«Побудовано з розмахом» – серія статей від сайту SciTech, в яких ми розповімо про грандіозні споруди сучасності. Величезні річкові дамби, простягнуті на кілометри мости, напрямлені в небо хмарочоси, неймовірні підводні тунелі, величезні водозахисні бар’єри, кілька кілометрової глибини шахти та багато інших споруд, про існування яких ви і не підозрювали. Сьогодні мова піде про найсучасніші військові кораблі світу!
1. Авіаносець «Джеральд Р. Форд»
Безсумнівно, одними з найвеличніших військових кораблів є авіаносці. Це свого роду плавучі аеродроми, з яких злітають та на які сідають військові літаки. Донедавна найсучаснішим авіаносцем у світі був «Джордж Буш» – американський авіаносець класу «Німіц», який з 2009-того року знаходиться у складі морського флоту США. Цей корабель сягає майже 333 метри у довжину, 77 метрів у ширину, а 11 метрів з його висоти знаходиться під водою. Тоннаж авіаносця – 97 000 тон, крейсерська швидкість руху – 56 км/год. В рух його приводить 4 турбіни, які живляться від двох ядерних реакторів. Сумарна потужність турбін – 260 000 кінських сил (!). Для порівняння: потужність двигуна середньостатистичного автомобіля становить 130-180 кінських сил.
Однак на авіаносцях класу «Німіц» використовується багато застарілих технологій, тому військові США вирішили розробити новий авіаносець, де дійсно все було б найсучаснішим. Так з’явився авіаносець «Джеральд Р. Форд», який минулого року був спущений на воду та зараз знаходиться в процесі підготовки до введення в експлуатація у наступному році. Отже, що ж такого інноваційного авіаносцях класу «Джеральд Форд» порівняно з класом «Німіц»?
При майже однакових розмірах і конструкції з попереднім поколінням авіаносців, «Джеральд Форд» буде мати зменшений на 500-900 людей екіпаж (було 3200). Таким чином корабель буде дешевшим в експлуатації, а досягти цього вдалося завдяки високій мірі автоматизації багатьох процесів. Також авіаносець новою системою контролю за вагою і стійкістю, а також може похвалитися покращеною взаємодією з іншими кораблями.
Ще одне з найважливіших технологічних нововведень заховане під палубою: замість парової катапульти для запуску літаків на авіаносці «Джеральд Р. Форд» використовуються електромагнітні катапульти на основі лінійних електродвигунів. Завдяки цьому авіаносець може запускати літаки не тільки частіше, а й більше різних класів літаків. Все завдяки можливості широкого регулювання процесу запуску новою катапультою.
Крім системи запуску, стала сучаснішою і система гальмування літаків. Тепер натягування тросу аерофінішера регулюватиметься електромотором, завдяки чому досягається більш плавне гальмування та запобігання екстремальним навантаженням на трос, гальмівний гак та фюзеляж літака. Два останніх фактори зроблять подовжать термін служби літаків. Коли мова зайшла про літаки, зазначимо, що на авіаносці «Джеральд Р. Форд» будуть використовуватися найсучасніші винищувачі, безпілотники та гелікоптери. Їх загальна кількість – від 75 до 90 одиниць.
Серед інших вдосконалень: швидша система подавання боєприпасів зі складу, зменшена кількість секцій ангару (з 3 до 2), зменшена кількість піднімачів літаків (з 4 до 3), зменшена і посунута в корму надбудова. Все це дозволило зменшити вагу корабля та розширити польотну палубу. Згадаємо і про захисне озброєння авіаносця «Джеральд Р. Форд»: крім авіаносної групи, корабель має і власні системи захисту: ракетні системи перехоплення протикорабельних ракет, літаків, артилерійські гармати, а також глибинні бомби проти підводних човнів.
Останнім розголошеним технологічним оновленням став новий ядерний реактор A1B, який може працювати «без дозаправки» цілих 50 років, тобто весь термін служби авіаносця (попередні реактори потре бували заміни паливних стержнів кожні 20 років). Крім того, новий реактор на 25% потужніший, а його обслуговування потребує вдвічі менше затрат. Всі ці новації зробили цей корабель дуже недешевим – будівництво «Джеральда Форда» обійшлося в 13 мільярдів доларів (!), що порівняно з ВВП Ісландії.
2. Бойовий корабель прибережної зони Independence
Хоча військовий корабель USS Independence не є величезним за розміром і його призначення абсолютно відмінне від призначення авіаносців, він все ж заслуговує нашої уваги як «найбільш незвичайний бойовий корабель у світі». Тут вся справа у компонуванні – це тримаран – трикорпусний корабель, який складається з основного корпуса (vaka) і двох менших аутрігерів (ama). Щоб не довелося пояснювати краще, просто дивіться фото нижче.
Головною перевагою військового корабля с (LCS-2) є саме компонування корпусу, завдяки якому він може розвивати швидкість до 90 км/год. А саме швидкість є одним з найважливіших показників для бойового корабля прибережної зони. Крім того, такий корпус дарує кораблю більшу стійкість, а тому він може проводити бойові операції при п’ятибальному стані моря (хвилі висотою 2.5-4 метри).
Окрім корпусу велику швидкість забезпечують і незвичайні рушійні установки: 4 водомети, які використовуються замість традиційних гвинтів. Серед інших характеристик корабля: водотоннажність – 2637 тон, довжина 127.8 метра, ширина – 30.4 метра, осадка – 4.6 метра, 2 дизельних двигуни потужність 12 203 кінські сили кожен та 2 газові турбіни потужність по 29 500 кінських сил.
Оскільки це прибережний корабель, дальність плавання досить невелика: 5600 кілометрів при швидкості 33 км/год і 1600 кілометрів при швидкості 90 км/год. Автономність корабля теж ніби не велика – 14 днів, але це хороший показник для такого класу. Екіпаж Independence – 50 чоловік. Серед озброєння корабля присутні сучасні засоби радіолокаційної боротьби, зенітна артилерія, протикорабельна зброя, ракетне озброєння та 2 гелікоптери.
На завершення зазначимо, що USS Independence увійшов до складу ВМС США у 2009 році і наразі є найбільшим тримараном у світі. А його характеристики дозволять йому тримати лідерство у своєму класі протягом найближчих десятиліть – до 2035 року американці планують побудувати ще 35 кораблів цього класу.
Кораблі аналогічного класу є і на озброєні інших країн світу, однак вони побудовані за класичним компонуванням корпусу і не володіють такими вражаючими для цього класу характеристиками.
3. Ескадрені міноносці Type 45
З 2009-мого року на озброєння Великобританії поступають військові кораблі Type 45, основним призначенням яких є захист флоту від атаки з повітря. Розробкою і будівництвом кораблів цього типу займалася компанія BAE Systems Marine AS, на сьогодні побудовані 6 одиниць «Типу 45», більшість з яких ще проходить випробування. Виходячи із поставлених завдань, корабель несе відповідне озброєння, про яке і піде мова нижче.
Щоб захистити флот від повітряної загрози, її спочатку потрібно виявити. Для цього кораблі «типу 45» оснащуються однією з найсучасніших систем дальнього пошуку та виявлення загроз Insyte BAE Systems / Thales S1850M. Для самого захисту використовується передова зенітно-ракетна система PAAMS з пусковою установкою Sylver. Ця система здатна перехоплювати як поодинокі ракети, так і ракети випущені залпом. Для перехоплення використовуються ракети Aster 15 і Aster 30, які розвивають швидкість до 4 Маха і мають радіус дії до 80 кілометрів.
Також для захисту від ракет на кораблях «Типу 45» встановлюється два 30-мм універсальні швидкостріли. Присутні і засоби радіолокаційної боротьби. Крім оборонного озброєння корабель має ракети Томагавк та артилерійську 114 мм гармату Мк-8. Є і засоби виявлення та боротьби з торпедами, і навіть один гелікоптер Lynx HMA.8, який озброюється торпедами Stingray.
Кораблі «Типу 45» сягають 152.4 метра у довжину, 21.2 метра в ширину, та мають водотонажність близько 7 000 тон. В рух вони приводяться сучасними газотурбінними двигунами WR-21 з з проміжним охолоджувачем і рекуперативним теплообмінником, які забезпечують значну економію палива і місця на кораблі. Рекуператор відновлює енергію працюючи від вихлопних газів що підвищує ефективність використання палива. Кожен двигун матиме потужність 25 МВт, що дозволить розвивати швидкість до 50 км/год.
Окрім 190 чоловік екіпажу кораблі «Типу 45» можуть перевозити ще 45 чоловік, наприклад, морських піхотинців чи бійців підрозділів спеціального призначення. Тому частково ці судна можна використовувати і як десантні (на гелікоптерному майданчику може сідати і десантний гелікоптер).
4. Есмінці-гелікоптероносці типу «Х’юга»
Офіційно цей клас кораблів називається «авіаносний есмінець», хоча по простому його називають «гелікоптероносець». Така назва закріпилася тому, що основне призначення цих кораблів – базування на них гелікоптерів. Але військові кораблі типу «Х’юга» найбільші у світі кораблі цього класу, через що, фактично, їх можна відносити до авіаносців. Довжина корабля – 197 метрів, ширина – 33 метри, осадка – 7 метрів. Тобто гелікоптероносці класу «Х’юга» лише на третину коротші та вдвічі вужчі авіаносців класу «Джеральд Р. Форд». Однак водотонажність їх набагато менша – лише 18 000 тон.
Варто зазначити, що і бойові можливості цього корабля перевершують можливості гелікоптероносців. Судно має суцільну злітно-посадкову смугу і відносно велику авіагрупу, через що його сміливо можна класифікувати як легкий авіаносець. Крім того, хоча зараз на кораблях цього типу (всього їх два) базуються лише гелікоптери, теоретично на таку палубу можуть сідати і злітати з неї літаки зі скороченим і вертикальним злетом, на зразок нового F-35 «Лайтнінг II».
Чому ж тоді ці кораблі класифікуються як гелікоптероносці? Все просто: після Другої світової війни Японії було заборонено мати «наступальне» озброєння, до якого відносяться авіаносці. Однак з 2008 року все змінилося і експерти зазначають, що кораблі цього типу є початком нової сторінки в розвитку авіаносного флоту Японії.
Військові кораблі класу «Х’юга» можуть застосовуватися по різному: як протичовневі кораблі або як авіаносці. Другий спосіб актуальний за умови розміщення на них літаків. При цьому авіаносне крило може складатися максимум з 8-12 літаків та 4 гелікоптерів. Простіше кажучи, ці гелікоптероносці можуть використовуватися як для оборонних, так і для ударних цілей, хоча офіційно – це саме оборонний корабель.
Окрім гелікоптерів корабель має і типове для есмінців озброєння: системи радіолокаційної боротьби, 12.7-міліметровий кулемет, дві зенітно-артилерійські установки, ракетне озброєння, торпедне озброєння та озброєння для породьби з підводними човнами.
Зазначимо, що зараз в Японії завершується будівництво наступника класу «Х’юга» – гелікопретоносця класу «Ідзумо», який має збільшені розміри (248 метрів довжини і 38 метрів ширини) та водотонажність, і на якому офіційно передбачається можливість базування літаків. Однак через це його варто класифікувати як легкий авіаносець, а не як гелікоптероносець, тому сьогодні ми написали саме про кораблі класу «Х’юга».
5. Десантні кораблі типу «Містраль»
Останнім розглянутим в цій статі військовим судном буде універсальний десантний корабель класу «Містраль». Універсальним він називається тому, що як і розглянутий вище «Х’юга» є гелікоптероносцем, але на додачу може використовуватися як корабель-док для перевезення військового транспорту, плавуча лікарня, а також «корабель-центр управління». Кораблі цього класу стоять на озброєнні з 2005 року у Французьких ВМС.
«Містраль» сягає 199 у довжину, 32 метри у ширину та має 6.2 метри осадки. Водотонажність – 21 300 тон. На злітно-посадковій палубі площею 5 200 м2 розміщено 6 злітно-посадкових майданчиків для гелікоптерів класів NH-90 і Tiger. Авіагрупа складається з 16 гелікоптерів, які крім палуби розміщуються в гелікоптерному ангарі площею 1 800 м2.
Кораблі класу «Містраль» здатні перевозити до 60 військових автомобілів класу «Джип» або 13 основних бойових танків французької армії Leclerc, а також 450 повністю екіпірованих десантників. На кораблі присутня док-камера розмірами 57.5×15.4×8.2 метра для транспортування двох десантних катерів на повітряній подушці LCAC, або чотирьох танкодесантних катерів LCT.
Як на на новому американському авіаносці «Джеральд Р. Форд», тут широко використовуються засоби автоматизації, завдяки чому екіпаж корабля становить всього 160 чоловік. При використанні судна в якості корабля управління екіпаж збільшується ще на 150 чоловік. Крім того, для можливості використання «Містралі» як лікарні, в наявності є 69 ліжок для перевезення поранених і необхідне медичне обладнання.
Цікавою особливістю десантного корабля «Містраль» є його рушійна установка: замість традиційних гребних вузлів тут встановлені дві гвинтокермові колонки, які можуть повертатися на 360 градусів. Така схема наділяє корабель надзвичайною маневреністю, а також дозволяє економити корисну площу всередині судна. Електромотори, які відповідають за обертання гвинтів, та й вся інша електроніка на кораблі живляться від дизельних генераторів.
Зазначимо, що саме модифіковані кораблі цього типу в кількості двох одиниць Франція найближчим часом має продати Росії, згідно підписаного в 2010 році контракту. Тому кожен, хто дивитися новини, вже неодноразово бачив ці кораблі в сюжетах різних телеканалів. Адже у світлі останніх подій на сході України керівництво багатьох країн, в тому числі і нашої, закликало Францію не продавати кораблі.
На цьому наша стаття завершується і, хоча ми й не розглянули тут всі сучасні військові кораблі різних країн, ми розглянули ті, які вважаються найсучаснішими та найбільш грізними у своєму класі. А наступну статтю серії «Побудовано з розмахом» очікуйте вже через тиждень! Про що в ній піде мова? Це як завжди залишиться маленьким секретом сайту SciTech.
Джерело: http://scitech.com.ua/2014/08/30/pobudovano-z-rozmahom-kraschi-vijskovi-korabli/