Вопрос к режиму Петра Порошенко от украинских патриотов №1

6608_800

Почему выйти 29 августа на Всеукраинский марш “День Гнева” – гражданский долг каждого украинца? У меня и 5 минут не займет, чтобы это обосновать.

На Донбассе гибнут наши ребята и гибнет их там невероятно много. Каждый, кто хотя бы отдаленно знаком с ситуацией в АТО знает, что у наших парней постоянный дефицит во всем. Если бы не наши волонтеры, то большая часть бойцов ВСУ была бы вообще без бронежилетов. Про вооружение я вообще молчу: 95% всего оружия, которое сейчас в руках наших парней – запасы со складов СССР. У сепаратистов на вооружении последние новинки РФ, а наши ребята воюют с советским старьем в руках?
Г-жа Яресько заявила в прессе, что один день АТО обходится украинской казне в 5-7 миллионов долларов. Один день!!! 2190 млрд. долларов в год! 48 млрд. гривен в год! Куда уходят такие колоссальные деньги?!!
6901_800

Я не стану сейчас превышать обещанный лимит в 5 минут и в сто первый раз писать про разграбление бюджета АТО. Об этом уже так много сказано и написано журналистами, блогерами, волонтерами и самими бойцами АТО, что стоит ли мне сейчас тратить ваше время? Но вы подумайте вот о чем – украденные или распиленные на махинациях деньги из бюджета АТО, это не просто деньги, украденные из карманов налогоплательщиков. Неееееееет! Цена этих украденных денег – жизни наших ребят. “Арифметика смерти” очень проста – чем больше будет украдено денег из бюджета АТО, тем меньше денег будет потрачено на закупку необходимого для наших солдат, а чем меньше они получат необходимого, тем ниже боеспособность всех сил ВСУ в АТО. То есть, тот кто обворовывает бюджет АТО – напрямую виновен в гибели наших солдат, согласны? Как по-вашему, кто должен понести более суровое наказание: сепаратист, который убил нашего солдата или тот, кто обворовал бюджет АТО, понизил боевой потенциал этого солдата и он погиб, хотя мог сам убить этого сепаратиста и остаться живым – кто должен понести более суровое наказание?

Наши ребята с передовой говорят, что если бы у них было все необходимое, то они бы за месяц взяли бы ДНР и ЛНР, но из-за того, что наши ребята воюют со старьем в руках, а у сепаратистов последние новинки вооружения РФ, вот поэтому мы и не вылезаем из “котлов”.

Ради памяти всех погибших героев в зоне АТО, мы должны выйти на Всеукраинский марш “День Гнева”, чтобы потребовать от режима Порошенко опубликовать на официальном сайте ВСУ детальную распечатку, которая покажет куда ушла каждая гривня, потраченная якобы на АТО, чтобы каждый украинец смог перепроверить. По доброй воле режим этого не сделает потому, что там половина денег тупо разворована и даже самый умелый бухгалтер не сможет состряпать отчет, который бы показал, что все чисто. Когда разворовывают сотни миллионов, то отчеты потом подделать невозможно. Все цифры очень просто перепроверить. В обществе начнут бурлить страсти, начнется диалог, который и приведет в конечном итоге к аресту почти всей верхушки ВСУ, которая уже 1,5 года набивает свои карманы. 29 августа мы зададим много вопросов.

Вопрос про бюджет АТО лишь один из многих, но если по всей Украине выйдут тысячи, то их голоса не хватит, чтобы нас услышали, а вот если выйдет миллион, то такую силу проигнорировать уже не получится. Мне уже сейчас в личку пишут журналисты и спрашивают про “День Гнева”. Когда мы выйдем 29 августа, то это будут показывать в прямом эфире крупнейшие телеканалы Украины, но при том лишь условии, что выйдет миллион и тогда мы зададим свои вопрос, в буквальном смысле, в прямом эфире крупнейших телеканалов страны.

Ты, я обращаюсь именно к тебе, к гражданину Украины, который сейчас читает эти строки: – “Скажи, долго мы будем еще терпеть преступления режима?”

Если вы поддерживаете требования к режиму, опубликовать детальную распечатку расходов бюджета АТО, то жмите по кнопкам социальных сетей, дабы было отчетливо видно, сколько граждан Украины этого требуют уже сейчас.

Если вы патриот Украины, то ждем вас 29 августа на Всеукраинском марше “День Гнева”. Вся информация о местах проведения марша в вашем городе тут – https://www.facebook.com/events/1649653638586458/

1) Наш паблик ВКонтакте – https://vk.com/narodniymaidan

2) Наш паблик в Фейсбуке – https://www.facebook.com/groups/ukrainemaidan3.0/

С Уважением Степан Мазура.


Джерело: http://stepan-mazura.livejournal.com/3117.html

Я не люблю нынешнего президента даже больше, чем прежнего

Петр Порошенко

Я не люблю нынешнего президента даже больше, чем прежнего. Прежний был дурак, жмот, шапкокрад. Он был глуп и невежественен. Петр Алексеевич прекрасно образован; бизнесмен, дипломат, и вроде бы даже патриот. И так бездарно править…

Человек не воспользовался тем уникальным шансом, который дала ему история. Мелочность, зависть, обиды, и личные страхи стали выше судьбы страны. А так как президент у нас всегда больше, чем простой чиновник — он концентрирует огромную власть, то понятно, почему наши генералы столь беспомощны, а чиновники по-прежнему воруют.

Привлечение волонтеров к борьбе с контрабандой в зоне АТО – это, в первую очередь, пиар-кампания президента, которая ставит целью поднять рейтинг Петру Алексеевичу как “народному вождю” — через имидж волонтеров; во-вторых, эта акция маскирует неспособность государства решать элементарные задачи… В зоне работают сотни сбушников, тысячи милиционеров, таможенников, пограничников, а контрабанда процветает… И никакие волонтеры не смогут этому помешать. Потому что если через фронт постоянно проходят эшелоны с углем, металлом, деревом, то почему одним “большим дядям” можно зарабатывать, а фуру сигарет пропустить нельзя?.. Если каждый день в донецких магазинах продают свежие торты “Рошен”, то, значит, это кому-то нужно?..

…Я не иду в политику. Меня звали, и зовут. Всегда отвечаю – нет. Не до того… Да и бессмысленно… В президенты, разве что, я бы пошел; по другому эту страну изменить невозможно…”

Это фрагмент из еще одного моего интервью. То, что не вошло в итоговый текст. И то, что вошло:

“…Это — странная война. Вернее — подлая. Это как бои гладиаторов, где на трибунах сидит “мировая общественность”, а наши “хозяева” — Кремль, Банковая — занимают лучшую ложу, и трескают там спиртные напитки, пока мы убиваем друг друга. Делаются ставки, меняются правила, подбрасывается что-то из оружия на арену. Но война не касается ни правителей, ни зрителей. Они делают всё, чтобы она была только личным делом тех, кто умирает там, на арене…

Победить мы, конечно же, можем. Мы обязаны победить! Иначе этот кошмар никогда не закончится. Для победы нам нужно назвать войну войной, и начать воевать по-настоящему, а не торговать с оккупантами. Нам нужен военный лидер. Свой Черчилль, Маннергейм, Бен Гурион.

В этом году, однозначно, будет развязка. Какой она будет? Это зависит от всех нас. Нам потребуется всё наше мужество”.


Джерело: http://24tv.ua/yuriy_kasyanov/ya_ne_lyublyu_nyineshnego_prezidenta_dazhe_bolshe_chem_prezhnego/n596200

Чого не розуміють Порошенко і Яценюк

Порошенко и Яценюк

1. Економіку і революцію неможливо обдурити

Після 2004-го вже третій український президент намагається зробити те, що не вдавалося зробити нікому, ніде й ніколи – обдурити економіку і закони суспільного розвитку.

Вже третій президент демонструє невміння розрізняти причини і приводи революцій.

Революція – це сигнал економіки про те, що в існуючій системі управління вона вже не здатна утримувати соціальну сферу.

Повторна революція – це сигнал, що проблеми доведені до крайнього ступеню гостроти  і поступові зміни вже не врятують ситуацію.

Потрібні не просто кардинальні системні зміни, а зміни дуже швидкі.

Порошенко з Яценюком так і не змогли зрозуміти, що якщо хоча б одну з цих умов проігнорувати – наступної революції не уникнути. А вони ігнорують обидві.

У жовтні 1917-го Тимчасовий уряд Росії вже допустився такої ж фатальної помилки – і третя революція швидко і кардинально знищила і владу, і всю еліту.

Будь-яка соціальна революція є продуктом діяльності влади, а не революціонерів чи  недоброзичливих сусідів.

Коли більша частина населення вже не в змозі зводити кінці з кінцями  – високий рейтинг може отримати не те що Ленін або Гітлер, а навіть Ляшко.

Коли за президентську і генеральську показуху народ розплачується сотнями солдатських життів – армія перетворюється на революційний казан.

Нові  тарифи при старих “схемах” – найефективніша революційна агітація.

Прибутки “сімейних” бізнесів нової влади на фоні катастрофічного падіння економіки і рівня життя населення –  найкраще паливо для революційного полум’я.

Віра в магічну силу телевізійної картинки вже зіграла злий жарт з Януковичем. Тепер на цих граблях танцюють Порошенко і Яценюк.

Щоб відвернути нову революцію, потрібно вплинути не на електорат, а на економіку.

А економіці глибоко начхати і на театрально-героїчні пози президента перед телекамерою, і на показово-реформаторську риторику прем’єра.

Економіка не реагує на заяви Порошенка, що злочинний світ тремтітиме перед Яремою.

Вона реагує на сміхотворну кількість вкрадених грошей, повернутих Яремою в економіку.

Так само вона не реагує на показові арешти декількох прокурорів чи чиновників.

Вона реагує на величезну кількість грошей, які вимиває з економіки через корупційний податок вся прокурорсько-суддівсько-міліцейсько-СБУшна система.

Економіці байдуже, яку назву придумає президент для районів, контрольованих легалізованими терористами. Для неї важливо, що ці райони неодмінно стануть “чорною дірою”, в якій швидко і безслідно зникатимуть величезні кошти.

Економіка не помітить податкових змін Яценюка – до тих пір, поки ці зміни не стимулюватимуть вітчизняний бізнес виводити гроші з тіні та інвестувати їх в економіку, створюючи нові робочі місця.

Запитайте знайомих бізнесменів у регіонах про стимули і перспективи розвитку – і ви отримаєте повну картину перспектив виходу з революційної ситуації.

Проїдання міжнародних кредитів не вирішує проблему, а лише поглиблює її.

Українська економіка агонізує не через війну і не через брак грошей.

Її добивають тотальна корупція, тотальні “схеми” і тотальні офшори. Саме вони ведуть економіку до краху, а країну – до революції.

Але влада вперто не бажає щось кардинально змінювати. Вона продовжує фрагментарні вибіркові дії  задля привабливої телекартинки видавати за системні зміни.

Дуже показовими у цьому плані стали події у Закарпатті. Доки не відбулося стрілянини з жертвами, яка привернула до себе загальну увагу – і тотальна корупція, і тотальна контрабанда цілком влаштовували і Порошенка, і Яценюка.

Коли бруд стало неможливо приховати – перед телекамерами з’явився рішучий президент з рішучими діями.

В інших областях, в яких такий же бруд залишається під килимом – жодних різких рухів ні президента, ні прем’єра…

Щоб зрозуміти причини, потрібно дати відповідь на два дуже прості питання:

  1. Де зареєстровані ключові бізнес-активи Порошенка? Де зареєстровані ключові бізнес-активи соратників і “попутників” президента і прем’єра?
  1. Скільки власних бізнес-активів і активів соратників Порошенко і Яценюк за останній рік перевели з офшорів в Україну?

Відповідь на ці питання – найточніший показник реформаторського потенціалу президента і прем’єра.

Команди офшорного президента і офшорного прем’єра категорично не бажають підтримати українську економіку власною кишенею, в якій зберігаються “мінімізовані” гроші.

То чи варто дивуватися, що економічні реформи зводяться до виконання умов МВФ і політичних вимог країн-донорів, а також до підвищення тарифів.

Чому ні у Порошенка, ні у Яценюка немає чіткого системного бізнес-плану реформування української економіки?

Тому що у них немає потреби у такому бізнес-плані – все рівно буде робитися тільки те, без чого неможливо отримати черговий транш кредиту.

Офшорну владу мало цікавлять перспективи не офшорної частини українського бізнесу.

Офшори – це не тільки бізнесові схеми. Це менталітет.

Мільярдери і мільйонери у владі не соромляться у бідній країні під час війни збагачуватись за рахунок “мінімізації”, пільг з бюджету, “схем” і контрабанди.

А прокурори-мільйонери, судді-мільйонери і генерали-мільйонери продовжують очолювати “непримиренну боротьбу” з корупцією…

Якщо Порошенко і Яценюк продовжать і далі займатися імітацією реформ – економіка дасть третій революційний сигнал.

І тоді владу і стару еліту не врятують ні вишиванки, ні Нуланд з Меркель.

До того ж, уважні глядачі помітили, що у першому акті вистави на стіні висить велика кількість автоматів Калашникова…

А значить, не всім представникам влади може так пощастити з втечею, як Януковичу.

2. Війна може все списати. Навіть “під нуль” владу

На війну влада не тільки списує плачевні результати своєї діяльності.

Наслідуючи Тимчасовий уряд Росії у 1917-му, одним з основних методів протидії назріваючій революції, українська влада обрала розкручування теми патріотизму та єдності влади і народу перед лицем смертельної небезпеки.

Тема дуже сильна. От тільки у виконанні Порошенка, Яценюка та їх соратників вона звучить відверто фальшиво.

Коли офшорні “мінімізатори” платежів в український бюджет перед телекамерою красуються у вишиванках – це викликає не стільки повагу, скільки роздратування.

Президент-“патріот” примудрився навіть не заїкнутись про тісний взаємозв’язок питання прав росіян в Україні, зокрема у Донбасі, з питанням про права українців у Росії. Що вивело б пошук виходу з конфлікту у зовсім іншу площину.

За кожен долар свого майна Порошенко тримається руками, ногами й зубами.

А от інтересами України він відразу погодився поступатися в односторонньому порядку.

І у підсумку опинився за півкроку до поразки у політичному Сталінграді. (див. “Битва за “статус”. Путін vs Порошенко”, УП 18.11.2014)

Не має значення, які контексти вкладають в перехідні положення Конституції Порошенко і Рада.

Тому що реалізовувати “особливий статус”, якою назвою його не маскуй, на практиці буде Путін. “Взаємне” припинення вогню ми вже маємо…

Син президента надійно ховається від передової у Верховній Раді. А синам пересічних українців тато-президент вустами Муженка віддає накази “триматися” з автоматами і шкільними автобусами проти танків і “градів”…

Хтось вірить, що злощасному Іл-76 у тих умовах дозволили б злетіти у повітря, якби на його борту був син президента?

Хтось вірить, що в Іловайську українські солдати не отримали б а ні вчасної допомоги, а ні вчасного наказу про відступ, якби серед них був син президента?

А де вирішив себе реалізувати син полум’яного патріота Пашинського? В обороні Маріуполя чи Пісків? Ні – в “Укроборонпромі”.

Коли народ бачить, що у влади дві діаметрально протилежні правди – для себе і для пересічних українців – спекуляції на теми патріотизму і єдності не віддаляють революцію, а наближають її.

Влада не хоче помічати, що вона вже вірить у власну телекартинку значно більше, ніж народ.

Команда Порошенка намагається копіювати улюблений штамп кремлівської пропаганди: виступати проти  російського (українського) президента у такий важкий час може лише ворог Росії (України).

Справжній патріот Росії (України) повинен беззастережно об’єднатись навколо Путіна (Порошенка).

Хто проти влади – той агент Америки (Кремля).

Не допоможе…

3. Остаточну юридичну оцінку дій Порошенка, Яценюка та їх соратників у кращому разі даватимуть прокурори, призначені НАСТУПНИМ президентом. У гіршому – озброєна революційна юрба

Президенту та іншим не варто забувати, що Порошенко не вічно призначатиме прокурорів.

Не варто сподіватись, що Шокіну і Матіосу вдасться поставити крапки і всі кінці надійно заховати у воду.

Цілком може виявитись, що “подвигів” Муженка, Яреми, Шокіна, Гонтарєвої вистачить на кримінальні статті і для самого Порошенка.

Те ж саме стосується і прем’єра та його команди.

Якщо до того часу доведений до кризової межі народ не візьметься чинити самосуд…

Особливо якщо врахувати, що Кремль зробить все можливе, щоб підготовлений Порошенком і Яценюком Третій майдан переріс у форму хаосу і розгулу мародерства та насильства.

Якщо влада створила причини революції – привід і революціонери завжди знайдуться.

Перевірено історичною практикою.

Геннадій Люк, для УП


Джерело: http://www.pravda.com.ua/articles/2015/07/24/7075497/?attempt=1

Как вышло, что украинцы обеднели в 3 раза. Расследование

Poroh-Yacenuk-ukr-500x346

Уже сложно вспомнить, сколько раз МВФ требовал от Украины девальвировать гривну. Это было и в 2013, и в 2012, и в 2011 годах и еще раньше. Для специалистов МВФ любимая рекомендации лечения любой экономики страны — это девальвация национальной валюты. Некоторые наши эксперты и политики тоже плохо понимают, что это такое и почему МВФ считает, что самое лучшее, это девальвация, и как мантру повторяли и повторяют этот лозунг: «Девальвация гривны будет стимулировать рост экономики Украины».

И вот теперь Украина имеет девальвацию гривны более чем в 2,7 раза, но вместо роста экономики имеет падение ВВП больше 17% только за первый квартал этого года.

Почему же рекомендация МВФ, которую так любили и любят хвалить некоторые эксперты и политики, оказалась ошибочной? А может, потому, что в этой рекомендации МВФ скрыта «ошибка», или ,точнее, как говорят ученые, «ошибочная постановка задачи»?

Идея о том, что девальвация национальной валюты положительно влияет на экономику страны, описана во многих американских учебниках по экономике. Целый ряд американских ученых, начиная с конца 19 века, изучали и писали о «целебных свойствах» девальвации национальной валюты. Поэтому нет ничего удивительного в том, что специалисты МВФ, получив образование в США или прочитав книги американских ученых, дают такие рекомендации насчет девальвации национальной валюты.

Согласно экономической теории, девальвация национальной валюты увеличивает доход экспортеров, так как они могут покупать товары дешевле за национальные деньги, а продавать на мировом рынке дороже. В результате это должно стимулировать экспорт страны, а значит, и стимулировать производство продукции в самой стране. А это, в свою очередь, ведет к росту производства, новым рабочим местам, росту заработной платы и вообще к процветанию. Вот так все красиво записано в американских учебниках по экономике.

Но почему же тогда в Украине при таком невероятном росте девальвации гривны не произошел рост экономики? Для этого стоит посмотреть на один очень интересный показатель, а именно — отношение экспорта к ВВП и импорта к ВВП. Эти показатели часто используют аналитики, но явно эксперты МВФ или не хотели или просто не просмотрели эти показатели по Украине.

Согласно данным Мирового банка, экспорт к ВВП Украины составляет 43%, что еще раз показывает, что Украина действительно экспорториентированная страна. Наша экономика во многом живет за счет экспорта и поэтому рост экспорта действительно положительно влияет на ее развитие, и наоборот. Но есть еще один показатель — импорт к ВВП. По Украине этот показатель составляет 52%. Получается, что и импорт очень важен для экономики Украины. Без этого импорта экономике Украины тяжело. А вот в США показатель импорта к ВВП всего 16%, в Китае 20%, в России 23%. Хотя США и является крупнейшим в мире импортером, но экономика США настолько большая, что зависимость экономики США от импорта не критическая, в отличие от Украины.

Вот это и есть главная ошибка специалистов МВФ. Они просто не обратили внимания, что экономика Украины не только экспорториентированная, но и импортзависимая. Поэтому любая девальвация гривны автоматически удорожает импорт и сводит на нет весь «целебный эффект», который так любезно описан в американских учебниках. Можно действительно добиться успеха при девальвации национальной валюты, но если Украина будет иметь свою нефть и газ, как Россия, или громадную экономику потребления, как Китай. Но Украина таких ресурсов не имеет и не может иметь в силу технологических причин.

Поэтому девальвация гривны никак не может стимулировать рост экспорта, а тем более рост экономики. Наоборот, удорожание импорта ведет к тому, что резко падает потребление в Украине, снижается покупательная способность украинцев, и уже не рост экономики, а наоборот, закрытие производств становится реальностью.

Вот так нежелание изучать реальную экономику Украины, постоянное самолюбование и восхваление экономики США как самой лучшей экономики в мире, и привело к тому, что вначале специалисты МВФ дали заведомо ошибочный совет, а правительство Арсения Яценюка, не подумав своей головой, его выполнило.

Результат налицо — обвал экспорта и экономики Украины. А теперь нужны годы, если не десятилетия, чтобы исправить последствия выполнения совета МВФ, если правительство Яценюка не сделает очередную ошибку по указке МВФ.

 


Александр Охрименко, sprotiv.org

1 2 3 4 5 6 102