«Події в Мукачевому розділили українське суспільство» — політолог

8712_5fva0wWH2LB3_w_300

У прикордонному Мукачевому відбулася перестрілка між бійцями «Правого сектора» і міліцією. Бійці були блоковані, а в місто стягнуті сили спецназу і Нацгвардії. Першопричиною подій у місті міг стати конфлікт між одіозним депутатом Михайлом Ланьо та бійцями «Правого сектора» через контрабанду.

— Події в Мукачево не треба розглядати тільки в контексті збройного протистояння «Правого сектора» та правоохоронців, — про це для «Знай» говорить політолог Михайло Басараб.

Як зрозуміти події, що відбулись в Мукачево?

— Думаю, це дещо більше за прості розбірки. Є набагато глибші і складніші обставини, в яких відбуваються ці події. Контрабанда цигарок — те, що на поверхні. Події схожі на мукачевські можуть відбутись будь-де. Проблема номер один – тотальна корупція. Друга проблема – небажання найвищої влади покласти край корупційним схемам, якими країна живе вже понад 20 років. Люди вимагали цього під час Майдану.

Хто несе відповідальність?

— Не варто зациклюватися лише на конкретних винуватцях мукачівського конфлікту. Якщо глянути на ситуацію у ширшому контексті, то президент Порошенко несе найбільшу відповідальність. Те, що відбулось в Мукачевому є наслідком відсутності ефективної боротьби з корупцією, реформування правоохоронних органів і системи правосуддя. У нас повна неспроможність державного апарату в питання корупції і злочинності. Це створює вакуум, який ніколи не буде порожній. Ті сфери життя, які держава не може ефективно регулювати рано чи пізно почнуть контролювати інші гравці. Але чому апелюємо саме до президента? Бо в рейтингу пріоритетів президента корупція мала би бути на першому місці. Якби не було конфлікту в Мукачевому, схожа сутичка могла б виникнути десь в Одесі чи Києві.

З одного боку, президент робить часом дуже прогресивні кадрові призначення. З іншого — ми констатуємо живучість корупційних потоків. Як це пояснити?

— Думаю, поодинокі прогресивні призначення відбуваються не так завдяки, як всупереч волі президента. Не виключаю наполегливе прохання про це від західних партнерів. Можливо, це фасадний прийом — коли призначення не здатні зламати систему, але дає їй потрібний імідж для самозбереження. Так само й гучно заявлені реформи. У мене враження, що ці призначення проводять з ювелірною обережністю, аби лишень не порушити сталий баланс інтересів еліт.

8712_RSIHHT5t1qN3_w_650

 

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Website Protected by Spam Master