Чим K2 ERP краще за 1С/BAS, Парус/Афіна, Бітрікс, BIMP, A5 та інші ERP

Краща ERP

Кожного дня я маю по кілька Zoom-зустрічей, розмов і обговорень із власниками бізнесу, партнерами, інтеграторами, людьми, які працюють на ринку автоматизації, впровадження, обліку, документообігу, CRM, фінансів, складу, виробництва. І дуже часто в цих розмовах звучить одне й те саме питання: чим K2 ERP краще за інші ERP, які вже є на ринку?

Питання начебто логічне. Але в ньому дуже часто захована неправильна сама постановка. Наче суть розробки ERP-системи полягає не в тому, щоб створити найкращий програмний продукт, який реально знімає болі компанії, а в тому, щоб добре знати чужі рішення, копіювати їхню логіку, повторювати їхні кнопки, назви та старі підходи. Ні. Сильний продукт не народжується з передирання. Сильний продукт народжується з досвіду, з реальної роботи з бізнесом, з сотень задач, з помилок, з переробок, з великої цілі й з розуміння того, куди має рухатись ринок.

За 30+ років прикладної розробки я бачив сотні конфігурацій 1С/BAS, величезну кількість різних програмних продуктів, назви яких ринок уже місцями й забув. Я багато разів перероблював свої програмні рішення, робив індивідуальні проєкти на замовлення, створював системи, які закривали конкретні болі конкретних компаній. Це дуже непроста робота. Вона робиться великими ресурсами, великими грошима і великим досвідом. І я міг би спокійно продовжувати працювати в такій моделі, маючи кілька десятків великих компаній з великими бюджетами, якби не поставив собі іншу ціль.

Моя ціль — прибрати з України всі російські та перефарбовані продукти.

Саме так. Не “посунути”, не “трохи замінити”, не “зайняти свою нішу поруч”. А прибрати російське і перефарбоване з українського ринку автоматизації. Бо це не просто питання софту. Це питання економіки, безпеки, технологічної незалежності й поваги до самих себе.

Коли дивишся на ринок тверезо, цифри стають дуже промовистими. За моєю оцінкою, офіційно в Україні близько 500 тисяч організацій можуть працювати на російських або перефарбованих продуктах. І це, можливо, навіть занижена цифра. Бо якщо дивитися ширше, то в Україні є близько 3 мільйонів ФОП та юридичних осіб, і Україна давно вже не живе лише в Excel. Майже у всіх є якісь системи автоматизації. А значить, мова йде не про дрібний сегмент і не про кілька тисяч компаній. Мова йде про гігантський ринок. І коли ринок такий великий, то й підходи до нього мають бути зовсім інші.

Саме тут і починається розмова про K2 ERP.

Але перед тим скажу головне, щоб потім ніхто не перекручував зміст цієї статті.

Ми не воюємо з українськими продуктами.
Ми не протиставляємо себе українським розробникам.
Ми не стараємось доводити, що всі українські ERP гірші, а ми одні хороші.

Навпаки. Будь-який український продукт для нас — це не ворог, а партнер і союзник. У кожного свої підходи, свій сегмент, свій досвід, своя історія, свої сильні сторони. Українського ринку вистачить усім. А якщо стане тісно в Україні — завжди є закордоння, де ринок у рази більший і гроші в рази інші.

Ми готові співпрацювати з будь-якими українськими продуктами. І ми вже співпрацюємо з українськими компаніями, такими як Вчасно, Ringostat, KeyCRM та іншими, роблячи інтеграції й розвиваючи спільну екосистему.

Тому наша боротьба — не з українським.

Наша боротьба — з російським та перефарбованим 1С/BAS, Парус/Афіна, Бітрікс та іншим софтом, який роками тримав Україну в технологічній залежності.

І от тепер можна чесно відповісти на питання: чим K2 ERP краще?

Перш за все, K2 ERP краще вже тим, що це український продукт. І це не пустий емоційний лозунг. Це фундаментальна річ. Бо коли бізнес працює на російських або перефарбованих продуктах, він не просто користується “зручною програмою”. Він підтримує чужу технологічну спадщину, чужу логіку ринку, чужий код, чуже середовище. Він продовжує жити в інерції, яку давно треба було залишити позаду.

Хтось скаже: ну а яка різниця, якщо продукт працює? Різниця велика. Бо разом з такими продуктами з України йдуть гроші, компетенції, ринок, інерція попиту. Разом з ними українські компанії продовжують вкладатись не в розвиток свого, а в обслуговування чужого. І це в той час, коли нам потрібно не підтримувати вчорашній день, а будувати власне.

1С/BAS, Парус/Афіна, Бітрікс — це не просто конкуренти на ринку. Це символи старої залежності. Це продукти, які не повинні визначати майбутнє української автоматизації.

Але було б занадто просто звести все лише до патріотичного аргументу. Бо K2 ERP сильна не тільки тим, що вона українська. Вона сильна тим, що вона сучасна технологічно.

Я добре знаю, що таке старі підходи до розробки. Бо сам через них пройшов. Колись і ми будували продукти в тих технологіях, які були доступні ринку в той час. Але сильна компанія відрізняється не тим, що тримається за вчорашній день, а тим, що вміє перестворити себе, коли ринок цього вимагає.

Саме це і було зроблено в K2 ERP.

Спочатку були ранні покоління рішень. Потім була модульність у Delphi, коли система вже вийшла далеко за рамки просто складу. Далі, у 2014 році, продукт був повністю перестворений як веб-система на PHP. А вже близько трьох років тому він був знову серйозно переосмислений і перероблений на Python, Vue.

Для бізнесу це не просто набір технічних слів. Це означає дуже просту річ: K2 ERP — живий продукт, який не застряг у минулому. Його не тягнуть на собі технології двадцятирічної давнини. Він не стоїть на місці лише тому, що “і так продається”. Він перестворювався, коли цього вимагав час. А значить, у нього є головне — архітектурна перспектива.

І тут ми підходимо до ще однієї великої переваги.

K2 ERP — модульна система.

Не така модульна, як люблять писати в рекламних буклетах, коли за гучним словом стоїть набір напівжорстких блоків, які боляче змінювати. А справді модульна система, де можна скласти пазл під будь-яку задачу та потреби автоматизації.

Це дуже важливо. Бо бізнеси різні. У когось у центрі уваги бухгалтерія і податки. У когось склад і логістика. У когось виробництво, документообіг, CRM, фінанси, управлінський облік, закупівлі, аналітика. І сильна ERP не повинна ламати компанію під чужий шаблон. Вона має дозволяти компанії зібрати свою систему під себе.

Саме тому K2 ERP — це не “ще одна облікова програма”. Це платформа управління бізнесом, яка може охоплювати бухгалтерію, податковий облік, управлінський облік, склад, документообіг, продажі, CRM, звіти, інтеграції, права доступу, серверні та хмарні сценарії роботи.

Ще одна річ, де K2 ERP б’є дуже точно в суть, — це відкритість.

Ринок ERP давно хворіє на одну і ту саму проблему: клієнта роблять заручником. Закритий код. Закрита логіка. Закрита архітектура. Закрита залежність від одного вендора, одного партнера, однієї хмари, однієї “правильної” моделі підтримки. Клієнту ніби продають систему, а насправді продають довготривалу залежність.

K2 ERP іде іншим шляхом.
Вона дає відкритий похідний код, відкриту архітектуру, крос-платформеність, веб-орієнтованість, можливість роботи на різних середовищах і можливість розвивати систему без страху, що бізнес одного дня упреться у закриті двері чужої платформи.

Для бізнесу це означає дуже багато.

Це означає, що компанія не стає заручником одного підрядника.
Це означає, що компанія не прив’язана навіки до чужої хмари.
Це означає, що компанія не залежить від “чарівників”, які одні знають, як там усе влаштовано.
Це означає, що ERP — це не цифрова клітка, а інструмент росту.

І саме тут дуже добре видно, чому K2 ERP сильніша за 1С/BAS.

Бо проблема 1С/BAS сьогодні — це вже давно не перевага, а інерція ринку. Це накопичені доробки. Це страх міграції. Це звичка до старої логіки. Це небажання пройти шлях змін. Це роками набудовані шматки функціоналу, від яких компанії бояться відмовитися, навіть якщо сам фундамент давно морально вичерпаний.

Тобто реальна сила 1С/BAS не в тому, що це краще. А в тому, що багато хто роками звик жити саме так. І чим довше компанія живе в цій інерції, тим важче їй визнати, що ринок уже давно пішов далі.

Те саме стосується Парус/Афіна та Бітрікс. Це продукти з тієї ж реальності, де бізнес роками звикав до чужої платформи, до чужої логіки, до чужої залежності. І навіть якщо хтось вважає це “нормальним”, питання тут давно вже не в нормальності. Питання в тому, чи хочемо ми й далі підтримувати чужу спадщину, коли маємо можливість будувати свою.

Саме тому K2 ERP краще за 1С/BAS, Парус/Афіна, Бітрікс не тільки морально чи патріотично. Вона краще стратегічно. Вона веде бізнес уперед, а не тримає його у старій технологічній колії.

Тепер про українські продукти.

Ще раз повторю: ми не проти українського. Ми за українське.
І будь-які порівняння українського з українським — це не війна, а лише спроба чесно пояснити різницю підходів.

Візьмемо, наприклад, BIMP ERP.

Скажу чесно: коли я побачив цей продукт, перше враження було позитивне. Виглядає так, ніби система створена на сучасних технологіях. І це вже добре. Це сильна сторона. Добре, що в Україні є рішення, які не тягнуть на собі пил двадцятирічної архітектури.

Але далі починаються питання, які для бізнесу важливіші за гарну обгортку.

5490 доларів за 25 користувачів — це не просто цифра. Це дуже конкретна модель володіння продуктом. Маленька кількість користувачів, відчутний бюджет на вході, і при цьому система живе лише в хмарному вигляді. Тобто клієнт стає залежним від цього хмарного середовища, від цієї інфраструктури, від цієї логіки роботи. А якщо система живе тільки в такій моделі, то і можливості кастомізації, і рівень свободи, і відчуття контролю в клієнта зовсім інші.

На цьому фоні K2 ERP виглядає сильніше й чесніше.

Тому що K2 дає можливість створювати власні хмари для клієнтів. Тому що K2 дає безлімітну кількість користувачів. Тому що у K2 є відкритий похідний код. Тому що модульна структура K2 ERP дозволяє розширити спектр задач значно ширше, ніж це зазвичай буває в замкнених хмарних продуктах.

І тут дуже важливі ще й цифри.

5000 євро — за бухгалтерський та податковий продукт по ціні передпродажу.
1500 євро — за управлінський облік по передпродажу.

Тобто ми маємо зовсім іншу логіку входу. Не “плати багато за невеликий ліміт і залишайся всередині чужої хмари”, а отримуй продукт, свободу, масштабування, окрему хмару і відсутність жорсткої тарифної пастки по користувачах.

Це й є різниця між системою, яка хоче прив’язати до себе, і системою, яка хоче дати бізнесу можливість розвиватися.

Тепер A5 ERP.

Тут я теж не хочу говорити зверхньо. У таких систем часто є сильні кейси, досвід, дорогі впровадження, серйозні проєкти. Але в цій моделі є стара проблема: важкість. Якщо продукт важко подивитися, якщо все тримається на закритому кастомному форматі, якщо архітектура вже не дає тої швидкості розвитку, яка потрібна сьогодні, то бізнес починає платити не лише грошима, а ще й часом, залежністю, неповороткістю.

Колись і ми працювали в логіці дорогих індивідуальних проєктів. Але сильна еволюція якраз і полягає в тому, щоб вийти за рамки цієї важкої моделі. Саме тому K2 ERP пішла значно далі — у сторону модульності, хмарності, відкритості, масштабування і швидкості розвитку.

A5 ERP може мати чудові кейси. Але ринок сьогодні виграє не той, хто просто накопичив гарне портфоліо. Виграє той, хто дає бізнесу живу сучасну систему, яка не вимагає роками ходити колами навколо впровадження.

Тепер Укрсклад.

І тут я хочу сказати з повагою. Я був здивований, що ця програма досі працює. Це продукт із тих часів, коли багато систем писалися на Delphi. Він морально застарів, але він живе. Він продається за смішні гроші, і саме тому досі тримає свій сегмент. Він дає можливість малим підприємцям, ФОПам, маленьким компаніям вести складський облік. Він навіть передбачив роботу з РРО, ПРРО. І це добре.

Я дуже добре бачу в таких системах себе двадцятип’ятирічної давнини. Ми всі росли в тих реаліях, будували продукти на тих технологіях, вирішували тодішні задачі. Але ринок змінився. І якщо тоді цього вистачало, то сьогодні для сучасного ринку потрібні сучасні технології, сучасна архітектура, веб-орієнтованість, модульність, масштабованість, інтеграції, хмари, відкритість.

Саме тому K2 ERP стоїть уже в іншій ваговій категорії.

Щодо Майстер-бухгалтерії та IT-Enterprise, тут теж усе досить просто. У перші дні повномасштабної війни цей продукт дуже активно розкручувався. Ми стали партнерами, купили ліцензії, подивились зсередини. І чесно скажу: продукт не виправдав очікувань. Він видався повільним. Було видно архітектурні причини цієї повільності. Ми самі колись пробували схожі підходи й знаємо, до чого вони ведуть.

Окреме питання — відсутність відкритого похідного коду. Для мене це серйозний мінус. Бо як би не критикували 1С/BAS, у них конфігурації хоч часто доступні для розробників. А коли продукт написаний на C# і при цьому фактично не дає відкритості, то бізнес і партнери опиняються у ще жорсткішій залежності.

Що ж до IT-Enterprise, то, на мій погляд, це система, яка зайняла свою нішу у великих компаніях, на великих підприємствах, у великих важких проєктах. Але це саме великий важкий монстр, а не гнучка сучасна модульна ERP, яка легко адаптується, розширюється і не прив’язує до одного центру контролю.

Тому якщо ставити пряме питання, чи краще K2 ERP за такі продукти, моя відповідь пряма: в багато раз. Не тому, що хтось “поганий”, а тому, що K2 ERP побудована на іншій логіці — простішій, гнучкішій, відкритішій, масштабованішій.

Якщо дивитися ширше і брати міжнародні системи, такі як Microsoft Dynamics, Odoo, SAP, то тут ситуація теж показова.

Це не російські продукти. А значить, для України вони вже кращі, ніж 1С/BAS. Але вони не українські. І дуже часто вони або дорожчі, або складніші, або слабше адаптовані до наших реалій.

Про SAP часто говорять, що він дуже дорогий і важкий в обслуговуванні.
Про Microsoft Dynamics — що підтримка і ліцензії значно дорожчі, ніж звик український ринок.
Про Odoo — що по ідеології це прекрасний продукт, але йому важкувато в українських реаліях, а залежність від платних модулів і нестача сильних локальних інтеграторів робить картину далеко не такою райдужною, як на презентаціях.

І тут K2 ERP має дуже сильну перевагу.

Вона простiша, ніж SAP та Dynamics.
Вона в багато раз дешевша.
Вона краще адаптована під український ринок.
Вона розуміє наші реалії, а не дивиться на них як на складну локалізацію десь на периферії великого глобального продукту.

Ще одна сильна сторона K2 ERP — це публічна хмара для безкоштовної роботи.

Це дуже важливий момент. Бо на ринку ERP часто буває так: спочатку вам продають ідею, потім демонстрацію, потім консультацію, потім впровадження, потім великий кошторис — і лише десь далеко в кінці ви отримуєте право зрозуміти, чи воно вам взагалі підходить.

K2 ERP дає інший підхід.

Публічна хмара для безкоштовної роботи — це можливість зайти, подивитися, почати, оцінити, попрацювати, не вкладаючи одразу великих грошей у дороге обладнання, інфраструктуру, сервери, найм людей та інший важкий вхід.

А якщо бізнесу потрібен інший рівень — є й інша модель.

Потрібна окрема хмара для вашої компанії?
Будь ласка.
Є телефон. Є Telegram. Є можливість піти далі.

І от тут дуже добре видно, чим K2 ERP виграє у головному.

Вона не робить компанію заручником.
Не каже: або лише наша хмара, або ніяк.
Не каже: або тільки наші розробники, або ви нічого не зміните.
Не каже: ось вам ліміт користувачів, а далі платіть за кожен рух.

Вона дає простір для росту.

А це для ERP найважливіше.

Бо ERP купують не для красивої картинки, не для пафосної презентації й не для того, щоб “було як у когось”. ERP купують для того, щоб бізнес став керованим. Щоб фінанси перестали жити окремо від управління. Щоб склад не існував сам по собі. Щоб документи не губилися. Щоб керівник бачив цифри, а не здогадувався. Щоб компанія могла рости без постійного відчуття, що її автоматизація тримається на ручному героїзмі кількох людей.

Саме тому відповідь на питання “Чим K2 ERP краще?” для мене давно вже не теоретична.

K2 ERP краще за 1С/BAS, Парус/Афіна, Бітрікс тим, що це український сучасний продукт, а не російська або перефарбована спадщина.

K2 ERP краще за замкнені хмарні рішення тим, що дає відкритість, окремі хмари, безлімітну кількість користувачів і свободу розвитку.

K2 ERP краще за важкі старі ERP тим, що вона модульна, сучасна, веб-орієнтована, крос-платформена і створена для росту, а не для консервації минулого.

K2 ERP краще за дорогі великі міжнародні системи тим, що вона ближча до українського бізнесу, простіша, доступніша й краще адаптована до наших реалій.

І головне:

Ми не проти українських продуктів. Ми за українське. Ми за співпрацю з українськими продуктами. Ми проти російського та перефарбованого 1С/BAS, Парус/Афіна, Бітрікс та іншого софту, який не повинен визначати майбутнє української автоматизації.

Саме тут проходить головна лінія.

Саме тому K2 ERP для мене — це не просто ще одна ERP на ринку.

Це українська, сучасна, модульна, відкрита система, яка створена для того, щоб компанія росла, а не обслуговувала власний хаос.

Підписуйтеся на канал K2 ERP:
https://t.me/+uIdWI1W6vndkMTAy

Група для обговорення функціоналу та пропозицій:
https://t.me/+6jFwAZM6TQliNTdi

Публікації та відео про K2 ERP:
https://erp.kyiv.ua

Офіційний сайт K2:
https://corp2.eu

Публічна хмара для безкоштовної роботи:
https://cloud.corp2.eu

Потрібна окрема хмара для вашої компанії?
Зателефонуйте: +380 63 108 17 00
Напишіть у Telegram: @erpk2

Магія єдиної системи: чому модульний підхід K2 ERP у рази, десятки разів і навіть на порядки ефективніший за 1С/BAS

Модульна українська ERP

Я часто чую схожі твердження: 1С/BAS швидша і “переможе” будь-який продукт, програмістів 1С/BAS на ринку дуже багато, вартість їхньої роботи — 500 гривень за годину, а ще — в 1С уже вклали пів мільйона, тому нічого не хочеться змінювати.

Можливо, частка правди в цих словах колись і була — якщо міряти реаліями 10-річної давнини. Для клієнта, який не занурений у програмування та IT, справді може здаватися, що програмістів 1С/BAS на ринку багато і вони недорогі. Але реальність уже інша.

Сьогодні багато розробників давно пішли з цього напряму, бо продукт для них нецікавий. Він не відкриває двері до міжнародних замовлень, не дає перспектив для повторного використання рішень в інших країнах і не створює середовища для сучасного розвитку. Значна частина програмістів 1С/BAS або перевчилася, або природно вибула з ринку. Нової крові в цьому напрямку майже не додається. Молодь дивиться на такі продукти як на пережиток минулого. І всі чудово розуміють: BAS — це по суті той самий “руський мир”, лише під іншим прапором.

Так, на ринку можна знайти фрілансерів по 500 гривень за годину. Але дуже часто це історія не про якість, не про довгострокову відповідальність, а про недороблені задачі та покинуті проєкти. Реальний же ринок сильних спеціалістів виглядає інакше: це здебільшого контингент 50–60+, який уже не бачить сенсу кардинально перевчатися, а фахівці високого рівня — дорогі, дуже зайняті й у дефіциті. І працюють вони, як правило, вже з великими компаніями.

Щодо витрат — тут усе теж чесно. Ви ж бачили, у що вкладали. Якщо ринок досі інвестує великі гроші в те, що фактично перебуває під санкційним і репутаційним тиском та не має стратегічної перспективи, то це свідоме рішення — викидати гроші на вітер. Але виникає просте питання: чому не вкладати в потужне українське рішення, яке не просто працює сьогодні, а веде бізнес у майбутнє?

Тепер — про швидкість

Так, 1С/BAS — це система, у якій історично вдавалося швидко програмувати. Це був хороший продукт швидкої розробки російською мовою. Такий підхід дозволяв буквально з ідентифікаторів, написаних російською, одразу отримувати підписані лейбли російською, SQL російською і весь похідний текст російською. Це не просто технологія. Це середовище, яке роками привчало людей думати російською, писати російською і творити в парадигмі російського продукту.

У веб-системах програмування дійсно може бути дещо повільнішим. Але розвиток ERP-платформ уже давно скорочує цю різницю. Сучасна архітектура, повторне використання модулів і підключення штучного інтелекту дозволяють не просто наближатися до швидкості 1С/BAS, а в окремих випадках і перевершувати її. Саме це і є стратегічним напрямком K2 ERP: не просто наздогнати 1С/BAS за швидкістю розробки, а перевершити її.

Але навіть не швидкість тут головна.

Головне — у самій магії підходу

Подивімося на світ конфігурацій 1С/BAS. Вони розробляються різними компаніями, хоча й на одній і тій самій платформі. Але по факту кожна конфігурація створюється майже з нуля і живе окремим життям. З’являються BAS Бухгалтерія, BAS CRM, BAS ERP, BAS Документообіг, BAS КУП, BAS УТП, Рарус Готель/Ресторан, BAS Управління малим підприємством, Рарус Автотранспорт та багато інших.

І що ми бачимо? Кожна конфігурація — це окремий інтерфейс. Кожна конфігурація — це шаленна робота десятків, а інколи й тисяч розробників. Кожна конфігурація заново реалізує величезну частину того, що вже є в інших конфігураціях. І найголовніше: у кожній з них по суті існують ті самі структури, ті самі сутності, ті самі бізнес-об’єкти — тільки з іншими назвами, іншими деталями та іншою логікою взаємодії.

Далі починається знайома для ринку історія. Оскільки дані в різних конфігураціях схожі, клієнти хочуть, щоб інформація переносилася з однієї системи в іншу. І тоді програмісти витрачають величезні ресурси, щоб зіставити ці структури, з’єднати ці дані, синхронізувати процеси. Інформація починає дискретно “перекидатися” між системами. Виникає вічне питання: в якій саме конфігурації ці дані можна змінювати, а в якій — уже не можна, бо все затреться під час наступного обміну?

У результаті компанія платить великі гроші за передачу інформації з однієї системи в іншу, але отримує великі ризики: десь щось не перекинеться, десь знадобиться втручання програміста, десь дані спотворяться, а реального часу не буде в принципі. Фактично конфігурації 1С/BAS — це окремі світи: окремі інтерфейси, окремі користувачі, окремі права доступу, окремі правила, окремі обмеження. І все це — знову й знову, майже з нуля, на кожній окремій компанії.

Саме тому 1С/BAS-партнери історично звикли рахувати не продукти, а “впровадження”. Не рішення для всього ринку, а чергову індивідуальну доробку під чергового клієнта.

А тепер подивімося, як це відбувається в K2 ERP

K2 ERP — це модульна, гібридна система, яка працює в будь-якій операційній системі. Її модулі вміють комунікувати один з одним і працюють з однаковими довідниками, однаковими структурами даних, які розвиваються в часі. Усі дані різних модулів знаходяться в одній і тій самій базі даних, а всі модулі працюють в одному інтерфейсі.

Що це означає на практиці? Що немає необхідності перекидати дані між модулями. Вони й так працюють у реальному часі як єдине ціле. Для цього не потрібні програмісти. Це працює одразу “з коробки”. Це веб-рішення, яке можна використовувати з хмари і навіть не розгортати повторно для нової організації чи для запуску нового модуля.

І ось тут починається справжня магія ефективності.

1. Управлінський облік

Розробили управлінський облік — і його вже можуть використовувати різні ФОП та компанії, яким потрібен управлінський контур.

2. Виробництво

З’явилася потреба у виробництві — додається модуль виробництва. А що таке виробництво? Це калькуляції, розрахунки, документи випуску продукції. Все інше вже є: номенклатура, контрагенти, базові сутності, документи, логіка. Нічого не треба писати з нуля.

3. Ресторан

Потрібно автоматизувати ресторан. А ресторан — це, по суті, те саме виробництво. Просто додається меню для клієнта, розташування столів і бронювання столів у годинах. Усе інше вже готове. Це не нова система, а лише ще один модуль. І це вже не 100% роботи, а якихось 1–5% або навіть менше, бо база вже існує.

4. Готель

Далі — готель. Тризірковий готель часто вже має ресторан. Тобто ми беремо готовий ресторанний модуль і додаємо ще одну відмінність: бронювання номерів у днях і графік заселення. І все. Все інше — вже є.

5. Салон краси, барбершоп, сервісний бізнес

Потрібно автоматизувати салон краси, барбершоп або інший сервісний бізнес. Чудово. Це те саме, що вже було реалізовано у виробництві та ресторані, тільки послуги бронюються в годинах. І виявляється, що значна частина логіки вже існує. Модуль фактично складається майже без додаткових зусиль.

6. Інтернет-магазин

Потрібен інтернет-магазин. І знову — це той самий управлінський облік і ті самі замовлення, документи, товари, залишки, клієнти. Потрібно лише вивести товари у публічну частину, додати кабінет клієнта і кошик. А все інше, по магії єдиної системи, уже працює.

7. CRM

Потрібна CRM. Додаємо ліди, історію комунікацій, специфічні сценарії продажів. Але вся інша база вже готова — контрагенти, документи, завдання, історія, аналітика.

8. Податковий та бухгалтерський облік

Потрібен податковий та бухгалтерський облік. На перший погляд здається, що це величезний пласт роботи. Але насправді значна частина шляху вже пройдена. Додаються проводки, звіти, регламентована логіка — але це вже далеко не 100% роботи. Бо база даних, основні сутності, документи, бізнес-процеси, обкатані сценарії — уже створені, протестовані й перевірені величезну кількість разів.

І в цьому головна сила K2 ERP

Кожен наступний етап використовує те саме ядро. Те, що вже обкатане, перевірене неймовірну кількість разів і доведене до стабільності. Кожний новий розвиток автоматично підсилює всі рішення, які це ядро використовують. Це означає: ніякої повторної роботи там, де вона вже була зроблена. Розвиток — одразу для всього ринку, а не для одного окремого впровадження.

І тут уже навіть не йдеться про “в рази” чи “в десятки разів” швидше. Тут мова про різницю на рівні кількох порядків.

Тому що якщо на ринку є 500 тис. організацій, які використовують 1С/BAS, то ми маємо майже 500 тис. випадків індивідуальної роботи, яка повторюється знову і знову різними партнерами. Замість того щоб система автоматично оновлювалася, розвивалася, поширювала найкращі практики на всіх і не змушувала ринок платити за одне й те саме повторно.

Саме тут і проходить межа між старим світом конфігурацій та новим світом платформи.

1С/BAS — це світ нескінченної повторної роботи, фрагментації, інтеграцій, ризиків і залежності від вузького кола дорогих або застарілих спеціалістів.

K2 ERP — це світ єдиної архітектури, спільних структур, спільних довідників, спільного інтерфейсу, реального часу, модульного зростання і розвитку один раз — для всіх.

І саме тому майбутнє — не за черговим “впровадженням”, а за платформою, яка з кожним новим модулем стає сильнішою для всього ринку.

K2 ERP — українська ERP-платформа, яка дозволяє бізнесу не просто автоматизувати процеси, а вийти із замкненого кола повторних витрат і перейти до моделі масштабованого, сучасного, хмарного розвитку.

Підписуйтеся на канал K2 ERP:
https://t.me/+uIdWI1W6vndkMTAy

Група для обговорення функціоналу та пропозицій:
https://t.me/+6jFwAZM6TQliNTdi

Публікації та відео про K2 ERP:
https://erp.kyiv.ua

Офіційний сайт K2:
https://corp2.eu

Публічна хмара для безкоштовної роботи:
https://cloud.corp2.eu

Соціальні мережі K2 ERP:
YouTube: https://www.youtube.com/@k2clouderp
LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/k2erp/
TikTok: https://www.tiktok.com/@k2clouderp

Потрібна окрема хмара для вашої компанії?

Телефонуйте: +380 63 108 17 00
Пишіть у Telegram: @erpk2

BAS, BaaS, BAF — це нова етикетка для старого 1С. Час називати речі своїми іменами

Санкції BAS, Baf, 1C, 1С

На українському ринку автоматизації бізнесу досі триває небезпечна підміна понять. Частині клієнтів розповідають, що BAS — це вже не 1С, що це нібито «інший», «окремий», а подекуди навіть «польський» продукт. Але ринок добре знає: BAS створений на тій самій ідеології, на тій самій платформеній логіці та на тих самих конфігураційних підходах, що й 1С. По суті, це не розрив із минулим, а його перейменування.

І саме тому варто говорити прямо: коли клієнту продають BAS як щось принципово відмінне від 1С, його вводять в оману.

Не новий продукт, а ребрендинг знайомої системи

Зміна назви не змінює суті. Можна поміняти ярлик, логотип, упаковку, назви конфігурацій. Але якщо архітектурно, функціонально й концептуально продукт продовжує жити в логіці 1С, то це і є продовження 1С.

BAS, BaaS, BAF та інші похідні назви не з’явилися як нова незалежна філософія автоматизації бізнесу. Це не новий клас систем. Це не нова технологічна школа. Це не нова парадигма. Це спроба дистанціюватися від токсичного бренду, не відмовляючись від його основи.

Тому питання тут не в назві. Питання в суті.

А суть проста:
усе, що побудоване на конфігураційній моделі 1С, усе, що продовжує її використовувати як програмно-орієнтуючу основу, — це і є 1С за своєю природою, незалежно від назви на коробці.

Чому клієнтам не кажуть це прямо?

Тому що правда незручна.

Якщо сказати прямо, що BAS — це фактичне продовження 1С-підходу, то у клієнта одразу виникнуть запитання:

  • чому це подають як окремий продукт;
  • чому створюється враження, ніби відбулося повне відмежування;
  • чому бізнесу пропонують залишатися в старій технологічній моделі, але під новою вивіскою;
  • чому ринок роками повторює тезу «це вже не 1С», хоча професіонали чудово розуміють спадковість цих рішень.

На жаль, частина ринку будує комунікацію саме на повторенні зручного меседжу: якщо достатньо багато разів сказати, що BAS — «не 1С», частина аудиторії просто перестане ставити питання.

Але повторення не робить неправду правдою.

Чому це питання не лише технологій, а й принципів

Сьогодні для України питання вибору бізнес-систем — це вже не лише питання зручності, звички чи вартості впровадження. Це питання економічної, технологічної та ціннісної безпеки.

Кожна гривня, вкладена в екосистему, яка виросла з 1С-підходу та продовжує підтримувати залежність бізнесу від цього середовища, — це не інвестиція в українське майбутнє. Це інвестиція в збереження старої залежності.

Хтось скаже: «Гроші ж залишаються в Україні». Але це надто спрощене виправдання. Бо справа не лише в поточних платежах. Справа в тому, яку технологічну екосистему ми підживлюємо, що розвиваємо, що вважаємо нормою, кого легітимізуємо на ринку і яку модель майбутнього фінансуємо своїм вибором.

Коли український бізнес і далі тримається за BAS лише тому, що «так звично», «так звик бухгалтер», «так усі працюють», — він фінансує не прорив, а інерцію. Не незалежність, а продовження старої моделі.

BAS — це не шлях уперед

BAS часто продають як «практичне рішення без ризиків». Але насправді найбільший ризик — це продовжувати жити в парадигмі, від якої потрібно відходити.

Світ не стоїть на місці. Бізнесу потрібні:

  • сучасні вебтехнології;
  • масштабованість;
  • інтеграції;
  • відкритість;
  • гнучка модульність;
  • робота в хмарі;
  • прозорий розвиток;
  • незалежність від токсичної спадщини.

Україні потрібні не нові вивіски для старих систем. Україні потрібні власні сильні програмні продукти, у які вірять, які розвивають і які фінансують.

Альтернатива є. І вона українська

Найнебезпечніша брехня ринку — це не лише «BAS — не 1С». Найнебезпечніша брехня — це теза, що альтернативи нібито немає.

Альтернатива є.

І це українська K2 ERP — система, яка дає бізнесу можливість не латати минуле, а будувати майбутнє. Не маскувати залежність, а виходити з неї. Не підтримувати чуже, а вкладатися у своє.

Що вміє K2 ERP

K2 ERP дозволяє автоматизувати практично весь контур сучасного підприємства:

  • інтернет-магазини та e-commerce;
  • каси й торгові точки;
  • документообіг;
  • виробництво;
  • бухгалтерський облік;
  • податковий облік;
  • фінансовий облік;
  • управлінський облік;
  • МСФЗ;
  • бюджетування;
  • казначейство;
  • CRM і роботу з клієнтами;
  • складський облік;
  • закупівлі та постачання;
  • продажі;
  • логістику;
  • сервісні процеси;
  • HR та кадровий облік;
  • інтеграції з іншими системами;
  • перенесення даних з 1С і BAS;
  • побудову нових модулів під специфіку компанії;
  • роботу в сучасному хмарному середовищі.

І це головне: K2 ERP можна розвивати в інтересах українського бізнесу, а не в логіці чужої спадщини.

Чого нам насправді бракує

Нам бракує не технологій.
Нам бракує не фахівців.
Нам бракує не потреб у цифровізації.

Нам бракує віри українців в українське.

Нам бракує готовності перестати фінансувати старе лише тому, що воно звичне. Нам бракує рішень на рівні власників, керівників, управлінців — рішень не «як не змінювати нічого», а як перейти на новий рівень.

Ми роками говоримо про економічний фронт, про технологічну незалежність, про власні рішення. Але все це має сенс лише тоді, коли бізнес готовий вкладати гроші не в мімікрію під зміни, а в реальні зміни.

Чому це важливо саме зараз

Сильна країна починається не лише зі зброї. Сильна країна починається з того, що вона:

  • розвиває власні продукти;
  • підтримує власних інженерів;
  • створює власні платформи;
  • дає власному бізнесу власні інструменти;
  • перестає залежати від усього, що тягне її назад.

Кожен бізнес, який обирає українське ERP-рішення замість продуктів із російським корінням, робить більше, ніж просто автоматизацію. Він робить внесок у технологічний суверенітет України.

Досить самообману

Давайте чесно.

BAS — це не “щось зовсім інше”.
BAS — це не розрив із 1С.
BAS — це не нова незалежна реальність.

Це продовження знайомої системи під іншою назвою.

І якщо ми це розуміємо, то час припинити вдавати, що справа лише в етикетці. Етикетка не змінює суті. А Україні сьогодні потрібна не зміна етикеток, а зміна курсу.

Обираймо українське

Українці можуть побачити український продукт.
Українці можуть побачити його розвиток.
Українці можуть дати йому шанс.
Українці можуть профінансувати не чуже, а своє.

І чим більше сердець загориться українським, тим сильнішою буде Україна.
Чим більше бізнесів будуть готові інвестувати в нове українське ПЗ, тим більше ми будемо підживлювати одне одного.
А чим сильніше ми підживлюємо одне одного, тим сильніший наш опір будь-якому агресору — і на полі бою, і на фронті програмного забезпечення.


K2 ERP — ресурси та контакти

Telegram-канал K2 ERP:
https://t.me/+uIdWI1W6vndkMTAy

Група для обговорення функціоналу та пропозицій:
https://t.me/+6jFwAZM6TQliNTdi

Публікації та відео про K2 ERP:
https://erp.kyiv.ua

Офіційний сайт K2:
https://corp2.eu

Публічна хмара для безкоштовної роботи:
https://cloud.corp2.eu

YouTube:
https://www.youtube.com/@k2clouderp

LinkedIn:
https://www.linkedin.com/company/k2erp/

TikTok:
https://www.tiktok.com/@k2clouderp

Потрібна окрема хмара для вашої компанії?
Телефон: +380 63 108 17 00
Telegram: @erpk2

Обережно! Дмитро Суворов – BAS (1С) програміст, який не вміє працювати, але вміє спамити своїми пропозиціями с запрошенням роботи

Інколи, в історії работодавців, та і в історії сайтів по пошуку співробітників (в нашому випадку rabota.ua), виникають якісь ситуації 1-й раз. 

Так і в мене виникла странна ситуація, коли людина, яка не вміє працювати, яка сама відмовилась від роботи через пару годин роботи (які нібито працювала в вихідні) і за що писала, що не потрібно платити, вдруг влаштувала істерію с звінками по всім контактам Viber групи, що ніби її “кинули” і не сплатили сміхотворну суму, а потім кожного дня відправляла резюме з коментами накшталт я ось всім знайомим розповів які ви погані і т.п.

Більше того, ця людина оказалась військовою (про що не повідомила, коли влаштовувалась на роботу) і така поведінка  порушує “честь мундиру”.

 

Як це було

В нас компанія, що зростає, тому ми часто шукаємо співробітників різних напрямків програмування. Так і програмістів BAS теж шукали. По вакансіям надходить багато резюме. Часто там з’являються одні й тіж особи, які не можуть знайти собі роботу, часто бачиш людей, які роблять хоббі з цього і так поступово знаючи персони відсіючи тих, кого вже бачив.

Я звернув на претендента, який представлявся Дмитро Суворов тому, що він на протязі декількох місяців надсилав до нашої компанії резюме. Мені казалось, що ця людина не дуже підходить для нашої компанії, бо досвід в якому вказано останньою роботою “Фрилансер” наводить більше питання та сумніви, чим впевненість у вміннях людини.

Тим не менш, на чергове надіслане резюме, я вирішив надати шанс людині проявити себе. Зв’язався по Viber та надав тестове завдання. Дмитро, сказав, що надане завдання дуже легке (а як же, бо це завдання з іспиту 1С на якому за 4 години робиться 5 задач) і надіслав приклад “більш складної” задачі, які задають інші работодавці.

Через деякий час Дмитро впорався с задачею, скажу чесно, я не дуже прискіпливо відносився до рішення, були питання (Дмитро якось маловато написав в коді коду), але людина ж старалась, вирішив допустити до роботи.

Ми домовились про день, коли він може вийти на роботу. Цей день оказався в останній день робочого тиждня 1 вересня (так уж получилось, що місяць починався в п’ятницю). 

В п’ятницю зранку я відправив Дмитру доступи в тестову базу а також координати керівника відділу.

Дмитру не зразу вдалось підключитись, а коли я підсказав інформацію про підключення, то у нього ніби не так вивевся інотерфейс. І він почав пропонувати “перекласти конфігурацію”, бо в нього виводиться абракадабра. На що я йому сказав, щоб обрав необхідну мову і що замовник не замовляв переклад.

Я якось не придав цьому інциденту уваги. Але мабуть зря… Бо людина орієнтувалась не на вирішення проблем і питань клієнтів, а на те, щоб придумати задачі, які нікому не потрібні і витратити на них по більше часу.

Цей день був досить напружений, було багато конференцій і я не дуже приділив уваги новому співробітнику. Вказав, щоб він скомунікував з керівником. Так і закінчився робочий тиждень та почались вихідні.

В неділю, вдруг цей співробітник надсилає повідомлення:

Звичайно, я спробував розібратись з ситуацією. І задав питання, чого це вдруг від взяв і звільняється, ще фактично нічого не зробивши. На що той розповів, що керівник йому багато разів грубив.

Спочатку, я подумав, що може стрес і навантаження на керівника сказались і він нагрубив. Але, подзвонивши до нього, зрозумів, що в принципі розмови то і не було, де взагалі хтось міг комусь нагрубити…

В понеділок я прийняв рішення, що не буду співпрацювати з такою людиною, яка даже не почавши працювати говорить, що звільняється (що, я вважаю сверх не компетентності, яка не припустима професіоналам). Про це я повідомив Суворова і прибрав його з усіх груп.

Пройшов якийсь час і вдруг я дізнаюсь, що Суворов розсилаєть всім повідомлення на Viber про те, що йому не заплатили, що його кинули на смішні гроші. Що наша компанія така погана, що даже ці смішні гроші не може сплатити. Що це добре, що він звільнився, бо якби не звільнився, то даже тодіб йому не сплатили…

Більше того, почав росказувати про те, що він так багато заробляв. Що наша компанія ніколи так багато не заробляла. Що його зарплата була 90 тис. грн. І що коли він звільнявся, то його просили залишитись в компанії.

Хтось пробував дізнатись правди, поговорив з Суворовим Дмитро. Він розказував який він цінний спеціаліст, що його жодна компанія не може навантажити і тому він працює віддалено. 

Він розповідав, що образили його “честь мундиру” і т.п.

 

 

Я думав написати цю статтю і розповісти всьому світу про цей інцидент, щоб інші работодавці не ступали на ці граблі і не зв’язувались з Суворовим Дмитром. І в останній момент вирішив созвонитись з Суворовим, вдруг я зря людину “розпіарю”.

Подзвонив по Вайбер, попросив Дмитра показати камеру. Показалась на відео людина в військовій формі.

З розмови оказалось, що він служить в ЗСУ в Херсонській області і що в вільний час, якого в нього “багато” він працює програмістом 1С. 

В процесі розмови, він сказав, що йому не потрібні ті гроші, щоб я перерахував ті гроші на ЗСУ. Там щось було по його розрахункам накшталт 500 грн. Я перерахував 5 тис. грн на ЗСУ і надіслав скрін йому на Вайбер.

На що він написав, що не вірить мені, що я заблокований і повидаляв всю історію своєї переписки.

Після цього він кожного дня надсилає резюме на вакансію (яка мене давно не цікавить) з різного фразами, що ніби ми не знайшли спеціаліста, якісь образи в листах і т.п.

 

Вивод з цього інциденту: 

Не працюйте з людиною, яка представляється, як Суворов Дмитро. Це людина не компетентна, не надійна і не культурна. На створення йому доступів, а потім виправлень його “геніального програмування” було більше витрачено часу та грошей, чим він порахував, що заробив… 

 

Обережно, Присяжнюк Данило Артемович, як аферист. Gather Group, “ЕСТАДА ГРУП”, “СПІЛКА ДИЗАЙНЕРІВ ІНТЕР’ЄРІВ УКРАЇНИ”, “Н-ТРАНС”, “ПМК-ДИЗАЙН”, БО “БФ “СЕРЦЯ БЕЗ КОРДОНІВ” (інформація взята з публічних джерел)

Недавно, стикнувся з однією людиною, яка поводила себе, як професійний аферист, який вміє заохочувати до співпраці, розповідає про чудові перспективи, а в реальності не дотримується своїх слів і завдає партнерам великі збитки. Ім’я цієї людини встановлено з відкритих істочніків і як згодом виявилось, повністю співпало з реальним ім’ям. Тому, далі по тексту будемо писати його умовно, як Присяжнюк Данило Артемович, або просто Данило, Присяжнюк.

Безпринципна людина, яка повидить себе, як професійний аферист. Дуже добре вміє пускати пил в очі.
Він бере на себе зобов’язання, але при цьому не збирається їх виконувати.
Скільки би він не говорив про те, що заплатить. Не вірте йому! Це наймовірніше брехня! Ця людина не звикла платити ні за що…

“Шикарний офіс”, весь в склі, мабуть це залишок колишнього добробуту компанії, але наразі це “пил в очі”. Бо маючи обладнання, його керівники та персонал в ньому не розбираються. Всіх штатних спеціалістів Данило “вижив” з компанії.
Перепади настрою, ніби в нього постійні “ПМС”, постійні істерики та безкультурність спілкування нижче, чим у базарних баб приводять до того, що ніхто з цією людиною не бажає спілкуватись.
Співробітники щасливі, коли  звільняються з цієї компанії, партнери щасливі, коли перестають з нею працювати.

Як оказалось, директор компанії і один з їх власників Присяжнюк Данило Артемович не вміє працювати. Не вміє працювати в сучасному режимі, не володіє сучасними технологіями. Хтось говорив в відгуках, що в нього IT-компанія. Але ні! Це не IT-компанія. Хтось говорив, що Данило професіонал на 1000%, але ні, не професіонал. Якщо людина керівник, то професіоналізм починається не на рівні знань архітектури та роботи в редакторах, а з вміння керувати, чітко ставити завдання.

Данило не вміє керувати, не вміє ставити технічні завдання, не вміє користуватись сучасними засобами, постійно змінює придумані ним критерії “якісної роботи”.

Втручаючись в виробничий процес Присяжнюк ставить все верх дригом! Замість постановки завдання, він поводить себе, як “професор”, який не маючи необхідних знань повчає людей більш досвідчених, ніж він сам.
Завдяки тому, що він постійно втручається в процес, затягуються сроки виконання робот. Як результат – обмануюті партнери, обмануті виконавці і постійні крики та образи!

Тримайтесь подалі від компаній Gather Group, Серця без кодонів та його керівника Присяжнюка Данило Артемовича!!! Він поводить себе, як шахрай, прикриваючись “великими вкладами в ВСУ” в реальності мабуть даже не витрачає власних грошей, а заробляє на тому, що хтось довіриться йому та вирішить підтримати його спілку, його компанію! 

Результат наверогідніше один:

  • Партнери-інвестори витрачають багато грошей та не получає необхідного результата.
  • Співробітник залишається обманутим та обруганим, та звільняється…
  • Постачальники та партнери получають дуже проблемного клієнта, витрачають значно більше грошей, ніж обіцяно і в результаті не получають оплату за свої труди…

А Данило із-за того, що скриває свою назву і не бере офіційно зобов’язань та вміло маніпулює результатами роботи (бо “не якісність роботи” – це видумана їм фішка, яка дозволяє не платити даже при наявному грамотно составленому договорі) продовжує обманювати все нових і нових жертв…. І чим менше повідомляється про нього, тим більше жертв він залишає!!!

Подробна історія про досвід роботи з компанією Серця без кордонів, Gather Group та їх керівником

В серпні 2022 звернувся до мене потенційний клієнт по поводу 3D-візуалізації.

Запросив на перемовини до себе в офіс в Києві на вул. Драгомірова 20.

Клієнт на зустріч запізнився десь на хвилин 20-30. Але в цілому мені не довелось довго чекати, бо в тому районі було потрібно звикнути паркуватись (всі парковки зайняті).

Клієнт представився, як Данило. Коли пробували зайти в його офіс, в нього не спрацював вхідний ключ. Данило провів мене на інший вхід, де без проблем зайшли в офіс.

Це ще був час, коли зовсім недавно були активні бойові дії в Києві і постійно спрацьовували повітряні тривоги. Клієнт пояснив, що в нього офіс майже пустий, бо на Короновірус, війну, багато людей працює віддалено.

Що зразу привернуло увагу, так це те, що в офісі 3-4 людини (а офіс, доволі величезний, зроблений з скляними перегородками і видно всіх, хто є). І ті люди, якісь скуті, залякані. Не готові спілкуватись, не вітаються. І взагалі не дуже раді бачити свого керівника (або зразу розуміють, що прийшла нова жертва і їх це не тішить) ).

Почались перемовини. Данило справив досить не погане перше враження. Був красномовний, цікаво розповідав про перспективи та можливості співробітництва. Про те, як багато в нього проектів і наскільки велика в цих проектах площа.

Данило розказав, що в нього є рендер-ферма. Даже показав її. Правда, не розумів, як її включати і як єю користуватись. Але потрібно зазначити, що так, рендер-ферма була досить професійно зроблена і займає цілу кімнату.

Ідея у замовника була така, що можна швидко робити рендери та анімацію, використовуючи програмний продукт Lumion. Я тоді звернув увагу, що якість рендерів в цій програмі значно менша, ніж якість рендерів в 3DsMax+Corona. Тим не менш, проект був на 170 Га і для Данило, як він сказав, якість була не важлива, важливіша – швидкість роботи. Ок, сказав я, наші співробітники добре володіють як Lumion, так і 3DsMax!

Данило розповів, що в нього дуже багато проектів. Частина проектів не комерційного характеру, “за свій рахунок” для переселенців, які залишились без житла. Розповів, як він сильно підтримував ВСУ, як багато вклав грошей задля перемоги…

Замовник сказав, що йому потрібно, щоб над його проектом працювало постійно 2 співробітника. Я підрахував, що це 240 годин в місяць, сказав, що вартість такого пакета досить велика, озвучив її, на що замовник відповів: нема проблем, я готовий платити цю суму, якщо буде швидко робитись! Домовились, коли починаємо і на тому розішлись.

Коли я приїхав до себе, зразу зробив перевірку клієнта. Данило не хотів представлятися, називати компанію. Коли запитуєш в нього, як його компанія називається – замовчує це питання. Говорить, що це не важливо і називає проект абстрактною назвою “Ми з України”.

Це було досить дивно спостерігати, бо зазвичай, компанії, які давно на ринку, пишаються своєю назвою, своїм брендом…

Тим не менш, дещо погугливши, відкрилось досить багато інформації.

Перш за все, кинулось в очі те, наскільки багато назв різних компаній у цієї людини. Чомусь, Данило створював і змінював компанії, як рукавички.

Крім того, відгуки по його компаніям вражали самими низькими рівнями:

Найменші оцінки з можливих! Якби можна було поставити 0, то мабуть люди залишили 0….

83% текучості кадрів – це дуже погана цифра для компанії!

Перелік компаній, де є власником, або бенефіціаром Данило:

Звичайно, відгуки були дуже погані. Більше того, що вони виникли протягом кінця останнього року.

Ті, хто залишав відгуки, залишили це анонімно і звичайно, це міг бути не задоволений співробітник, якого звільнили за погану роботу, коли була криза від Кароновіруса. якому не доплатили і т.п. Потрібно зазначити, що Данило виглядав дуже щирою, культурною, відкритою людиною, яка прагне співробітництва і якій не цікаво обманювати, бо потрібно робити проекти, яких дуже багато.

Тому, я прийняв рішення спробувати попрацювати з ним і побачити, чи реальні ті відгуки, що пишуть…

Мабуть потрібно дещо розповісти про свою компанію. В мене IT компанія (група компаній), які займаються розробкою програмного забезпечення на різних мовах програмування, хостингом, 3D візуалізацією та 3D анімацією. Нам належить 3 торгових марки, маємо більше десятка авторських свідоцтв. Компанія існує 3-й десяток років.

Наші співробітники працюють в компанії багато років, виконали багато проектів. Багато проектів були опубліковано в таких популярних ресурсах, як 3ddd і займали перші місця в рейтингах.

Наші спеціалісти займаються 3D візуалізацією та 3D моделюванням 5-10 років. Тобто це досить досвідчені спеціалісти, рівень яких підтверджувався схвальними відгуками інших спеціалістів з простору СНД та Європи.

На проект я поставив 3 людини. Одну людину, яка буде постійно працювати над проектом, 2 інших – дуже високого рівня, але досить зайнятих іншими проектами, щоб постійно над ним працювати. Тим не менше, клієнт нічого ще не заплатив і це були досить великі, потужні ресурси, які я задіяв для реалізації проекту.

Коли я задав питання про те, що потрібно заключити договір, Данило сказав, що йому договір не принциповий – він заплатить за послуги, але йому потрібно, щоб протягом 2 тижднів наша команда попрацювала та підтвердила свій рівень. Якщо рівень не підходить, то він росплатиться і ми росходимся, якщо рівень підходить, то працюємо далі.

Звикнувши в бізнесі вірити в слово ділової людини, ми вирішили приступати до роботи.

На питання про оплату, Данило говорив, що нема проблем – заплатить… Красномовність Данила була досить потужна і не повірити йому твердженню було складно…

Прийшла назначена дата початку роботи… Створили групу в Вайбер, додали Данила в баг-трекер, щоб міг слідкувати за витратами часу. Замовник сказав, що буде висилати інформацію протягом часу від запиту, в реальності же можна було не получити відповіді протягом багатьох днів, так само і реакції на запити…

Співробітники клієнта скинули декілька планів. Запронували зробити візуалізацію одного з планів.

З самого початку Данило хотів, щоб робилась робота в Lumion, щоб швидше було працювати з великими проектами. Як результат, звичайно, співробітники зробили це в Lumion. І коли через тиждень роботи, скинули прев’ю з Lumion, получили реакцію від Данила:

“Что это за ужас? Давайте доведём до того состояния, чтоб было хотя бы о чём говорить. Здесь плохо всё.”

Потім, оказалось, що клієнт вдруг вирішив, що ця робота повинна була робитись в 3DsMax!!!

А це потрібно повністю перероблювати роботу! Тобто, тиждень роботи був викунитий зря…

І тільки тому, що клієнт вчасно не повідомив, що очікує, що проект буде створений в іншій програмі… Получається, що хоч я багато разів говорив, що в Люміон якість дещо нижча, ніж в 3DsMax і клієнт говорив, що робимо в Люміон, тим не менше потім оказалось, що задача зовсім змінилась….

В підтвердження своїх слов приводжу переписку з Данило в Вайбер:

Тим не менше, в результаті получили, що замовник вважає, що ніби виконавець “не правильно зрозумів” замовника і зробив не в тій програмі в якій потрібно було…

Так, як замовник захотів, щоб було зроблено в 3DsMax, переробили в 3DsMax, на що витратили ще тиждень. Замовнику весь час не подобалось то травка. то ще різні елементи. Хоч в технічному завданні (хоча, технічного завдання то взагалі не було )), нічого не писалось про це. Більше того, співробітники вибирали те, що гарно виглядало.

Запитали в нього, які ракурси показати. Він відповів: зробить 20 ракурсів, я виберу.

Скинули попередній перегляд (прев’ю).

У відповідь, получили не вдоволення. В приватній розмові Данило сказав, що наші співробітники нічого не розуміють, нічого не вміють, що я посадив людину, яка тільки закінчила курси))) і що ракурси зроблені не вірно. Нецензурність форми цих стверджень та рівень образ – зашкалювали…

Замість того, щоб поставити технічне завдання з самого початку, Данило став з себе вважати “професором” до якого ніби звернулись по навчання, а не замовником, який звернувся, щоб йому зробили роботу, бо він сам і його існуючі співробітники не можуть зробити цю роботу із-за відсутності досвіду такої роботи…

Фактично, Данило почав вимагати зробити замість прев’ю фінальні роботи. Роблячи вигляд, що не розуміє відмінності. Тобто, не сплативши нічого, він захотів получити фінали, при цьому не поставивши технічне завдання для того, щоб можна було маніпулювати і мати змогу говорити, що щось зроблено не так….

В розмові, Данило сказав, щоб наші спеціалісти приїхали до нього в офіс.

Я запронував зустріч по Zoom, але від зустрічі по Zoom він відмовився. Сказав, що так не працює і що він покаже і розкаже, як робити ракурси, які йому подобаються.

Хочу зазначити, що Данило дуже любить ображати людей, матюкається на них, говорить, які вони бездарі. Що він такий гуру… А всі – ніхто…

Тим не менше, він постійно старається не говорити назву своєї компанії, бо за його компаніями, як за ним дуже погана репутація.

Портфоліо його компанії не має жодного екстер’єру. Тобто, вони ніколи цим не займались!!! Тим не менше, Данило говорить, що він когось вчить, що хтось візьме щось корисне від спілкування з ним…

Не спускаючись до рівня хамовитого клієнта, я старався відповідати культурно, без образ. Теж саме сказав робити співробітникам.

Приїхавши на зустріч в його офіс, щоб він показав ракурси, получили замість доступу до комп’ютера і вибору ракурсів, постановки завдання, монолог. В цьому монолозі Данило розповідав, яка він велика людина, які всі нікчеми і що красиве повинно бути красивим. Нічого конкретного щодо самого проекту за годину розмови він не розповів… При цьому, заставив нас чекати на зустріч 20-30 хвилин… Замовник був, як ніколи не пунктуальним…

До жодного комп’ютера він так і не допустив, а працювати віддалено на нашому не захотів.

Крім розмов про те, що він “надійний покупець”, нічим на практиці це не показав. Балачки, як були, так і залишились. Тим не менше, ми вже працювали над проектом більше місяця і потратили десь 220-240 годин на той момент…

Витративши ще декілька днів співробітники зробили ракурс..

Я задав питання, які мене дуже стали турбувати, бо слова Данила не співпадали зі справою:

На жодне з питань я так і не получив відповідь…

Замість цього, Данило подзвонив до мене, обматюкав мене, розповів, що він хоче, щоб ми получили гроші, але він не готовий платити “за неякісний продукт”.

Декілька скринів з культурою речі цього персонажа, які адресовувались власника іншої компанії:

Подзвонивши черговий раз до мене клієнт черговий раз ображав мене та співробітників. Робив це в дуже не коректній формі. Говорив, що я тим, що вимагаю оплату за труди, “заважаю процесу” )))…

Як результат в мене повстав вибір:

  1. Відповісти Данили в тій же формі, що і він. Але це означало би спуститись до самого низького базарного рівня, як веде себе клієнт.
  2. Відповісти фізично, як мужчина мужчині. Це можливо було, але могло сприйматись, як криминал…
  3. Перестати працювати, та понести збитки за проект. Але не витрачати більше на це нерви та не порушуючи законодавство.

Я обрав пункт 3. І як результат, щасливий, що не працюю з цією “компанією”…

Відео, де він показує, що знаходиться в іншій країні і ніби це гарантує його оплату ))))….Так, ніби інші країни – це дивина… І ніби це щось гарантує…

 

Ps. Ця історія на цьому не зупинилась. Данило надіслав вимогу прибрати матеріал, стверджуючи, що ніби в цій статті є не правда, що ніби він получив маральний збиток і щоб я опублікував не правдиву інформацію стверджуючи про обратне, що написано в цій статті. Я інколи дивуюсь, як люди, що поводяться як шахраї та злодії, бажають себе показати в ролі жертви… І це так знайомо в цей важкий час… Коли злодій прийшов нашу землю, творить зло, але прикривається “звільненням людей”… Сердця без кордонів… Благодійний фонд, який створений не для допомоги українцям, а для допомоги одній людині – Данилу Присяжнюку… Як це огидно, в цей час поводити себе, як шахрай та обманювати людей, приносити збитки іншим компаніям для власного збагачення та “самореалізації”…

В результаті “перемовин” я получив чергову партію бруду:

 

Далі, цей процес буде йти в публічній площині. Дозвіл на публікацію моєї переписки з Данило та по всім діям, що відбуваються по цьому процесу я надаю.

 

Розкажіть свою історію про цього персонажа і ми додамо її до цієї історії. Думаю, таких жертв доволі багато…

1 2 3 4 321