ЗАЯВА ДОБРОВОЛЬЧОГО ПОЛКУ “АЗОВ” ЩОДО ІНІЦІАТИВИ ПРО ВІДВЕДЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК ІЗ СЕЛА ШИРОКИНЕ

Ініціатива щодо “демілітаризації” Широкиного є вкрай небезпечною та безвідповідальною.

Широкине — це стратегічна височина і вогнева позиція, з якої ворог регулярно здійснював артилерійські обстріли мирного Маріуполя. Саме звідси 24 січня було завдано удару по мікрорайону Східний, в результаті чого 31 мирний мешканець загинув, 120 — зазнали поранень, а десятки помешкань було зруйновано. Цей злочин ворог скоїв у період так званого режиму припинення вогню.

У результаті Широкинської операції полку “Азов” за підтримки ЗСУ село перейшло під контроль України. Було відсунуто лінію фронту, унеможливлено подальші обстріли Маріуполя, врятовано цивільне населення великого міста і зупинено наступ російського агресора на стратегічному напрямку. Цей успіх окроплено кров’ю наших побратимів.

Відведення українських військ та організація пункту з моніторингу припинення вогню у Широкиному означає втрату цієї української території навіть за умови присутності там місії ОБСЄ. А віддати Широкине – це добровільно відкрити ворота до Маріуполя. Під загрозою опиняться майже півмільйона його мешканців. Держава ризикує втратити важливі стратегічні об’єкти промисловості, розташовані в місті.

Командир полку “Азов” Андрій Білецький неодноразово піддавав критиці Мінські домовленості. Але ініціатива демілітаризації Широкиного є кроком назад навіть відносно них. За Мінським меморандумом від 19 вересня 2014 р. не лише цей населений пункт має перебувати під контролем України, але й Саханка, розташована на схід від Широкиного. Пропозиція щодо відведення військ суперечить букві та духу міжнародного права, адже одним із ключових принципів Гельсінських угод є територіальна цілісність країн-членів ОБСЄ. Європейські спостерігачі мали б наполягати на повному виведенні всіх російських окупаційних військ, а не змушувати українські війська залишати стратегічні позиції.

Ми, бійці полку “Азов”, закликаємо Головнокомандувача та вище керівництво держави не припуститися фатальної помилки і не кидати Широкине та Маріуполь напризволяще. Переконані – цей напрямок потребує посилення оборони, а не відведення військ.

Заявляємо: ми будемо захищати свою землю до останнього подиху!

Слава Україні!