«Російська армія звикла розстрілювати міста з артилерії і не отримувати у відповідь, але на Донбасі так не вийшло»
Українська артилерія відійшла з передової, але готова будь-якої миті туди повернутись. У цьому запевняють військові 44 артилерійської бригади, які нині дислокуються на Луганщині. За голову кожного з її бійців бойовики оголосили нагороду, щонайменше, в 20 тисяч доларів. Воно й не дивно, адже найбільших втрат, як у живій силі, так і техніці ворог зазнає саме після ювелірної роботи нашої артилерії.
Гармати української артилерії мовчать вже два місяці – відколи на Донбасі оголосили перемир’я. Нині вся важка техніка калібром понад 100 міліметрів відведена від лінії фронту вглиб території та ретельно схована в лісах. Бійці 44 артилерійської бригади затишшю радіють – нарешті вони хоч трохи можуть відпочити. А ще зовсім нещодавно їм доводилося спати на холодних снарядах лише по кілька годин на добу.
– Бували такі дні, що спали по 2-3 години. Робота – пекло, – говорить командир гармати Іван. – Без вихідних, умови – жах. Багато хто казав, що все, вже не можемо, але все одно вставали і робили свою роботу, адже розуміли, що треба прикривати піхоту. Артилерія на цій війні вирішує дуже багато.
Артилерійський підрозділ, в якому служить Іван, зветься «Ангели темряви». Бо ж працював, переважно, вночі. На його озброєнні – 152 міліметрові гармати «Гіацинт». Це, говорять військові, артилерійська снайперська гвинтівка. Саме з таких у розпал боїв на Бахмутській трасі «Ангели темряви» знищили 7 танків бойовиків, коли ті готувалися до наступу.
“Гіацинт”
– Це був уражений танковий підрозділ у складі до роти танків, – розповідає артилерист Нестор. – За даними розвідки, за даними наших коректувальників були визначені чіткі координати, підрозділ висунувся в заданий район і ми виконали вогневе завдання. На третьому залпі ми чітко і виразно почули та, власне, і побачили, що робота проведена на високому рівні. Снаряд влучив у склад їхніх боєприпасів. Згодом ми отримали підтвердження, що було знищено до 7 танків противника. Загалом, росіяни, а проти нас воюють регулярні російські війська, не звикли отримувати артилерійський вогонь у відповідь. Вони ж і в Афганістані, і в Чечні і навіть у Грузії як робили – під’їжджали до міст, з відстані рівняли їх із землею і потім без перешкод заходили. Думали, на Донбасі буде так само, але не вийшло. Наша артилерія завдає їм відчутних втрат і саме тому, напевно, всі плани Росії щодо захоплення Донбасу провалилися. Ось показова історія – приїхав черговий підрозділ якихось там спеціальних військ з Росії. Думали, що на курорт потрапили. І вранці, ніби в мирний час, вийшли на шикування. Ми ж отримали дані розвідки і по зазначених координатах завдали вогневий удар. Потім лиш у групах сепаратистів у соцмережах прочитали повідомлення, що «15 кращих синів Росії поклали голову, захищаючи жителів Донбасу». Дуже «сумна» звістка, але не треба було їхати зі зброєю в іншу країну.
Відтоді бойовики почали справжнє полювання за «Ангелами темряви». Артилеристів постійно намагались накрити «Градами», однак жодного «двохсотого», чи навіть «трьохсотого» в підрозділі, на щастя, немає. Постраждала лише техніка, але і її вже відновили.
За точні та нищівні удари бойовики так зненавиділи артилеристів 44 бригади, що тепер за голову кожного з них готові платити шалені гроші.
– Ми маємо інформацію, що за кожного з нас сепаратисти оголосили винагороду, – говорить артилерист Віктор. – В залежності від посади та звання ціни коливаються в діапазоні від 20 до 50 тисяч доларів.
За швидкість і точність артилеристи вдячні волонтерам. Завдяки їхнім старанням замість габаритних та неповоротких приладів, які заледве вміщались у вантажівку, тепер у «богів війни» є сучасна, компактна, а головне, точна техніка, яка наводить гармати на ціль максимум за 5 хвилин – це вчетверо швидше, ніж раніше.
Однак, важливо не лише швидко навестися на ціль, а й блискавично відстрілятися, адже через 15 хвилин, говорять бійці, обов’язково прилетить у відповідь.
– З початку першого пострілу в нас є близько 7 хвилин, – каже командир гармати Іван. – За цей час ми можемо і маємо відстріляти близько 20 снарядів і забиратися геть, адже зі сторони ворога працюють такі комплекси як РК-1, які за траєкторією визначають, звідки летять снаряди, звідки ведеться вогонь. Тому чим швидше ми залишимо місце ведення бою, тим цілішими будемо.
Під час перемир’я бійці відновлюють пошкоджену обстрілами техніку і щодня проводять тренування. На швидкість перезаряджають гармати та відстрілюють холості снаряди. Одне з головних правил артилериста – не скупчувати техніку в одному місці. У спеціально підготовлених таборах, куди з мінськими домовленостями відвели важку артилерію, гармати розташовані одна від одної на відстані, мінімум, у 100 метрів. Щоб у випадку обстрілу, а він може трапитися в будь-який момент, втрати підрозділу були мінімальними.
Артилеристи, як і бійці інших підрозділів, уже втомились від війни і нині найбільше хочуть миру. Однак, якихось особливих надій на перемир’я не покладають, тому готуються до продовження бойових дій. «Боги війни» запевняють: якщо надійде наказ, уже за годину вони знову будуть на передовій і ворог, якщо піде у наступ, одразу це відчує.
Максим ЛОЗОВИЙ.