«Реформи» нинішнього Уряду є набором загальних фраз, які ні на чому не ґрунтуються, – експерти
Усі до цього дня написані програми, концепції і стратегії – це набори загальних фраз, які ні на чому не ґрунтуються. За ними немає ані бачення того, як економіка працює і розвивається зараз, ані перспектив цього розвитку в майбутньому, ані прогнозів, ані аналізу.
Про це у статті на DT.UA пише економічний оглядач Юлія Самаєва.
«І Мінфін, і фіскальна служба передусім керуються не потребами бізнесу, а необхідністю показати відповідні результати з наповнення бюджету. Але якщо ми подивимося на статистику податкових надходжень, то побачимо, що вона позитивна виключно завдяки девальвації», – впевнена Ольга Богданова, член громадської ради при ГФС.
Вона впевнена, що Мінфін і ГФС не мають виробленої чіткої стратегії.
«Запроваджуючи чергові податкові зміни, уряд не озвучує жодних економічних розрахунків, які підтверджували б доцільність цих нововведень. Жодного разу нам не дали прогнозу того ефекту, який буде після чергових «реформ», якими будуть витрати підприємств, як збільшиться дохідна частина бюджету, як усе це розраховувалося, що було враховано, а що ні, яка частина бізнесу може піти в «тінь», яка, навпаки, вийде з «тіні» і чому. Ми ще жодного разу не побачили реальних підстав для запровадження тих чи інших норм, усі «пальцем у небо», – сказала Богданова в коментарі DT.UA.
Автор статті підкреслює, що на сьогоднішній день саме страх Мінфіну, що в бюджеті утворюється дірка, якої не залатати, не дає горе-реформаторам вдатися до якихось рішучих кроків, здатних дійсно створити умови для розвитку і зростання. За великим рахунком, Мінфін у нинішній ситуації найменш зацікавлений у реформах, оскільки він живе днем сьогоднішнім і мало цікавиться тим, як розвиватиметься економіка в майбутньому, впевнена Самаєва.
«Податкова реформа потрібна суспільству. Цей запит намагаються виконати майже рік, але в суть не заглиблюються. Запитайте кого завгодно з уряду, навіщо робити податкову реформу? Відповідь буде одна: щоб зібрати більше грошей. Але для цього реформ не роблять. Тому й виходить такий результат. Нібито скоротили податки. Це реформа? Ні. Запровадили імпортний збір. Це реформа? Ні. Вносили зміни щодо ЄСВ. Відбулася реформа? Знову ні. Запровадили електронне адміністрування ПДВ. Вийшла реформа? Ні», – задається справедливими питаннями Тарас Козак, координатор проектної групи Податковий кодекс «Нової країни».
За його словами, у нього складається відчуття, що в Мінфіні просто не знають, що їм робити. Читайте також: Українці не бачать реальної люстрації й реформ – дослідження «Не розуміють головного, для чого нам потрібні зміни в податковій сфері. На мій погляд, нам потрібна податкова реформа як кодексу, так і системи загалом для того, щоб у країні можна було нормально працювати і заробляти, дозволити бізнесу розвиватись у законних рамках, платити податки, не ховатися від фіскальної служби, детінізувати економіку. Це і є справжня мета податкової реформи, вже наслідком якої буде збільшення бюджетних зборів. До того часу, поки метою буде зростання бюджетних надходжень, руху вперед не буде, триватиме рух по колу», – упевнений Козак.
Експерти особливих надій на нинішніх реформаторів не покладають. На їхню думку, Наталія Яресько, людина, безумовно, знаюча і грамотна, від реформи дуже далека, оскільки зайнята речами глобальними – співпрацею з МВФ, реструктуризацією держборгу тощо.
Люди ж, які безпосередньо займаються реформою і відповідальні за неї, поки не справляють враження тих, хто здатен створити грамотну стратегію, врахувати всілякі вигоди і втрати, а головне, зважитися на сміливі кроки.
«Поки що все, що відбувається, це окозамилювання. Ми щось обговорюємо, консультуємося, радимося, а в результаті отримуємо найнесподіваніші результати. Вся до цього моменту проведена робота чітко дає зрозуміти: мета цієї команди – зібрати якомога більше грошей», – зазначає Тарас Козак.
На думку експертів, уряду катастрофічно бракує рішучості для прийняття справді радикальних заходів щодо виведення економіки з кризи, кроків, які дали б змогу бізнесу розвиватися. Найчастіше влада займає консервативну позицію і, як правило, намагається захистити надходження до держбюджету, а не створити умови для економічного зростання.