Реальная история Московии
Небольшой урок истории:
Автор: r
Батальйон «Донбас» висунув ультиматум Порошенко
Здадуть хоч одне місто, і президент вилетить зі свого крісла, і буде військовий переворот, а військові візьмуть владу в свої рук, обіцяють в батальйоні.
Якщо президент України Петро Порошенко здасть хоч один кілометр української землі в переговорах з «ДНР» і «ЛНР», його чекає повалення, а владу в країні візьмуть військові. Про це в ефірі телеканалу ТВі заявив командир штурмової групи батальйону «Донбас» Тарас Констанчук, передають Патріоти України.
За його словами, кожен раз, коли військові відчують, що депутати Ради приймають не ті закони, вони будуть приходити під парламент і палити шини.
«Поки ми не почнемо контролювати те, що вони роблять, толку не буде. Ми повинні прийти і сказати: «Що ти, падла, приймаєш за закони? Ти зараз вийдеш звідси, тільки ногами вперед». Здадуть хоч одне місто, і президент вилетить зі свого крісла, і буде військовий переворот, а військові візьмуть владу в свої рук », – заявив Констанчук.
Нагадаємо, президент України Петро Порошенко у вівторок, 4 жовтня, ініціює скасування закону про особливий статус Донбасу.
Джерело: http://patrioty.org.ua/batalyon-donbas-visunuv-ultimatum-poroshenko/
Триумф моли (15 лет правления Путина)
В этом году мы отмечаем 15 лет путинизма в России (1999-2014). Весело, с санкциями, войной, и долларом 43 рубля. Путинизм начался в РФ в конце 1999 г. Тогда Ельцин с Березовским в отчаянной попытке спасти свою задницу выдвинули “наследника” – чекиста по кличке “моль”. Такая кличка закрепилась за ним очень давно, еще в ленинградском УКГБ.
“Моль – мелкое насекомое из отряда чешуекрылых, ведущее скрытный ночной и сумеречный образ жизни. Является опасным вредителем в домах человека, портит одежду, ковры, предметы мебели. Взрослые особи очень активны, способны проникать в узкие щели и летать на внушительные расстояния. Различают моль платяную, шубную и мебельную”.
Моль возводили на трон, но с условием: Ельцина не трогать, наворованное “семьей” (так тогда называли ельцинский клан) не отнимать.
Ельцин в 1999 г. был уже далеко не тот герой и революционер, которому в 1991-м рукоплескали миллионы. Опухший спившийся идиот, полностью неспособный управлять государством. Рейтинг у него был нулевой. А его наследника вообще никто не знал и знать не хотел. И тут стали взрываться дома в Москве…
По ТВ говорили, что гексоген в подвалы домов клали чечены. В мешках из-под сахара. Моль обещала мочить чеченов. И действительно мочила. Рейтинг у моли пошел вверх. Правда, однажды 22 сентября 1999 г. в Рязани за закладкой мешков гексогена в дом застукали сотрудников ФСБ. Дело замяли. Но после Рязани – взрывы прекратились.
Чеченов задавили, Грозный и все что можно – снесли под корень. Народ был доволен. Моль выбрали президентом. Весь первый срок (2000-2004) шла зачистка и первоначальное накопление. Сначала в 2000-2001 гг. отжали телеканалы ОРТ и НТВ у неправильных владельцев и передали правильным. После чего телевизор стал правдивым как никогда.
Также сразу после прихода к власти были проведены экономические реформы в интересах народа.
В ближнем кругу Путина принято общаться с помощью кликух. В 2011 г. на Запад сбежал один бизнесмен из этого круга – Сергей Колесников. И прихватил с собой аудиозаписи, которые сделал, готовясь к побегу. Откуда и стали известны эти клички. Реально ржачно, я вам скажу, посмотреть, кто правит Россией:
Михал Иваныч – это кличка Самого. Почему? – Из “Бриллиантовой руки”, шеф.
Гангрена – это Гена, отвечает за нефть (через него – до 50% нефтяного экспорта РФ).
Солдат – отвечает за газ (крупнейшая в мире газовая кормушка компания).
Косой – это банкир, у него банк, где все остальные делают свои дела. Он же главный телемагнат страны.
Тужурка – завхоз, глава управделами у Михал Иваныча в 2000-2014 г.
Генералиссимус – охранник, сначала у Собчака, потом много лет – у Михал Иваныча.
Профессор Преображенский – особо доверенный человек. В прошлом – стоматолог, ныне – зицпредседатель. Если чего нельзя оформить на себя (но очень хочется), записывают на него.
Ну это конечно еще не весь список. В банде у Михал Иваныча – еще с десяток членов: всякие сечины, якунины, зубковы и прочие ротенберги. Как они все познакомились? – Дача великое дело, друзья. Даже круче чем дзюдо и КГБ.
Так вот об экономических реформах Михал Иваныча. Первым делом в 2001 г. произошла реформа в “Газпроме”: убрали от кормушки всех неправильных (ельцинских) воров, заменив их на правильных (Солдат и питерские). В 2002 г. реформировали “Сургутнефтегаз” – его совладельцами стали Михал Иваныч с Гангреной.
Одна нефтяная компания хорошо – но мало. В 2003 г. отжали еще одну – самую большую в стране (хозяин не захотел делиться).
Эту нефтяную компанию отдали двум друзьям моли, на откорм. Сечин с Гангреной (Тимченко) неплохо обогатились на активах Ходора, радуются.
Сейчас за этот отжим 2003 г. Россия бывшему хозяину должна заплатить 50 млрд. долл. компенсации. Платить будет государство, естественно.
В 2004 г., первый срок моли кончился. Нефть, газ и телевизор были уже под ним. Хватит? – Не, он только вошел во вкус. На втором сроке резко усилился дерибан “Газпрома”. В 2004 г. в банк Косого (Ковальчука) скрыто вывели “Согаз” – крупнейшую страховую компанию. В 2006 г. Косому за копейки отдали “Газпромбанк”, “Газфонд” (огромный пенсионный фонд для сотрудников “Газпрома”), а также “Газпром-медиа” (НТВ и прочие СМИ). Косой стал олигархом.
Это было только начало. Позднее Косой еще больше расширит свою империю. После НТВ на него запишут “Первый канал”, Рен-ТВ, СТС, “Домашний”, “Пятый канал” в Петербурге. У всех основных каналов российского ТВ теперь один хозяин. И это Косой из кооператива “Озеро”. Как Косой скажет – то вы в новостях и услышите.
На втором сроке моли “Газпром” также начал большую программу строительства газопроводов. Везде где нужно, и где не нужно. И вдруг главным поставщиком труб и подрядчиком по их укладке стал малоизвестный тренер по дзюдо из Питера – Аркадий Ротенберг. На него посыпался золотой дождь из подрядов. И он тоже стал олигархом.
Аркадий с братом Борисом – отличные строители. Бригада! Михал Иваныч её всем рекомендует. Начав с труб они позднее сильно расширят свой бизнес. Снимут Лужка в Москве и заберут все подряды на дороги. Купят на двоих “Мосэнерго”. Построят самую дорогую в мире дорогу Адлер-Красная поляна (9 млрд. долларов за 48 км). Ну и так далее.
29 октября 2013 г. в Кремле Аркадий Романович Ротенберг, владелец состояния в 3 млрд. долларов, в торжественной обстановке будет награжден орденом Дружбы.
Старый олигарх лучше новых двух. На втором сроке моль не забыла и про Абрамовича. В 2005 г. “Газпром” решил заняться добычей нефти. И купил у Романа Аркадьевича его компанию “Сибнефть” (ныне “Газпромнефть”) за 13 млрд. долл. Что было слегка (миллиарда на 2-3) выше её реальной цены. Не каждому бизнесмену в отношениях с государством улыбается такая удача. На радостях Роман начал строить новую яхту за 500 млн.долларов. 9-палубная мега-яхта “Эклипс” была построена в 2010 г. и была на тот момент самой дорогой в мире.
В детстве Абрамович жил в Ухте. Это такой крупный центр нефтедобычи на Севере России. Чиста для прикола: вот городской роддом г. Ухты, в 2010 г. , душевая для рожениц.
Не “Эклипс”, да. Т.е. Ухта дает стране нефтедоллары, а рожает вот в таких условиях. Почему? – Когда моль есть в квартире, её трудно вывести, сами знаете.
К концу второго срока моли – система сложилась окончательно. Коррупция в РФ перешла в стадию клептократии. Началась скупка мега-яхт и строительство мега-дворцов. На фото ниже – Миллергоф. Грандиозное поместье на реке Истра, построенное в 2008 г. наемным менеджером “Газпрома” по кличке “Солдат”.
За основу был взят дворец испанского короля (Palacio Real de La Granja de San Ildefonso).
Ну чем он хуже испанских Бурбонов?
А это Акулинино (Московская обл.). Поместье Владимира Якунина – наемного менеджера другой госкомпании (РЖД).
Как меняются люди. Еще вчера Якунин был просто чекистом. Теперь – православный чекист. Еще вчера была просто дача в кооперативе “Озеро”. Теперь – поместье 7 га с домом 3000 кв. м . Плюс баня 1400 кв.м. Плюс знаменитое шубохранилище, вошедшее в народный фольклор.
К 2008 г. система перешла в стадию развитого путинизма. Сам Михаил Иваныч смог даже на 4 года уйти на покой, оставив за себя заместителя. Деньги идут, откаты стекаются, чего его нужно человеку, чтобы спокойно встретить старость? А пока Михал Иваныч отдыхал – заместителю на прокором дали бюджет “Роснано” и “Сколково”, которые были успешно разворованы.
2008-2012 гг. стали золотым временем для путинской клептократии. Тишь, благодать, Олимпиада, нацпроекты, дорогая нефть – воруй не хочу. И все бы хорошо, но тут в конце 2011 г. на безоблачном небе путинизма появились тучки. Сначала народ в Москве и Питере стал протестовать против многолетней путинской системы фальфикации выборов.
И против пожизненного правления всяких насекомых.
Многих также утомила и национальная политика моли.
А тут и новые цветные революции подоспели.
Моль напряглась. В мае 2012 на собственную инаугурацию на третий срок пришлось ехать по пустой Москве: москвичей убрали с улиц, чтоб никто “избранному” презику фак не показал с тротуара.
И наконец, Майдан на Украине зимой 2013-2014 г. Яркий пример, как народ вышел на улицу и выгнал диктатора-казнокрада. Тут у Михал Иваныча совсем снесло крышу от страха. Цветные революции, они ж имеют свойство перекидываться из страны в страну. И моль решила действовать. Ставка была сделана на фашизм, т.е. открытую националистическую диктатуру. С Михал Иванычем в главной роли.
Крым должен был стать аналогом Судетов 1938 г., вторжение путинских наемников в Донбасс – аналогом раздела всей Чехословакии весной 1939 г.
Ну тут случился облом. Какие-то санкции, какая-то нефть упала. Какая-то Америка пригорозила обнародовать данные о каких-то счетах. В общем, пустили моли слегка дихлофосику. Чтоб знала свое место. Плохо это или хорошо? – Конечно хорошо. Когда Запад победил в холодной войне и СССР смыло в канализацию, разве стало хуже? – Нет. Стало больше свободы и продуктов в магазинах. Так же будет и с путинизмом.
А Путин войдет в историю. Но не так, как ему хотелось бы. А как крупнейший вор в истории страны, обычный диктатор Третьего мира по типу Мубарака или папаши Дювалье на Гаити.
Журналисты узнали, сколько в Украине стоят элитные генеральские погоны
Государство тратит на содержание генералов огромные средства, пока украинская армия бедствует. Генерал ТСН.ua В Украине торгуют генеральськимим погонами Украина побила все рекорды по количеству генералов, а купить элитные погоны можно за 100 тысяч долларов. Журналисты программы “Гроші” узнали, как живут украинские “орденоносцы”, пока в зоне АТО продолжаются ожесточенные бои и за сколько можно купить престижное звание генерала. Известный волонтер Юрий Бирюков (“Феникс”) рассказал, что генералы беднейшей армии Европы ни в чем себе не отказывают, а в базовых лагерях для них обустраивают сауны и фитнес-центры.
“У генералов сауны, фитнес-центры… Прямо в базовом лагере. Да, они так живут. У них белые скатерти, красивые офицерские палатки, адъютанты, посыльные… С личной охраной появляются”, – сказал “Феникс”. Погоны на продажу: сколько стоит стать генералом украинской армии Погоны на продажу: сколько стоит стать генералом украинской армии Живут украинские генералы не хуже олигархов. Журналисты нашли один из их дворцов на трех тысячах квадратных метрах элитной коттеджной зоны под Киевом. За недостроенный особняк просят 3,5 миллиона евро. Стены здания сделаны из элитного немецкого кирпича, на территории есть четыре гаража, две террасы, всего в имении шесть комнат, собственный кабинет, домашний кинотеатр, винный погреб, спортзал, 12-ти метровый бассейн, лифт и собственное бомбоубежище. А еще у владельца элитного поместья есть свое озеро и отдельная баня почти на территории заповедного леса. Как удалось выяснить журналистам, дом оформлен на Олега Яковенко – сына отставного генерала одной из тайных спецслужб Министерства обороны Алексей Семеновича. Такие генералы и на пенсии продолжают получать немалый паек от государства. Один генерал со всеми выплатами обходится государству минимум в 80 тысяч долларов в год. Купить элитные погоны во времена экс-президента Виктора Януковича можно было за 100 тысяч долларов, а во время президентства Виктора Ющенко погоны стоили вдвое дешевле, заявил директор Института трансформации общества Олег Соскин. Как сообщалось ранее, генерал Кульчицкий героически погиб в свой последний день пребывания в зоне АТО.
Джерело: http://ru.tsn.ua/politika/zhurnalisty-uznali-skolko-v-ukraine-stoyat-elitnye-generalskie-pogony-391574.html
Реформи в сфері інформатизації та інформації, які потрібні Україні (оновлюється)
Після Майдану мислення Влади повинно було змінитись. В СРСР головним була держава, а людина – було пилом, який можна було розвіяти по вітру. В ті же системі, до якого прагне суспільство в Україні – все навпаки. Держава призначена для людини і людина – це головне, що є в державі.
В даній статті я спробую якось сформулювати реформи, до яких прагнуть вільні люди України. Звичайно, я напишу про ті реформи, які бачу, як спеціаліст, що працює в певних напрямках і бачить недосконалість в цих напрямках в державі. Звичайно, інші патріоти нашої держави, що працюють в інших напрямках могли би доповнити цю доповідь.
Не потрібно багато тексту та багато часу, щоб сформувати ці реформи. Потрібно одне – реальне бажання влади та народу.
Основні засади реформ
– Народ – це головне в Державі. Тобто, кожна людина – це власник держави. І як власник, вона має право знати все про свою власність. Нема таємниць від народу України. Народ України – це об’єднання людей, що мають громадянство України без врахування раси та віросповідання. Громадянин України має ріні права перед іншими громадянами, не залежно від його соціального статусу, раси, або віросповідання. Успіх держави – це успіх кожного громадянина України.
– Державні службовці – це робітники, яких наняли власники країни – народ України. Народ має право прибрати не ефективних робітників, та поставити тих, хто буде добре працювати. Основне завдання державного службовця – це робота над зміценнням та збагаченням Держави та її народу. Збагачення держави відбувається передусім для захисту та збагачення народу України.
– Україна – не боржник. Державний борг цієї держави повинен дорівнювати нулю, або менше нуля. Ми маємо змогу тільки давати в борг, а самі в борг не беремо – цього нам не потрібно. Живемо без боргів, зміцнюємо свої статки. Так жити можна і потрібно!
– Всі багатства держави Україна належать народу (як це вказану в Конституції). В Україні нема короля, який получає надлишок грошей, тому ці гроші розподіляються між громадянами України, або вкладуються в проекти, що цікаві суспільству.
– Всі державні підприємства – це власність держави. Держава зобов’язана показувати в реальному часі (в вигляді зручного веб-інтерфейсу) активи держави (народу), а також стан речей на всіх державних підприємствах та підприємствах з долею держави в свойому капиталі. Веб-системи повинні будуватись на відкритих, безкоштовних технологіях і вартість їх становити – до мільйона гривень. Завдання державних підприємств – заробляти гроші для народу України.
– Україна – правова держава. Всі питання вирішуються правовим шляхом.
– Кожний громадянин України має право захищати свою державу, власність та сім’ю, тому держава проводить навчання всіх чоловіків та жінок військовій справі. Ці навчання проходять в активному режимі на короткий строк та за рахунок державних коштів.
Реформи починаймо з себе
1. Кожна людина, повинна вибрати для себе 10 заповедей Нової України:
https://idtn.corp2.net/10-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%B9-%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B/
“Наш Менталітет” – це неухильне дотримання цих правил, прагнення до кращого.
2. Починаючи реформи, депутати повинні виконати Конституцію: зробити рівні права для всіх громадян України, не залежно від посади, раси, або віросповідання. А це означає, що повинна знятись недоторканість депутатів, суддів всіх рівнів.
3. Якщо політик, або держслужбовець дає неодноразово обіцянки та їх не виконує – він добровільно повинен покинути політику та державну посаду. Не повинно бути такого, як зараз це відбувається з тим же Порошенко:
За не виконані обіцянки потрібно відповідати. Також заборонено давати обіцянки за рахунок Народу, без його згоди. Як це так, Порошенко взяв та пообіцяв золоті гори. А він спитав про це у народа ? Чи згодний Народ за це платити ? Бо все багатство держави – це багатство Народу. А якщо політик дає обіцянки – хай платить з свого карману за них… Політик повинен пам’ятати, що Держава – це не акціонерне товариство одного клану сім’ї президента, а це власність кожного громадянина України!
4. Боротьбу з нелегальними зарплатами потрібно починати з себе.
Як це так, в самій Раді “ходять гроші”. Чорні, неоподатковані. Додаткові виплати “від фракцій”, плата за голоси та інше. Так це ж і є корупція!!!
Чому помічники депутатів працюють не офіційно у депутата ? Якщо платиться зарплата, то це означає, що людина повинна бути оформлена, з нею повинний бути договір, а з його зарплата – зніматись податки так само, як це робиться на підприємствах. Не подобаються податки – флаг в руки. Робіть такі, щоб подобались всім!
5. Боротьба з хворобою не відбувається довго. Якщо довго – то не правильний підхід!
Реформи не робляться довго! Строк виконання реформ – максимум квартал. Чого тягнути гуму ?
6. Прозорість. Ніяких “колуарів”, ніяких домовленостей. В усі місця має право входити народ. Бо народ – це власник держави.
7. Бізнес і влада – це окремі речі. Якщо політик, або державний службовець займається бізнесом, або має власність в будь-яких підприємствах – він повинен негайно звільнитись з посади.
Обмеження інформації
В Україні, з часу СРСР та КДБ склався певний розподіл доступу до інформації. Цей доступ, під впливом ФСБ та зрадницького СБУ, останнім часом ще пожорсткішав. Цю систему потрібно міняти!!!
На даний час, інформація доступ до інформації ділиться таким чином:
– Публічна інформація.
– Інформація для службового користування (ДСК).
– Конфіденційна інформація.
– Секретна інформація.
Законодавство по захисту інформації зроблено так, що інформація ДСК, Конфіденційна та секретна – все це зберігається в секреті. Та до зберігання цієї інформації висуваються особливі умови. Більше того, конфіденційною стала інформація про будь-яку фізичну особу, а це означає, що будь-яка інформація становиться майже секретною :). Маразм! Чому так було ? А тому, що “влада” хотіла приховати все по максимуму, щоб суспільство не могло її контролювати…
Тепер, знова згадаємо, що Народ – це господар держави. Чтому від нього приховується інформація ? Запитання – риторичне.
Розглянемо реформу:
1.Розпустити не потрібний орган, що не виконує свою роботу “Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації” (ДССЗЗІ). Відмінити ліцензування в сфері захисту інформації, відмінити сертифікацію обладнання та програмних засобів для захисту інформації. Відмінити необхідність доказувати правильність реалізації криптографічних алгоритмів розробниками.
Якщо потрібен захист інформації певному державному органу, хай ці органи самі звертаються до виробників і вибирають виконавця, який дасть необхідні гарантії і нема сенсу в контролі цих речей якимось службами.
ДССЗЗІ показав свою не ефективність в зоні АТО не забеспечивши елементарний захист і засоби комунікації бійцям. Тобто получається цей зрадницький та корупційний орган не потрібен ні державі, ні народу…
Майже всі (якщо не всі) нормативні акти з захисту інформації потрібно відміняти.
2. Відміняємо майже всі (якщо не всі) нормативні документи про захист інформації. Відміняємо закон про персональні дані. Він написаний або не спеціалістами, або з ціллю зловживання їм владою та СБУ. Цей закон “відкривав двері” у кожне підприємство для службовців СБУ…
Не інформацію про фізичну особу потрібно захищати – злодії ітак її знайдуть. А зробити такі правоохоронні органи, що захистять від будь-яких бандитів.
3. Кожний громадянин України має право побачити в режимі онлайн через інтернет-сайт без перешкод в удобному вигляді всю інформацію, яка відносилась раніше до:
Публічної, ДСК та Конфіденційної. В цій інформації нема секрету! Її закривали з ціллю сховати статки осіб, що зловживають владою!!!
4. До секретної інформації може потрапляти короткостроково тільки та інформація, доступ до якої може загрожувати безпеці держави.
99% інформації повинно бути відкритою для будь-якого громадянина України в будь-який режим часу в режимі онлайн.
Відкритість інформації – це одна з основних реформ, що потрібно суспільству.
За захистом інформації “влада” приховувала свої злодійські схеми. СБУ та “правоохоронні” органи приховували свої рейдерські атаки. Міноборони – приховували свою злочинну недбалість. Та інше…
Зловживання захистом інформації досягло такого масштабу, що кожне підприємство і кожний громадянин України ставився під кримінальну відповідальність. Тобто, злодії в державній формі могли прийти до кожного та забрати все, розвалити бізнес та вигнати людини з його оселі…
Програмне забезпечення та IT-бізнес
1. В Україні повинна бути повага до інтелектуальної та матеріальної власності громадян України. А це означає, що не можна без підставно відбирати майно. Якщо відбирається – повинно докладно пояснюватись чому а також надаватись право на захист. Без присутності адвоката не можна проводити обшук не залежно ні від чого.
Якщо обшук, або вилучення майна відбувся не правомірно – потрібно, щоб держава та ті, хто вилучав в повному обсязі компенсували всі затрати (як це написано в Конституції України). Компенсували не тільки материальну шкоду, но і моральну!
2. Моральний збиток – це збиток, який повинен досягати великих обсягів. Значно вищих, ніж власність. Моральний збиток повинен підраховуватись, або судом присяжних, або постраждалим.
Зараз же моральний збиток “нічого не стоїть” і завдяки цьому можуть розвалювати бізнеси…
3. Інтелектуальна власність – це сама страшна річ для слідчих та правоохоронців. Бо вона може виглядати, як якийсь накопичувач, але вартість такої власності може досягати мільярдів доларів. Тому, ті, хто вилучає такі речі повинен пам’ятати вартість ризику та не пошкодити інформацію. Якщо ж пошкодили – потрібно, щоб Закон запитував за це по “повній програмі”.
4. Держава повинна дбати про ефективність використання інформаційних ресурсів. Вся інформація по державі повинна бути доступна в режимі онлайн будь-якому громадянину України – безперебійно. Інформація повинна передбачати можливість імпорту системами громадян України – для її аналізу і інших системах. Такі системи повінні коштувати не великих грошей, дуже не великих, тому має значення підход до реалізації подібних програм.
По перше, держава потрібна підтримувати відкриті та безкоштовні технології. Бо ці технології дозволяють получити максимальний ефект при мінімальних затратах.
Для реалізації подібних речей не запрошуйте компанії, які спеціалізуються на платному програмному забезпеченні, такі, як Microsoft, Oracle, 1С та інше. Запрошуйте тих, хто реально використовує ці технології!
Сервера та робочі місця в державних органах повинні працювати під управлінням операційної системи Linux. Наприклад, Linux Ubuntu.
Бази даних рекомендується використовувати відкриті для комерційного використання, наприклад, Postgresql.
Офісний пакет – LibreOffice.
Web-сервер – Apache, Nginx.
Програмні мови розробки: PHP, Java, JavaScript.
Всім комерційним продуктам є безкоштовні аналоги. А якщо таких нема – можна зробити! І це факт!
Україна до останнього часу вважалась піратською країною. І це тільки тому, що в державі великий рівень корупції та “адміни” “не були готові” використовувати відкриті технології, бо не хотіли вчитись та мали за це деякі гроші… 🙂 Але використання відкритих технологій дозволяє досягти максимальної ліцензійної чистоти.
5. Всі державні системи повинні бути веб-орієнтованими та відкритими. Якщо держава веде облік підприємств, то вона повинна передбачити Безперешкодне внесення до реєстру. Державні системи отримує держава за власні кошти. З українських підприємств та громадян України ні за що не стягуються кошти. Даже в “прихованому” вигляді. Всі затрати на систему показуються в публічному вигляді і кожне підприємство може претендувати на її обслуговування, або розробку. Якщо вартість за обслуговування, або розробку завищена – за це несе відповідальність керівник державного підприємства, або установи.
6. Всі державні системи повинні передбачати безкоштовну інтеграцію з іншими системами та мати відкритий та добре документований протокол обміну інформацією.
Реформа навчання
Громадяни України – це люди, які готові вчитись.
Потрібно передбачити ефективну та швидку систему навчання. Сьогодні є всі можливості для реалізації віддалених курсів навчання. Створення навчальних роликів.
Вчителів інформаційної сфери потрібно постійно перенавчати, а обладнання – оновлювати. Оновлення повинно проходити за не великі кошти та ефективно.
В учбових закладах потрібно навчати перш за все використанню відкритих технологій: Linux, Java, PHP, створенню веб-сторінок та інше.
Реформа армії
Український народ готовий захищати свою країну. І це показала практика. Коли на захист країни встав не Міноборони, а Народ…
Кожний громадянин України повинен раз в рік проходити посилені курси захисту. На яких в активній формі будуть навчені стріляти, тактиці та інше. І це оплачує держава.
Курси повинні проходити 2-3 тижня. Ніякої дідівщини. Керівники підрозділів повинні пам’ятати – що народ України – це головне в країні. Якщо солдати “мерзнуть”, то і все керівництво повинно там знаходитись і мерзнути, якщо солдат голодує – то і керівництво рядом з ним голодує…
Ніякої дідівщини! Сучасна підготовка використання сучасної зброї та засобів комунікації! І це корисно для всіх!
Реформа правоохоронних органів
1. Істотне скорочення СБУ. Ця служба повинна займатись тільки тероризмом та контррозвідкою. Інші напрямки – це напрямки, які загрузли в корупції…
2. Ліквідація податкової поліції, УБЕП. Ці органи створені для тиску на бізнес. Але, якщо податки йдуть на користь громадянам, а не в кишеню влади – кожний буде платити добре. І не буде необхідності жорсткого контроля. Проконтролювати можна ітак за допомогою інформаційних систем…