Коли Порошенко продасть свій бізнес
Олег Тягнибок: Уряд Яценюка має відзвітувати за безоплатне постачання енергоресурсів на окуповані території!
Минулого тижня Прем’єр Яценюк зізнався, що його уряд вже витратив понад 1 млрд. доларів на постачання газу та електроенергії на тимчасово окуповані території Донбасу. І сам же визнав, що рахунки за поставлені енергоресурси ніхто не оплачує.
Сьогодні наші військові, пенсіонери, лікарі, вчителі, підприємці, селяни і робітники не отримують частини доходів, бо оплачують “доброту” Яценюка. Як уряд може довести, що саме на таку суму він здійснив постачання? І що газ та електроенергія дійшли до адресата – українських громадян, а не “сєпарів”, терористів, бурятів та інших “відпускників”? Бо в інакшому разі це – фінансування війни проти України. Чим довести, що саме 1 мільярд витрачено на опалення будинків українців Донбасу? Звітами Гіркіна, Захарченка, Плотніцького чи “Мотороли”?
Сьогодні народні депутати-свободівці скерували звернення до Прем’єр-Міністра Арсенія Яценюка з вимогою надати інформацію щодо обсягів поставок природного газу та електроенергії на тимчасово окуповану територію, інформацію щодо стану розрахунків за поставлені енергоносії, щодо компаній-постачальників та компаній-одержувачів з копіями договорів, а також копії актів звіряння обсягів поставок енергоносіїв між зазначеними суб’єктами господарювання.
Сподіваємося, речникам партії Яценюка у цих законних вимогах “рука Москви” знову не примариться. Ми чекаємо від Прем’єра вичерпних відповідей на ці запитання, які розставлять всі крапки над “і” в проблемі безвідплатного постачання газу та електроенергії на суму понад 1 млрд. доларів на окуповані території.
P.S. Вчора на спільному засіданні комітетів Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та запобігання і протидії корупції нарешті було обрано керівника робочої групи, яка вивчатиме оприлюднені факти багатомільярдної корупції в Кабінеті Міністрів України. Ним став Олег Осуховський – народний депутат України від ВО “Свобода”.
Олег Тягнибок, Голова ВО “Свобода”
Российский писатель о Порошенко. Точнее не скажешь
Хто такий Аваков?
Арсен Аваков – дійсне прізвище — Авакян, азербайджанець, згідно з роз’ясненнями в січні 2005 року начальника Челябинського ФСБ Російської федерації двічі відбував покарання за бандитизм в тюрьмі «в местах не столь отдаленных», де на той час цей пан був начальником тюрьми.
Місце голови Харківської ОДА ним було викуплено у народного депутата, голови УРП «Собор» Матвієнко Анатолія Сергійовича за 10 млн $ та «Мерседес». Відомості про це поступили з Харкова та на Центральному проводі партії були озвучені зам. голови УРП «Собор» Шовкошитним Володимиром Федоровичем та народним депутатом Омельченком Григорієм Омеляновичем, що й призвело до розколу партії та втрати нею своєї значимості в політичному процесі.
В січні – лютому 2005 року посади голів РДА по Харківській області продавались ним при пособництві Камчатного Валерія за 100 тис $.
За час перебування на Майдані з 01.12.2013 року я ні разу його не бачила в розташуванні не те що Майдану, а навіть і в штабі Спротиву.
Замість одного зека – другого.
Якщо хочете, можете використовувати ці дані, вони абсолютно правдиві, тому що я була очевидцем і учасником тих подій, як активний учасник Помаранчевої революції та партії «Собор».
Мене він теж хорошо пам’ятає по Великому Бурлуку. Жителі Великого Бурлука (це райцентр в Харківській області ) підтвердять ці факти.
Крім того, в його особистій біографії написано, що Харків голодував проти нього і він втік і Італію із-за того, що торгував землею. Я про нього вже поставила по всьому Інтернету. І йому особисто.
Джерело: http://antikor.com.ua/articles/38250-hto_takij_avakov
Корбан “идет в политику”
Дорогие друзья и сторонники!
У меня есть новость. Я принял решение идти в политику. Решение вполне осознанное, окончательное и – как говорится – обжалованию не подлежит. Буду бороться за мандат народного депутата Украины в избирательном округе № 205 Черниговской области.
В Администрации Президента мне предложили обмен: если я прекращаю критиковать власть, если я предаю товарищей по борьбе, если я на время уезжаю из Украины – против меня лично закрывают уголовные дела и я смогу спокойно «решать вопросы». Те самые уголовные дела, где меня фактически обвиняют в том, что я боролся с коррупционерами, сепаратистами и предателями Украины с превышением своих полномочий.
Я иду на выборы, чтобы показать всем – сделок с совестью не будет. Я готов отвечать за то, что я сделал. И за то, что я буду делать. И такую же ответственность должны нести «торгаши» во власти.
Идти в политику – это наш путь. Это путь, который наша команда выбрала в марте 2014 года – когда мы пришли в Днепропетровскую ОГА. Тогда просто надо было защищать наш дом от войны и российской угрозы.
А сегодня страну нужно строить и защищать от повторения 2005 года, когда вместо реформ власть «раздерибанили» между своими.
Именно 2005 год привел к сдаче национальных интересов по газу, к усилению российского влияния, приходу к власти пророссийских сил, а в конечном счете – и к этой войне.
Нельзя пилить бюджет и торговать возмещением НДС. Нельзя продавать должности и “решения” по уголовным делам. Нельзя давать отпущения грехов бандитам Януковича. Реки крови пролиты и тысячи жизней отданы, чтобы политики в Украине прекратили врать и построили современное, демократическое государство. Чтобы власть и общество объединяли принципы, чтобы патриотизм и любовь к Родине были дороже, чем личный бизнес с агрессором, который убивает наших сограждан. Нам нужно научиться строить демократию, где мы вместе будем работать в интересах государства, а государство – защищать права своих граждан, независимо от того, у кого сколько денег на счете.
Меня часто спрашивают «как вам удалось защитить Днепропетровск? Почему у вас не было за год коррупционных скандалов?»
Рецепт очень прост. Мы открыли двери всех кабинетов. И для каждого гражданина не было проблемы напрямую обратиться к областным властям с любым вопросом. Мы пытались помочь всем – даже там, где не имели полномочий. И каждый представитель гражданского общества, который хотел вместе с нами разделить ответственность за судьбу Родины и решить проблемы своего дома, улицы, района, области, который хотел воевать, сражаться за Украину – получал такую возможность.
Сейчас, после года борьбы, я понял: самая главная задача власти – опираться на общество, доверять людям, профессионально защищать страну и уметь считать государственные деньги. Потому что только тогда общество будет доверять власти, и только тогда интересы государства будут соблюдены.
Я буду выдвигаться на Черниговщине. Но это не означает, что я покидаю Днепр. Это значит, что я хочу перемен не в одной области, а во всей Украине, в каждом доме.
Я иду в Верховную Раду, потому что ненавижу эти «договорняки», когда произносятся патриотические лозунги, а под столом делят бюджетное «бабло».
Чтобы сделать Украину сильной – нужно вести себя честно и отвечать делами.