный.

– Если избрание Сакварелидзе может поставить под удар работу Комиссии и дать юридические козыри в руки кланов силовиков по замораживание ее работы, то зачем Банковая ставит на такого кандидата? Администрация президента тоже хочет сорвать работу Антикоррупционного бюро?

– У меня тот же вопрос к Банковой. Я не думаю, что АП хочет сорвать работу Бюро. Хотя бы потому, что без запуска Бюро Украина больше денег от МВФ не получит. Скорее всего, речь идет о банальной самоуверенности. Порошенко как всегда полагает, что все “порешает” и никто не будет оспаривать законность кандидатуры его протеже из Грузии. Но это, мне кажется, излишняя самоуверенность – ему даже с Коломойским по Укрзалізнице “порешать” не удалось.

Джерело: http://news.liga.net/interview/politics/5247922-shabunin_siloviki_khotyat_sorvat_rabotu_antikorruptsionnogo_byuro.htm

“Прем’єр-міністр і голова Нацбанку мають піти у відставку”

Про причини девальвації гривні, роль російських банків у дестабілізації фінансового ринку і банкрутство української політичної еліти розказує фінансовий експерт Андрій Новак Економіст каже, що пік девальвації ми вже пройшли. Далі можна очікувати стабілізації курсу. Можливо, навіть повернення до задекларованої урядом і Нацбанком позиції 21,7. Хоч зробити це буде складно. Після такого “злету” девальвації валюта зазвичай зміцнюється на декілька відсотків, не більше. Навіть якщо зупинимося на позначці 25, буде добре.Відставка глави Нацбанку може заспокоїти панічні настрої у населення і бізнесу?

– Сам факт відставки неефективного керівника дасть ринку позитивний сигнал. Щонайменше на декілька днів все завмре в очікуванні добрих змін. Зараз м’яч на боці трьох осіб – прем’єр-міністра, голови Центробанку та президента. Якщо в кадровій політиці вдасться відійти від принципів квотності й політичної доцільності, ситуацію можна нормалізувати.

Нацбанк узагалі має важелі впливу на ситуацію? Чи всім рулить уряд?

– Відповідальність за девальвацію рівно 50 на 50 лежить на уряді і на НБУ. Ви помітили, що відколи почалася різка девальвація, прем’єр весь час відмовчувався? Очевидно, що провину за дестабілізацію Арсеній Яценюк вирішив звалити на голову НБУ. Це неправильно. Думаю, що наслідком нинішньої кризи має стати відставка обох.

Назвіть головні помилки пані Гонтарєвої.

– Заради об’єктивності скажу, що різка девальвація почалася за попереднього керівника НБУ. Але і старе, й нинішнє керівництво допускало однакові помилки. Власне, вони робили все з точністю до навпаки. При перших ознаках девальвації НБУ не вжив жорстких адміністративних заходів проти банків, які здійснювали спекуляції на ринку. Окрім як у банках, іноземну валюту валютчикам більше взяти ніде. Років 15, як ми забули про них – і раптом вони з’явилися по всій країні. Нацбанк був зобов’язаний призупинити ліцензії банків, які через чорний хід виводили гроші на ринок. Або продавали валюту за завищеним курсом. Їхні власники мали відчути, що можуть втратити все.

Натомість, НБУ продавав певним банкам валюту за нижчим курсом, а далі вони збували її втридорога. Я можу назвати і банк “Михайлівський”, який належить “сім’ї” Януковича. І “Міжнародний інвестиційний банк” президента Порошенка, який чомусь в умовах кризи відчутно нарощує свої активи. Погодьтеся, це викликає багато запитань. У країні – війна, а власники двох десятків банків збагатилися на мільярди. Як у народній мудрості: кому війна – а кому мать родна.

Крім того, рефінансування НБУ не можна здійснювати публічно. Перш ніж давати гроші, слід було виробити критерії: кому, чому і яку суму давати. Не можна рефінансувати хворі чи мертві банки. Їх виставляють на продаж. При цьому очільникам НБУ слід було вживати саме слово “продаж”, а не “ліквідація”. Якщо регулятор говорить про ліквідацію, якою буде реакція вкладників? Звісно, люди миттєво побіжать знімати свої вклади. І після цього продавати вже буде нічого!

Чим лише не керував нинішній глава уряду Арсеній Яценюк! І МЗС, і Верховною Радою, і Нацбанком. Отже, людина наче й талановита. Але він , власне, став прем’єр-міністром?

– Я не люблю переходити на особи. Але якщо ви запитали, скажу. Прем’єр і справді побував на всіх можливих найвищих державних посадах. І ніде не показав жодного результату. Нинішній уряд не здійснює реформ. У ліпшому випадку імітує, в гіршому – діє з точністю до навпаки. Замість дерегуляції, ліквідації зайвих державних органів вони створюють купу всіляких бюро, агенцій, комісій і комітетів. Нинішній бюджет зацентралізований навіть більше, ніж це було за уряду Миколи Азарова. Я не повірю, що в країні нема фахівців, які могли би підказати голові НБУ, прем’єру, президенту, як правильно діяти в цій ситуації. На жаль, за 24 роки Україна так і не виробила власної моделі економічного розвитку. Наш політикум ніколи і не намагався щось таке пропонувати. Хіба що перед виборами, але після них усі програмні заяви швидко забувалися. Нинішні урядовці є творцями старих корупційних схем. Вони з цієї системи годуються, жирують. І змінювати її вони не хочуть.

Міністри-іноземці впливають на політику уряду?

– Запрошення іноземців виявилося спекулятивним, популістським механізмом. Це нагадує використання у Верховній Раді активістів, журналістів і батальйонщиків. Суспільство цього вимагало, тому лідери старих політичних сил просто записали в свої списки по активісту, журналісту й батальйонщику. Далі виникла наступна тема – іноземці. Вирішили: а давайте, вони і нам щось реформують. Цей механізм не спрацює, бо всі запрошені прийняті в стару гнилу систему, в якій вони розчиняться. Це від початку було очевидно. Але треба було перевірити на власному чолі, стати на ті самі граблі – щоб зрозуміти, що без зміни політичної, економічної, бюджетної, грошово-кредитної системи нічого не зміниться. Та й, за старою традицією, в Україні міністри майже нічого не вирішують. Вони є лише виконавцями управлінських рішень прем’єра чи президента.

Зараз суспільство опинилося в певній пастці. Зрозуміло, що в умовах зовнішньої агресії не можна розхитувати політичну ситуацію. Цією пасткою владний політикум майстерно користується. Спекулює на валютному ринку. Дерибанить держбюджет, особливо в сфері безпеки і оборони. Витрати на нацбезпеку зросли у 5 разів, та наша армія цього не відчула. Її забезпечують волонтери, а не держава. Куди поділася цільова допомога, надана урядами багатьох країн на нашу оборону? Цю ситуацію можна виправити лише на виборах. Найближчі, місцеві мають відбутися восени. Тоді люди винесуть цій владі вже не попередження, а вирок. А для цього потрібно, щоб громадські обрганізації об’єднувались у нові політичні сили. Якщо цього не станеться, людям доведеться знову голосувати за старих перефарбованих політиків.

При владі залишилися колишні комуністи й комсомольці, які мають комплекс перед Кремлем. Або напряму залежать від нього. Частину українських політиків Москва просто фінансує. Ці люди не можуть і не хочуть здійснювати стратегію національних інтересів. Якщо не перемогти цей корупційний політикум, то й зовнішню агресію ми можемо не зупинити. Хоч весь світ допомагає Україні фінансово, дипломатично, політично і вже навіть зброєю. Але внутрішній ворог все це проїдає, перемелює без користі для країни.

Урядовці винуватять в усіх економічних проблемах війну.

– До початку російської агресії долар коштував 8 гривень. З урахуванням анексії Криму й бойових дій на Сході курс мав би упасти максимум на кілька позицій, до 9-10 гривень за долар. Решта – це лише масштабні валютні спекуляції.

Економічних підстав для критичної девальвації нема. За підсумками минулого року Україна вперше досягла позитивного торговельне експортно-імпортного сальдо. Не тому що зробили в економіці щось геніальне, а за рахунок різкого скорочення імпорту російських енергоносіїв. Уперше за років 7 наш торговий баланс вийшов на плюс 1 млрд доларів. Ще приблизно стільки ж надійшло від торгівлі. Також Україна отримала 9 млрд доларів кредитів від МВФ, Європейського і Світового банків, урядів різних країн. При цьому НБУ використав 10 млрд доларів золотовалютних резервів. Куди поділися всі ці гроші? Яку бодай одну економічну проблему з їх допомогою вирішила влада?

Зараз обговорюють те, як НБУ рефінансував різні банки. Зокрема, підтримку отримали й такі системні банки як “Приват”, і дрібніші.

– Є дві групи банків. Одна – дрібні, створені під певні схеми або потоки. Приміром, чиновник є керівником митниці або керівником державної монополії. Використовуючи корупційну схему, він створює собі банчик – і працює. Банку він не розширює, не формує широкого кредитного портфелю, не мінімізує ризиків. Лише відкриває відділення, щоб, використовуючи своє становище, набрати якомога більше вкладів. Такі банки, створені під потоки і схеми, – найризикованіші.

А є група повноцінних банків. Вони мають широкий кредитний портфель, інвестують в різні сфери економіки. Їх НБУ повинен підтримувати. У країні стався би колапс, якби вони через відтік депозитів виявилися неплатоспроможними. За 10 місяців регулятор видав “Привату” понад 20 млрд гривень рефінансування. Зважаючи на його масштаби, сума більш-менш адекватна. Сподіваюся, що перша двадцятка українських банків в умовах кризи оздоровляться і встоять. Стратегічно в банківській системі зараз відбуваються корисні процеси. Ми позбавляємось мертвих та напівмертвих банків. Залишаться найуспішніші, які створять фундамент для нової банківської системи України.

Російські банки причетні до дестабілізації гривні?

– Ще наприкінці 2013 року я говорив, що такий ризик існує. Російські банки займають майже 20% нашого ринку, це дуже високий показник. Вони не без задоволення підживлювали девальвацію гривні, навіть в ущерб собі. Виставляючи на продаж іноземну валюту за завищеними цінами, провокували паніку. Фінансовий ринок дуже чутливий, бо має справу з грошима. Як тільки з’являється якийсь деструктив, перша реакція – бігти забирати гроші. Тим паче, якщо українська влада не демонструє ні впевненості, ні логіки дій. Це гібридна війна. У ній є інформаційна складова, економічна, дипломатична. І лише остання стадія – прямі військові дії.

Цьому можна було запобігти?

– У комп’ютері Нацбанку є рух коштів по кожному банку, що діє в Україні. Все легко можна було відстежити на рівні й НБУ, і СБУ. Але на перших етапах девальвації жодної реакції не було. Бо для людей з високими статками на першому, другому і третьому місці – власний бізнес-інтерес. У них повністю змінена психологія. Вони конкурують не за порятунок держави, а за те – хто вищий у списку “Форбс”. Інтереси держави, людей для них – то таке. Єдиний предмет гордості: у кого дорожчий годинник, більший маєток, кращий літак і яхта.

Гадаєте, навіть олігарху Віктору Пінчуку, який створив у Києві відомий арт-центр, про це йдеться?

– Всі спортивні, мистецькі, культурні проекти є лише соціальним реверансом у бік суспільства. Просто у Віктора Пінчука цей вибір не на користь футболу, до якого він, напевно, байдужий – а на користь мистецтва.

Дайте кілька корисних порад нашим читачам.

– Пік девальвації вже в минулому. Ринок ще може трохи лихоманити, а тоді валюта стабілізується на позначці 22-28 гривень за долар. Не раджу скуповувати іноземну валюту. Тут як на біржі: якщо ви не фахівець, то програєте. Не варто купувати в супермаркетах і магазинах непотрібні товари чи продукти. Зараз ми не лише на піку девальвації, а й на піку цін. Виробники й торговці намагаються використати паніку, намагаючись якнайбільше заробити. Продовольчої проблеми в Україні нема, продуктів удосталь. Та знову може повторитися стара історія з гречкою, коли люди її розмели по 30 гривень, а тоді ціна опустилася до 8 грн за кілограм.

Генпрокуратура хоче арештувати ще близько 100 суддів, — депутат

Генеральна прокуратура готує подання на отримання згоди від парламенту щодо арешту понад 100 суддів.

Про це в середу на брифінгу заявив народний депутат від фракції “Народний фронт” Леонід Ємець.

“Я запитав у Генерального прокурора, коли нам очікувати наступного подання і що це будуть за люди. Він повідомив, що робота триває. Частина справ уже готова до того, щоб їх передати відповідно до Верховного суду і на розгляд Верховної Ради”, — зазначив він на брифінгу в середу в Києві.

За словами Ємця, це судді, які приймали рішення щодо учасників Євромайдану.

Їх (суддів — “24”) більше 100, це ті судді, які приймали рішення щодо “майданівців” і “автомайданівців,
— додав депутат.

Нагадаємо, народні депутати України ухвалили постанови, які дозволяють затримати і арештувати трьох суддів Печерського суду міста Києва.

Джерело: http://24tv.ua/news/showNews.do?genprokuratura_hoche_areshtuvati_shhe_blizko_100_suddiv__deputat&objectId=550596

1 71 72 73 74 75