Галичина

Друга світова війна, «совіти»

Див. також: Радянська анексія західноукраїнських земель, Українська повстанська армія, Дивізія «Галичина», Виселення українців з Польщі до УРСР та Операція «Вісла»

Під час Другої світової війни, 17 вересня 1939 р. на підставі «пакту Молотова-Ріббентропа» радянські війська вступили на територію Галичини, де було встановлено тоталітарний режим. Розпочалися масові репресії проти місцевого населення. В тюрмах НКВС на Західній Україні з 1939 по 1941 роки відбувалися масові вбивства, катування, четвертування людей тощо.[7][8] Загони НКВС на території Галичини не гребували навіть храмами, використовуючи їх в своїх «цілях»; наприклад, Церква Святої Покрови в Бучачі, де було знайдено решти 148 осіб, в тому числі дітей.

В таких умовах 26 жовтня 1939 р. маріонеткові колгоспно-пролетарські «Народні Збори Західної України» ухвалили рішення про включення Західної України до складу Радянської України. На землях Галичини було утворено 4 області УРСР — Львівську, Станіславівську (з 1962 р. — Івано-Франківська), Тернопільську та Дрогобицьку1959 р. об’єднана зі Львівською).

Здійснювалися чотири масові депортації поляків, українців, білорусів, євреїв, німців, росіян, чехів, вірмен та інших із східних воєводств Речі Посполитої (західних областей УРСР і БРСР).[9]

Приблизно 335 000 польських громадян було виселено в північно-східні регіони європейської частини РРФСР, Казахстан та Сибір і на Далекий Схід.[10][11] Мінімум 198 536 осіб було депортовано із західних областей УРСР:

  • лютий 1940 р. — 89 062 осіб (приблизно 84,8% поляків, 13,8% українців, 1,4% євреї та інших) вивезених в північно-східні регіони європейської частини РСФСР (Архангельська область, Комі АРСР, та інші), Сибір та Казахстан;
  • квітень 1940 р. — 31 332 осіб (приблизно 70,6% поляків, 25,0% українців, 3,0% євреїв, 1,4% росіян, німців та іншіх) вивезених в Казахстан;
  • червень-липень 1940 р. — 67 049 осіб (приблизно 84,6% євреїв, 11,0% поляків, 3,3% українців, 0,4% німців, 0,7% іншіх) вивезених в Сибір і на Далекий Схід,[12] та в північно-східні регіони європейської частини РСФСР (Архангельська область, Вологодська область, Марійська АРСР, та інші);
  • травень-червень 1941 р. — 11 093 осіб (більшість українців, а також поляки та інші) вивезених в Сибір і Казахстан.[13][14]

Під час радянсько-німецької війни 19411945 рр. Галичина була окупована німецькими військами і 1 серпня 1941 р. її включили до складу Генеральної губернії як окремий дистрикт.

У воєнні роки було змінено західний кордон Галичини. Уклавши договори з Польщею у 1945 р. і 1951 рр., радянський уряд віддав західну частину регіону — (Лемківщину і Надсяння) Польщі.

Жертви НКВС після відходу радянських військ перед збройними силами Третього рейху. Львів, Тюрма на Лонцького, 1941 р.

 

Завтра была война

История, которую мы учили в школах как-то упускала войны, которые вела СССР до Великой отечественной войны, но которые велись во уже во время 2-й мировой войны. Более того, Великая отечественная война по учебникам СССР начиналась 22 июня 1941 года. В реальности же, вторая мировая война началассь 1 сентября 1939 года. Почему в СССР не акцентировали внимание на периоде между 1 сентября 1939 по 22 июня 1941. Не потому ли, что СССР в этот период тоже вейла войны, захватывала территории. А значит, можно считать, что уже участвовали во 2-й мировой войне… В нескольких следующих статьях, рассмотрим некоторые из таких моментов…

Командование в Киеве запрещает открывать огонь по зашедшей технике из РФ

56251faf6d61adc897c061a3c30ab153_L

Украинские бойцы же «Градами» могут испортить технику зашедшую из РФ.

 

Киев не дает команды украинским “Градам” стрелять по российской технике – сообщает активистка Марина Комарова на своей странице в Facebook.

Из разговора сегодня с бойцом по телефону:

“Зашла колонна российской техники, на нее стоят направлены наши грады. Но команда с Киева-огонь не открывать”. Все под контролем, х*ли. Пусть заходят, располагаются, гости дорогие. Шо ж мы, нелюди, по гостям стрелять?” – написала Комарова.

Путин

1024px-La_Banquise_Poutine

Пути́н (фр. Poutine) — национальное канадское блюдо из картофеля фри, сыра и соуса, особенно популярное в Квебеке. Блюдо, в частности, предлагается в заведениях быстрого питания McDonald’s, A&W, KFC, и Burger King. Появилось в середине XX века.

История

Пути́н появился в квебекской глубинке в 1950-х годах. Есть несколько версий появления этого блюда. Самыми распространёнными из них являются[1][2]:

  • Варвик. По самой распространённой версии, пути́н впервые появился в 1957 году в ресторане Le lutin qui rit (Смеющаяся лютня), располагавшемся на улице Сен-Луи городка Варвик, Центральный Квебек. Один из посетителей ресторана по имени Жан-Ги (или Эдди) Лэнесс заказал у хозяина по имени Фернан Лашанс тарелку картофеля фри, а потом вдруг решил посыпать его тёртым сыром.
  • Дрюммонвилль. По другой версии, пути́н впервые подали в открывшемся в 1964 на улице Сен-Жозеф в Дрюммонвилле, Центральный Квебек ресторане Le roy Jucep (Лё руа Жюсеп — в названии обыгрывается фамилия владельца, произносящаяся так же, как французское слово roi — король, и народное произношение имени Жозеф — Иосиф по названию улицы). Его владелец по имени Жан-Поль Руа (ум. 2007) уверял, что именно он придумал пути́н. Название блюда якобы происходит от прозвища работавшего в ресторане повара — Ти-Пу. Об этом же говорится на официальном сайте существующего по сей день ресторана.
  • Принсвилль. Возможно, пути́н — родом из Принсвилля, Центральный Квебек, где находилась сыроварня Принцесса. В 1966 году по соседству с испытывавшей проблемы со сбытом сыроварней открылся ресторанчик La P’tite Vache (Коровёнка). Сыроварня договорилась о продаже тёртого сыра на кассе ресторана, так что посетитель мог купить тарелку картофеля фри и самостоятельно посыпать его сыром.

Этимология

В 1950—1960-х годах в Квебеке английским словом пудинг называли любое блюдо, в котором было намешано много разных компонентов.

При этом, ещё в 1880 году канадский журналист и лексикограф Оскар Данн издал книгу, озаглавленную «Франко-канадский глоссарий и словарь искажённых выражений, употребляемых в Канаде», в котором содержится и слово путин в значении:

Путин — разг. канад. Искажённое английское пудинг.[3]

1 5 6 7 8 9 25