Пусть россияне опровергнут эти 10 фактов

Пусть россияне опровергнут эти 10 фактов

1. Державу с названием – Московия царь Петр 1 переименовал в Россию, аж в 18 веке, в 1721 году.

2. Племя Мокши назвало свою речку Москва,а перевод этого названия, с языка Мокши, звучит как “грязная вода”. Любые другие языки Мира не могут перевести слово Москва. Слово “кремль”- татарское и обозначает укрепления на возвышенности.

З. В средние века все картографы Европы писали и проводили границу Европы вдоль границ Руси (Русь – это территория нынешней Украины!!!) Московия – улус, со своими финскими народами, всегда была составляющей Орды и ее Европа справедливо относила к Азии.

4. Московия (Россия) платила дань Крымскому Хану(!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!), своему СУВЕРЕНУ и
ХОЗЯИНУ ,который был правоприемником Золотой Орды, вплоть до 1700 года. Царь Московии встречал крымского посла на Поклонной горе, садил его на своего коня, сам пешим, под узду, вел коня с крымским послом в Кремль,
садил его на свой трон и вставал перед ним на колени!?

5. В 1610 году, в Московии на Борисе Годунове (мурза Гудун) закончилась династия Ченгиз идов (родственник Чингисхана) и на трон возвели Алексея Кошку с финского рода Кобылы, а при венчании его на Царство церковь дала ему фамилию Романов, якобы прибывший с Рима править Московией!

6. Екатерина 2-я, после оккупации последней свободной Руськой Державы-Великого Княжества Литовского (тер. Беларуси) в 1795 г., своим приказом велела назвать угро-финские племена Московии какими-то великороссами, а украинцев – истинных русичей – малороссами!

7. Никто и никогда не видел в оригинале договор о воссоединении между Московией и Украиной якобы подписанный Б.Хмельницким и Царем А.Романовым!?

8. Уже несколько столетий археологи Московии ищут артефакты подтверждающие достоверность Куликовской битвы, но пока безуспешно, вот только басню о победе Д.Донского над Мамаем распевают до сих пор, на все
голоса!?

9. Псковская, Новгородская, Смоленская области России,- это бывшие славяно-руськие Княжества и до угро-финской Московии не имели никакого отношения, покуда Московия – Орда не оккупировала их соответственно в 1462, в 1478, и в 1654 годах. А в других областях РФ (Московии) никогда не обитали славянские племена и народы.

10. Золотая Орда и ее дочь – Московия,- это единственные страны Мира, которые держали в рабах собственный народ. Это и объясняет вечную отсталость богатой на природные ископаемые Московию от сравнительно обделенных на природные ресурсы европейских стран. Ведь эффективность
работы свободных людей гораздо выше, чем рабов…


Джерело: http://uduba.com/158209/Pust-rossiyane-oprovergnut-eti-10-faktov

Штурм «Антошки»: силовики с кувалдами изъяли сервер и кассовые книжки

Очередной факт безчинства наших правоохранителей, которые делают фактически что хотят, которым Закон не писан, которые в своем секторе являются почти богами… И самое смешное, которые НИКОГДА НИ ЗА ЧТО не отвечают, хоть по Конституции Украины все перед законом равны… К сожалению, СИСТЕМА осталась бандитской и никакие Майданы её даже не пошатнули…

29 июля в 9.30 утра группа следователей из Главного Следственного Управления МВД города Киев под руководством следователя Гончара вместе с вооруженной группой провели обыск одесского офиса магазина «Антошка».

shturm_antoshki_siloviki_s_kuvaldami_iz_yali_servera_denejnie_knijki_1470

Обыск проводился согласно предписанию Печерского суда. Отметим, что оно было выписано на все компании по уголовному делу, к которому, по словам владельца «Антошки» Владислава Бурды, они не имеют никакого отношения и никогда с ним не ознакамливались.

shturm_antoshki_siloviki_s_kuvaldami_iz_yali_servera_denejnie_knijki_8277

Как сообщает Бурда, предварительно предоставить документы никто их не просил: «Ворвались сразу и бегом в кассу с кувалдой. Изъяли деньги, кассовые книги и даже чековые книжки. Выволокли сервер на середину комнаты. И начали идти по кабинетам».

1438331653_8219

После того как про происходящее был проинформирован губернатор Одесской области, в офис был направлен его представитель. В ходе диалога он договорился со следователями, что они не будут ничего вывозить без решения суда и главное не будут обыскивать личный кабинет почётного консула.

1438331662_5759

«Следователи согласились, но под вечер, когда уже представителя губернатора не было, рванули с кувалдами в консульский кабинет для обыска со ссылкой на звонок из Киева.
В этот момент в офис подтянулись силы Евромайдана, которые уже давно ведут борьбу с беспределом столичных силовиков, телевидение и сам глава УВД в Одесской области Гиоргий Лордкипанидзе», — пишет Бурда на своей странице в социальной сети Фейсбук.

1438331670_5761

По информации источника, всё закончилось в 6:30 утра. На сегодняшний день изъятые денежные средства и сервер находятся в кабинете Лордкипанидзе, который пообещал не выдавать их без полного соблюдения закона: решения суда об изъятии и присутствия представителя нашей компании.

1438331667_8292

«Главная цель наезда была остановить работу предприятия и вынудить к переговорам. Способ, которым украинские правоохранители наносят максимально возможный ущерб предприятию, я считаю варварским и контрэффективным, потому что точно не способствует росту экономики и инвестиций в страну. У нас на предприятии работает 2300 человек. Завтра первое число и мне не ясно, как выплачивать зарплату сотрудникам без чековых книжек. И вообще как развивать бизнес, если я не имею элементарных гарантий сохранения прав собственности и нормального функционирования предприятия со стороны государства? Если есть налоговые вопросы, то почему их решает МВД, а налоговая ничего об этом не знает?». – заключает владелец «Антошки».

1438331653_8199


Джерело: http://timer-odessa.net/news/shturm_antoshki_siloviki_s_kuvaldami_iz_yali_servera_denejnie_knijki_456.html

“Суди, міліція і прокуратура – це жирні воші, які п’ють кров з України”

7f8cb6b47ce8bd66eb1c47b5f1d68469_S

Євген Положій, відомий журналіст та письменник, з 1998 року видає і очолює сумську газету “Панорама”.

Автор дев’яти художніх книг. Кілька місяців тому спільно з іншими журналістами видав книгу-реквієм “Вічна пам’ять героям”, присвячену загиблим на війні хлопцям з Сумщини. Автор цілого списку журналістських розслідувань, які викривають корупційні схеми. Торік на Євгена скоїли замах: жорстоко побили у власному гаражі. Судова тяганина триває й досі: за словами Євгена, справу затягують навмисне.

На початку осені у видавництві “Фоліо” вийде друком роман “Іловайськ”, для якого Положій опитав багато солдат, волонтерів, вище військове командування. За словами журналіста, це поки найважливіша книга його життя.

Євгене, які зараз найбільші проблеми Сумської області?

– Проблеми Сум навряд чи різняться від інших міст. Негаразди окремо взятого міста проектуються на всю Україну. Правда в регіонах зв’язки тісніші, ніж в столиці. Тут всі один одного знають, в кожного чиновника — своя історія. Вже було б геніально, якби вони просто не крали. Це б дало результат у короткостроковій перспективі. Але доки є група посадових осіб, які заносять гроші суддям, кримінальна схема розкрадатиме місто й далі. Як розкрадає вже років десять.

Чому саме років десять?

– Справа у тому, що до того на Сумщині “правив” губернатор Володимир Щербань. Очолив область у 1999 році. Економічна картинка малого й середнього бізнесу при ньому дуже змінилася. Щербань “насолив” багатьом. Не випускав селян з молоком за межі області. Змушував здавати за дуже низькі ціни на молокозаводи. Те, що це неправильний бізнес-підхід, показав різкий занепад підприємств, як тільки той пішов з губернаторства. Бо досить було опинитися заводам у конкурентному середовищі — відразу стали. Деякі досі працюють. Але ті, які колись забрав Щербань, простоюють. На президентських виборах-2004 на Сумщині точилася справжня війна, просто бійня за голоси. Організувався потужний Майдан. У західних областях тоді було спокійніше. Через 3-4 роки Щербань в інтерв’ю сказав: “всі плани по виборах поламала газета “Панорама”. Зізнаюсь, було приємно це чути. Бо ми тоді організували радіомарафон “Нічний дозор”, фіксували на виборах кожне порушення. В нашу студію просто під час ефіру кидали газову гранату. Усяке бувало.

638459_1_w_590_lq

І примірники вашої газети при Щербані палили.

– Так, тоді про свободу преси навіть мови не могло бути. В нашій газеті інтерв’ю з відвертою критикою влади мали надрукувати якраз в річницю губернаторства Щербаня. В його апараті якось взнали, що стаття виходить. Зупинили автобус з накладом, спалили. Але ми це передбачили: за першим бусом з газетами йшов другий. Маємо свою мережа доставки. По ній газета й пішла.

У 2003му в Суми приїздив Ющенко. Хотів зробити тут прес-конференцію. Всі відмовляли, бо боялися “донецьких”. Двері перед Ющенком відкрила “Панорама”. Тоді нам вмить перерізали електрику: вели прес-конференцію при свічках. Так я познайомився з Ющенко, Томенко, Порошенко. На події були всі журналісти адекватних опозиційних видань. 2004 рік був для сумської преси дуже важливий. Бо якби не дай бог не виграв Ющенко і став Янукович, “Панорами” точно б не існувало. Вже потім, з 2006 по 2010 роки на фоні загального економічного підйому в країні багатіла і Сумщина. Тільки лінивий не з’їздив у Єгипет, не взяв квартиру в кредит.

Кажуть, саме правління губернаторів-“регіоналів” до певного сенсу допомогло сформувати в області проукраїнські погляди.

– Ну, такі погляди були тут і раніше. Але справді, через Щербаня і Чмиря (Юрій Чмирь очолював область з квітня 2010 по 16 грудня 2013 року, після чого до січня 2014 був заступником Адміністрації Президента при Януковичі- “Gazeta.ua”). Сумщина добре взнала, хто такі “донецькі”. Однозначна більшість населення – проти сепаратизму. Коли під час Майдану штурмували адміністрації, у Росії це відстежували по регіонах. Перевіряли рівень спротиву людей. Дивилися, де ще крім Донбасу до Росії лояльні, де — ні. Сумщина тоді показала, що тут багато пасіонаріїв, які покладуть голову, але “руский мир” сюди не пустять. Інша справа — на Сумщині значно більше пасивного люду. На півночі області – міста Середина-Буда, Ямпіль, Шостка. Там етнічно різноманітні люди, багато росіян. Північ області доволі небезпечна потенційним електоратом: там завжди голосували то за комуністів, то за регіоналів.

Там люди вийшли б на проросійські мітинги, якби зовні раптом почали роздмухувати конфлікт?

– Проросійські настрої там є, це ясно. Та не думаю, що за них там проливатимуть кров. До того ж, Україна на півночі точно здатна втримати позиції. Але от екс-регіонал, а нині – тіньовий керівник депутатської групи в облраді “Воля Народу” народний депутат Андрій Деркач має в області певний вплив. Він входив у найближче оточення патріарха Кирила. Має в Глухові так звану озброєну “самооборону”. Це кілька десятків відставних ментів і “спецназівців” Деркач міг їх би виставити за 15 хвилин. Хоча, звісно, офіційна позиція Деркача — патріотизм. Мер Шостки Микола Нога “править” зо 15 років, всіх там пересидів. Має щиру підтримку місцевих. Коли почалася історія з сепаратизмом, Нога сказав: “наша задача — работать”. Такий здав би місто на раз-два. А от Конотоп, що ближче до Чернігівщини, українське місто. Окреме питання — кримінальні авторитети, які там здавна панують.

Що зробила, а що ні, влада Сум і області за цей рік?

– За підтримку армії і компенсацію коштів родинам солдат — Сумській владі тверда “п’ятірка”. Тут — молодці, нічого не скажеш. Активно підвищують обороноздатність. Будують нові казарми для 58ї бригади, створюють якусь експерементальну бронемашину. Можливо, пустять на місцевому заводі у серійне виробництво. Це вкрай необхідно, бо до Сум від кордону російський танк проїде хвилин за сорок. Але докорінних реформ нема з однієї простої причини: відсутнє концептуальне уявлення, що і як робити. 90% нових чиновників у селах і містах впевнені: “тримаємо міста такими, як є, цього досить”. Щось ремонтують, латають. Натомість треба змінювати все докорінно — підхід, концепцію, сутність і порядок речей. Є низка всього, що можна змінити навіть за день. Та більшість чиновників вважають це неважливим. Кажуть, що є речі більш глобальні. А ті, що навіть намагалися щось зробити, деморалізовані. Бо натикаються на саботаж суддів, міліції, прокурорів. Міліція, суди, прокуратура — всі ідеологічно на боці старої влади, а до нових швидко знайшли підхід. Гроші і зв’язки вирішують все. Хочемо реформувати транспортну систему — прокурори проти. Бо мають тут власні фірми маршруток. Скасовують всі прозорі рішення.

Міська рада звільняє корупціонерів, а ті повертають собі посади через суди, та ще й відкривають на опонентів карні справи, бо ті їх “неправомірно прибрали”. Закриває прокуратура очі й на зниклі кошти. Куди в Сумах пішли виділені колись гроші на театр? А 170 мільйонів гривень на психдиспансер? Ми робили кілька журналістських розслідувань, але на них не реагують. Всюди продовжують діяти “договорняки”. Ось звільнили начальника управління комунального майна Щербака. Той подав до суду. Суд раптом не зайняв його сторону. Тоді Щербак виписався з Сум і прописався в Сумському районі. Подав до суду вже як житель Бездрика. “Свій” суддя прийняв рішення про “незаконне” звільнення Щербака. На посаді знову поновився. І ніякого шахрайства.

638459_2_w_300_lq

Тобто в першу чергу треба міняти саме суддів, прокурорів.

– Звісно. Це ключова проблема всієї України: на тілі держави живуть величезні жирні воші, які п’ють кров. Це суди, міліція і прокуратура. Ідеальною картина мусить бути така: 10% кадрів з прокуратури і судів — в тюрму, інші — на вихід. Повністю нові кадри можна підготувати менш як за рік. Патрульній службі достатньо шести місяців тренувань американськими інструкторами. Плюс – три місяці роботи з напарником. Міліція може оновитися за півтора роки. Прокуратура — ще швидше. Мають бути одночасно звільнені також всі місцеві чиновники, щоб не виникало проблем із судами.

Зараз бачу, що влада не береться за деякі прості проблеми, з вирішенням яких відразу б полегшили життя. Взяти ті ж сумські дитячі садочки і школи. В кожній батьки здають кошти. І тільки 4 заклади мають правильно оформлені благодійні фонди, де показують звіти про вхідні й вихідні кошти. В інших батьки питають, на що витратили кошти. А у відповідь чують: “Вы что, нам не доверяете?!”. Це накладає зайві навантаження на стосунки дітей і вчителів, вчителів і батьків. Давати гроші згодні всі, але маємо знати, куди вони пішли. Після нашої телепрограми “Громадський контроль” начальник управління видала розпорядження, і дитсадки почали викладати звіти в соцмережах. Проте на словах “о, яка гарна ідея” все закінчилось. Активісти пропонували, аби така система на постійній основі запрацювала з осені. Цього ніхто не почув.

А яка ситуація з медичними закладами?

– З лікарнями тут ще гірше. Бо перетворилися на “приватні заклади” їхніх головних лікарів. Головлікар не платить ані комунальних, ані податків. Веде прийоми у комунальному закладі, не втрачаючи ні копійки. Зараз ніхто не відмовиться заплатити, щоб добре лікували. Всі такі “внески” йдуть на медичне обладнання для благодійного фонду, який тимчасово займає лікарню. Коли звільняється лікар, то забирає все це обладнання з собою, лишаючи саму лікарню голою і босою. Поки ми платимо лікарям двічі: перший раз — зарплатню, другий раз — ніби податки, а на ділі — статки керівництву. Щоб з малою дитиною потрапити до лікаря-спеціаліста, треба займати чергу з 5 ранку. Потім стояти в ній 2-2,5 годин. І це тільки для того, щоб узяти в реєстратурі талончик. Потім виявляється, що талону не вистачило. Наступного ранку — знов у черзі. Іноді так їздять тиждень. Це штучно створена корупційна схема. Бо щоб не стояти в черзі, ви заплатите. Ну а потім ще чекаєте на лікаря півгодини, доки той базікає телефоном, і замість чотирьох пацієнтів приймає два і йде на обід. Чому не зробити б електронний запис? Років вісім після серії наших розслідувань директора одного такого благодійного фонду при лікарні посадили: молодий хлопець мав будинок за 140 тисяч доларів, джип за 70. Головлікар теж сів. Але це нічого не змінило глобально.

Також певні речі можна змінити й без погоджень з тією ж центральною владою.

– Звісно. Було б бажання. Взяти ту ж систему ЖКГ. Базові речі в ній можна змінити швидко, точково по всій країні. Для цього не треба жодних глобальних реформ. Люди просто мають почати самі обирати організації, які обслуговуватимуть їх будинки. Чому в Сумах досі не зробили службу, яка б пішла в люди і роз’яснювала, що треба, аби ЧП “Іваненко” не за гривню, а за 90 копійок обслуговував будинок, який його обере? Аби влада могла скинути зі свого балансу всі будинки, їх землю треба віддати в оренду мешканцям, а краще – у власність. Тоді зникнуть земельні конфлікти. Ніхто на такій землі без згоди мешканців будинків не зведе ані кіоску, ані тим більше багатоповерхівку. Навіть трубу не викопає. До речі, днями перший будинок в місті отримав сертифікат на земельну власність. Це наша маленька перемога. Далі – всім будинкам треба зробити технічні паспорти. Бо зараз ЖЕКи замість реальних 800 квадратних метрів показують 900, за які й беруть кошти. І ніхто не міряє, скільки там тих метрів насправді. Тоді сфера ЖКГ стане прозорішою.

638459_4_w_590_lq

Сумська область займає одне з останніх місць в Україні за туризмом. Як змінити цю ситуацію?

– Є хибна думка, що сумська область дуже приваблива для подорожей. Насправді ж за великим рахунком тут дивитись нема чого. Є Чернігів, Батурин, Одеса, Львів і ще купа класних міст і містечок. А що Суми? По-перше, аби сюди доїхати, треба нормальні дороги. Це дасть комунікацію між містами. Бо зараз до столиці на авто по цих колдовибоїнах добиратися просто страшно. Друге — де почитати англійською, скільки обійдеться день перебування в Сумах? Де англомовна людина знайде розклад поїздів до Сум? Ніде. Третє – розробити кілька маршрутів: дводенний, триденний і тижневий. За цих трьох умова можна буде колись говорити про зелений туризм: сплави на байдарках, велосипеди, тури по історичних садибах і монастирях. Мрію колись створити туристичний довідник по Сумщині. Немало сумчан кілька поколінь тому переїхали і живуть в Пітері, в Сибіру. От для них можна зробити щось на кшталт курорту-ностальгії, як-от Поморський край на півночі Польщі для німців, які там колись жили. Це була б особлива “фішка” – тури до рідного колись дому, де жили їх діти-прадіди. Але зараз я навіть не можу уявити відпочиваючих у нас росіян.

10 ошибок при силовом конфликте

10 ошибок при силовом конфликте

1. Вы ждете, что агрессор ударит Вас первым, чтобы дать сдачи.
“Нормальные ребята драку первыми не начинают” – сидит у Вас в голове установка. Но от первого удара защититься очень и очень сложно, даже профессиональному спортсмену-единоборцу. Поэтому получается как в вестерне, “хотел стрелять вторым, только умер первым”

2. Когда Вы ударили гопника, Вы смотрите на то, какой эффект произведет Ваш удар

(вырубился, свалился с ног, покачнулся, мотнул головой, как будто ничего и не было). Вместо того, чтобы сразу закрепить и развить успех первой удачной атаки, Вы даете оппоненту время оправиться, дарите ему бесплатный допинг в виде порции адреналина, гнева и ненависти к Вам.

3. Вы ведетесь в ответ на разводку
“пойдем выйдем поговорим”.

Возможно, Вам странно об этом читать, но 90% мужчин действительно считают, что они выходят поговорить. На самом деле, за дверью Вас будет ждать или неожиданный удар с разворота, или заранее припасенная арматурина, или “команда активной поддержки” , разумеется, не Вашей.

4. Как продолжение “детских” “пацанских” понтов, самолюбие не позволяет Вам обойти с большого расстояния группу мужчин,

избрать безопасный маршрут, каждый раз готовить средство самообороны при входе в подъезд. Итог – неожиданная плюха, дальше не больно и не помню, хорошо, если найдете себя дома с подбитым глазом, а не в реанимации и не в морге.

5. Вы действительно считаете, что травматический пистолет
/ газовый баллончик / электрошокер на дне Вашей барсетки выручит Вас в трудной ситуации.

Суровая реальность такова, что после первой плюхи, человек забывает обо всем на свете, и в лучшем случае неуклюже отмахивается. После конфликта приходит запоздалое понимание: “У меня же был с собой пистолет!” (в той бартетке, которую отобрали ). Мораль: средство самообороны извлекай заранее.

6. Вы понимаете, что драка неизбежна, но продолжаете сомневаться и взвешивать свои шансы на победу/на мирный исход.

Чем дольше Вы думаете, тем больше у Вас в крови накапливается “дурного” адреналина, заставляющего коленки подгибаться, а руки слабеть. Внимание рассеивается, все меньше шансов успешно отразить готовящуюся вот-вот начаться атаку оппонента. Правильный вариант – понял, что драка неизбежна, отключил внутренний диалог, сразу атаковал первым.

7. Я адекватный человек и любой конфликт могу уладить мирным путем.

Именно так и думали часть клиентов реаниматологии. А гопник так не думал, у него мозгов нет, и слушать Ваши адекватные рассуждения желания тоже никакого нет. Хватает за грудки и бьет лбом в переносицу. Правильный вариант в случае, если драка неизбежна – смотрите пункт 6.

8. Если слишком активно и успешно защитишься, посадят.
Лучше уж пусть побьют немножко гопники.

Иногда попадаются ребята, которые не могут вовремя остановиться. И только брызнувшие из пробитого черепа мозги заставляют их понять, что они “немного” перестарались. Правильный вариант – безопасные для жизни, но крайне болезненные удары по гениталиям, коленям, голеням.

9. Кричат девчонки и трусы.
Настоящий мужик должен терпеть.

Именно так и считал клиент морга номер 6, в тот момент, когда команда футбольной поддержки играла им в футбол. Команда поняла, что увлеклась, только когда “мячик” начал разваливаться. Крик заставляет людей остановиться, привлекает внимание окружающих и сильно повышает Ваши шансы спастись.

10. Самооборона равно рукопашный бой: два парня вышли в центр двора, пожали друг другу руки, по команде “бой” начали обмениваться ударами “до первой крови”.

На самом деле, “плохой” парень может не остановиться на “первой крови” и даже первых сломанных
ребрах. А если он почувствует, что Вы побеждаете, может выхватить ножик, или поднять кирпич. Команды “бой” могло и не прозвучать, да и лицо оппонента, неожиданно ударившего Вас кирпичом в затылок,
довольно сложно разглядеть.

Вывод не видитесь на “пацанские” понты, не медлите, бейте первым, на улице честных боёв не бывает поэтому добиться победы нужно любой ценой, ведь награда за эту победу ваше здоровье или жизнь.


Джерело: http://shkola-v-blog.ru/blog/43729539258/10-oshibok-pri-silovom-konflikte?utm_campaign=transit&utm_source=main&utm_medium=page_21&domain=mirtesen.ru&paid=1&pad=1

Казахстан стал еще одним государством, отвернувшимся от России

Казахстан стал еще одним государством, отвернувшимся от России

Власти Казахстана не собираются прекращать торговое сотрудничество с Украиной, о чем стало известно несколько дней назад. Несмотря на то, что Казахстан считается союзником России, он проигнорировал требования российской стороны касательно сотрудничества с Украиной. Кремль настоятельно рекомендовал Казахстану «откреститься» от нашего государства, но казахи решили этого не делать, и тем самым могут получить в ответ от Кремля новую «порцию» враждебности. Правительство Казахстана объявило о том, что не будет вводить торговые ограничения в отношении нашего государства.

Такая позиция бывшей советской республики свидетельствует только об одном – Казахстан не заявил открытым текстом о том, что больше не будет союзником России, но дал понять Москве, что может действовать самостоятельно и выбирает ту политику, которая позволит заявить Казахстану о том, что он не поддерживает агрессию в Украине. 16 июля в Киеве представители Украины и Казахстана зафиксировали договоренность по двустороннему экономическому сотрудничеству. После начала военных действий в Украине товарооборот между двумя государствами начал снижаться. Экспорт сократился почти на 30 процентов, импорт на 15 процентов. Новый двусторонний договор позволит вновь наладить успешное экономическое сотрудничество.

По сути, Казахстан стал первым государством, считающимся союзником РФ, которое «нарушило» тесные отношения с Россией. В Кремле пока никак не прокомментировали эту ситуацию, но надо полагать, что Казахстан может нажить себе серьезного врага. Между тем, Россия вводит новые санкции в отношении Украины. И если Казахстан стремится к сотрудничеству, РФ любыми способами пытается добиться полного запрета на экспорт и импорт. Однако в России считают, что такая политика является наиболее правильной. И ничего «страшного» нет в том, что Россия потеряет на этом миллиарды долларов.

За 12 месяцев товарообмен сократился больше, чем на 60 процентов, на некоторые товары было введено эмбарго, и они полностью исчезли с прилавков магазинов, как в России, так и в Украине. Эксперты считают, что в этом случае РФ рискует больше, чем наше государство. Дело в том, что после начала военных действий на Донбассе Украину поддержало множество государств, а от России отворачиваются все, в том числе и Казахстан, с которым у России всегда были прекрасные отношения. Украина, несмотря на экономический кризис, продолжает заключать договоры о взаимном сотрудничестве с крупнейшими державами, и уже через несколько лет, по оценкам специалистов, сможет восстановить экономику. У нашего государства появились крупные партнеры в Азии и Евросоюзе, что позволяет рассчитывать на долгосрочные перспективы.

Что касается России, то она, напротив, начинает терять основных партнеров. Оборот внешней торговли РФ со многими государствами в этом году сократился. Импорт страны-агрессора только за четыре месяца текущего года снизился до 54 миллиардов долларов, в то время, как за аналогичный период 2014 года он достигал 93 миллиардов. Заменить потерянный экспорт и импорт наша страна сможет уже в ближайшие пару лет. Что касается России, то этой стране будет сложнее.

Из-за введения санкций РФ потеряла множество торговых партнеров и возобновить сотрудничество в следующие годы будет сложной задачей. К тому же, украинские товары, которые поставлялись в Россию, стоили намного дешевле, чем товары из других государств. Потеряв в лице Украины выгодного торгового партнера, Россия лишила себя возможности получать дешевые продукты питания, лекарства, бытовую химию. Россияне уже прочувствовали на своих кошельках последствия эмбарго – заграничные продукты на прилавках российских магазинов стоят в два-три раза дороже украинских аналогов.


Джерело: http://replyua.net/news/politika-v-mire/10468-kazahstan-stal-esche-odnim-gosudarstvom-otvernuvshimsya-ot-rossii.html

1 104 105 106 107 108 319