Про тарифи в Україні

Вибачте за багато букв…

Енергетична безпека є складовою національної безпеки, а в теперішніх умовах – одним з визначальних її чинників. Можна стверджувати, що від успіху і темпів проведення реформ в ПЕК і ЖКГ, залежить чи будуть здійснені і з яким успіхом будуть здійснені реформи в Україні узагалі. Складовою енергетичної безпеки є тарифна політика. Разом з тим, тарифна політика є не лише мірилом успішності влади, але й мірилом її спроможності до реформ.
Щодо «тарифної політики», не як поняття, а як цілеспрямованої управлінської діяльності органів влади. Тарифної політики в ПЕК і ЖКГ в Україні не існує. Тарифна політика підмінюється затвердженням затратних калькуляцій. Така «схема роботи» наперед передбачає наявність не лише корупційної складової, оскільки процедура «затвердження» калькуляцій містить людський фактор. Основна проблема у тому, що те, що наша влада називає тарифами не містить ні більш-менш точних, ні тим більше науково обґрунтованих розрахунків, чого вимагає від цієї нашої влади увесь цивілізований світ.
Звідси робимо перший висновок – спроба влади через підвищення тарифів перекласти, фактично, відповідальність за власну бездіяльність і неспроможність через додаткове фінансове навантаження на громадян є стратегічно і тактично помилковим рішенням, якщо остаточне зубожіння переважної більшості громадян не поставлено за мету.
Різке підвищення тарифів на енергоресурси і послуги ЖКГ, з однієї сторони, може спричинити соціальну напруженість у суспільстві, наслідки якої передбачити неможливо. З іншої сторони, підвищення тарифів мультиплікує зростання цін на усі інші товари і послуги. Якщо врахувати рівень доходів переважної більшості громадян – основних споживачів, за рахунок яких і функціонує економіка – можна стверджувати, що такі дії влади призведуть до ще більшої стагнації економіки. Другий висновок – те, що ще спроможна виробляти економіка, купувати буде практично нікому. Далі – колапс.
Проблеми з тарифоутворенням напряму пов’язані з тим, що за усі роки незалежності влада так і не спромоглася до зведення енергетичного балансу держави на усіх рівнях (місцевому, територіальному, регіональному, галузевому та загальнодержавному). Саме зведений енергетичний баланс країни повинен стати тим базисом на основі якого має формуватися державна політика щодо тарифоутворення, а отже – базисом енергетичної і соціальної безпеки України.
Зведення енергетичного балансу унеможливлюється через відсутність відповідного дієвого механізму, що дозволив би здійснювати облік первинних і вторинних енергоресурсів та послуг ЖКГ, моніторинг їх якості, транспортування, постачання, споживання та оплати за фактично поставленими обсягами та якістю у режимі реального часу.
Такий механізм – Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі — ЄДСМ) – був розроблений НАН України та апробований у робочій моделі (пілотних проектах) в Україні і РФ. Результати вражаючі – в енергетичній сфері і, особливо, в ЖКГ крадуть не просто масштабно, а цинічно масштабно…
ЄДСМ дозволить владі стати «зрячою» і не просто «зрячою», а й отримати можливість, відслідковуючи стан ринку практично у режимі «он-лайн», упереджувати можливі негативні тенденції, мінімізувати корупцію в галузях ПЕК і ЖКГ.
Відповідний законопроект щодо впровадження ЄДСМ ініційований рядом народних депутатів України (реєстраційний номер 1640) наразі блокується «профільним» Комітетом, хоча і отримав підтримку Комітету з питань запобігання і протидії корупції.
Зволікання з прийняттям законопроекту не лише зберігає корупційні схеми у відповідних галузях, а й може стати детонатором загострення соціального протистояння в Україні, пов’язаного з бездумним підвищенням тарифів.

Джерело: https://www.facebook.com/ruslan.rudyuk/posts/822268107853104?from_close_friend=1

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Website Protected by Spam Master