Останнім часом стає все більш очевидним, що ситуація з протистоянням озброєних вояків “Правого сектору” поступово “розсмоктується”. При чому сама історія з тривожної та кривавої перетворюється на абсурдну і смішну, яка нібито виглядає вже не так страшно, доказом чого є мукачівські фотожаби, які активно постять користувачі соцмереж. При чому головними клоунами в усій цій трагікомічній історії виступають міліціонери Арсена Авакова.
Так, вчора дивним чином “розсмокталися” нібито оточені під Мукачевим озброєні “правосеки”, що само по собі виглядає абсурдом. Потім в ЗМІ з’явилася історія про п’ятикласника взятого правосеками в заручники, що одразу ж нагадала старий фейк російського телебачення про розіп’ятого у Слов’янську хлопчика. З’явилося навіть відео розповідей юного закарпатця, який ходив з “правосеками” “лісом, лісом” і йому давали “печеньки”, а потім погрожували гранатою. В той же час, подейкували, що хлопчик був ніяким не заручником, а просто показував бійцям дорогу. Врешті закарпатський губернатор Василь Губаль, той самий, що вважає, що “перерозподіл контрабанди має відбуватися законно” громадськість заспокоїв. Мовляв, “усі діти Закарпатської області відпочивають вдома, почувають себе спокійно”, а інформація про хлопчика “неперевірена, не підтвердилася, такого не було”.
Був хлопчик, чи не був врешті виявилося не так важливо, натомість всі отримали нагоду поцькувати міліцію за “пропагандистські фейки в стилі Першого російського телеканалу”.
Паралельно з історією про “хлопчика Шредінгера” вся країна збавлялася історією з дивним озброєним чоловіком в спортивних штанцях та зі зброєю, який спочатку виявився “добровільним помічником міліції”, мисливцем зі смішним закарпатським прізвищем Йовбак, що опинився на місці стрілянини цілком випадково. З часом з’ясувалося, що пан Йовбак є помічником-консультантом скандального учасника конфлікту нардепа Михайла Ланя, а отже ймовірність його випадкової появи рухається до нуля. Як бачимо, Йовбак також зіграв не на користь правоохоронців, а соцмережі вибухнули новими жартами в стилі “все буде Йовбак”.
Зі свого боку олії у вогонь підлив і Арсеній Яценюк, заявивши прообгрунтованість претензій “Правого сектору” до правоохоронців, справа мовляв не у “Правому секторі”. “Справа в корупції, контрабанді та зброї на вулицях. Вони (міліція – ред.) підтримували контрабандистів і контрабанду”, – зазначив Арсеній Петрович. Не забув дошкульнути міліції за те саме і глава держави Петро Порошенко, заявивши, правда, що “усі незаконні збройні формування” (читай “Правий сектор”) мають бути роззброєні, але тепер уже всім зрозуміло, що це лише слова.
Тим часом двох озброєних “правосеків” на Закарпатті таки затримали, але зробила це не міліція, а СБУ, і не затримали, а ті здалися добровільно, і тепер, за словами Дмитра Яроша, дають СБУ свідчення, зрозуміло, що проти міліціонерів та нардепа Ланя. Тут варто нагадати, що очільника закарпатської міліції Сергія Шаранича пов’язують саме з Ланьом, в той час як місцевого начальника СБУ Василя Стойка – з Віктором Балогою, якому і закидають фінансування закарпатського “Правого сектору”.
Як бачимо, весь мукачівський трагіфарс наочно продемонстрував “особливості українського путчизму”. Якщо у суботу та неділю ситуація виглядала вкрай тривожною і не можна було виключати нового кровопролиття. Адже “Правий сектор” прямо погрожував державі “повстанською війною” (за що, за будь-якою логікою, мав би бути терміново знищений), то тепер наказ президента роззброїти незаконні формування виглядає швидше як фігура мовлення. Ніхто нікого роззброювати не буде, а ситуації дадуть можливість “саморозсмоктатися” остаточно. При цьому Ярош заробить на ній певну кількість електоральних вістів, як непримиренний борець з контрабандою, і знову буде на коні. А от з підлеглих Авакова всі сміятимуться, адже їхня роль у “путчі” виявилася швидше комічною.
В більшості країн військові путчі закінчуються або тим, що путчисти розстрілюють владу, або ж тим, що влада жорстко розправляється з путчистами. Україна ж вкотре продемонструвала “особливий шлях” – “Правосеківський путч” перетворюється на комедію, але чомусь від цього геть не смішно.