Співробітник МВС, колишній Беркут, застрелив молодого хлопця-волонтера, який направлявся з гуманітарним вантажем до військових в зоні АТО

1cfa8c

За данними mvs.gov.ua цей трагічний інцідент відбувся сьогодні на одному з Донецьких блокпостів. Міліціонера, що перевищів свої службові повноваження затримано. Наразі його допитують. Про це пресі повідомив в.о. начальника УМВС України в Полтавській області Олег Бех.

В процесі проведення слідчих дій виявилося, що деякі високопосадовці та колеги полтавського міліціянта намагалися приховати злочин.

Тому, як заявляє Бех, з сьогоднішнього дня проводиться масштабна перевірка діяльності всіх підрозділів УМВС області.

«Я прошу громадськість, журналістів, полтавців інформувати керівництво обласного управління про всі факти зловживання службовим становищем і скоєння ряду інших злочинів. До таких осіб будуть прийматися жорсткі міри як керівництвом УМВС, так і керівництвом Міністерства внутрішніх справ України у найкоротші строки!”, – заявив Бех.

Джерело: http://divannaya-sotnya.com.ua/egor/spvrobtnik-mvs-kolishny-berkut-zastreliv-molodogo-hlopcya-volontera-yakiy-napravlyavsya-z-gumantarnim-vantazhem-do-vyskovih-v-zon-ato.html

За бездіяльність уряду та НБУ потрібно нести відповідальність

Поширення панічних настроїв серед населення. Величезні черги за продуктами в магазинах. Цінники на товарах, які змінюються ледь не щодня. Відсутність покупців на ринках через дорожнечу. Розорення підприємців. Стрімке зубожіння громадян і наближення доходів українців до рівня африканських. Ажіотаж навколо валютного курсу. Тотальна невпевненість у завтрашньому дні. Все це – реалії сучасної ситуації в країні.

 

Чому ж так сталося? Де ті обіцяні Арсенієм Яценюком і Петром Порошенком на провідних телеканалах і в недешевій передвиборчій рекламі системні, радикальні і швидкі реформи? Коли нарешті розпочнеться боротьба з корупцією? Чому досі не працює Антикорупційне бюро? Що буде далі і чи вдасться вижити українцям, яких заганяють за межу бідності? Де шукати причини зневіри і паніки в суспільстві?

27 лютого виповнився рік з моменту, як Кабмін очолив лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк. За цей час правила гри в Україні фактично не змінилися. Мало того, в українського суспільства все більше формується переконання, що нинішня влада неспроможна і не хоче щось змінювати. Можновладці запевняли нас, що ми йдемо в Європу, а насправді уряд веде нас в Африку.

Після падіння режиму Януковича, корупційно-кланова система не була ліквідована. Навпаки, її чільні представники швидко зорієнтувалися та знайшли притулок чи стали спонсорами провідних сьогодні політичних партій в Україні. Олігархи та їхні нардепи в парламенті роблять усе для того, аби ця система і надалі збереглася. Система управління державою, за якої великий бізнес використовує державну владу для отримання надприбутків коштом решти українців.

Нувориші продовжують виводити капітали за кордон, бо парламентська коаліція п’яти фракцій і уряд уперто не бажають боротися з офшорними схемами виведення капіталів, обслуговуючи інтереси олігархів. Через це в бюджеті катастрофічно не вистачає коштів, а гроші продовжують витікати з казни.

Натомість, умови, які нав’язуються МВФ для отримання Україною кредитів, уряд використовує для прийняття антисоціальних законів. Для нього краще висмоктати останні соки з простого населення, ніж наважитися боротися з корупціонерами. Дійшло до того, що євродепутат Яцек Саріуш-Вольський на останньому засіданні Комітету Європарламенту з міжнародної політики відверто заявив українським представникам: «Ви просите фінансової допомоги з боку ЄС, а самі боїтеся розкуркулити олігархів».

Зараз серед керівництва держави спостерігається бажання звалити відповідальність за власні провали і бездіяльність одне на одного. То Яценюк звинувачує протеже Порошенка голову НБУ Гонтарєву в знеціненні гривні. То Порошенко докоряє Яценюку і членам економічного блоку Кабміну за відсутність реформ. Кожен шукає крайнього, хоча відповідальність за стан справ несе і уряд, і НБУ, і президент і нинішня парламентська коаліція у складі «Блоку Порошенка», «Народного фронту», «Самопомочі», «Батьківщини» та Радикальної партії.

Адже, відповідно до статті 99 Конституції України та статті 6 Закону України «Про Національний банк України», забезпечення стабільності грошової одиниці України є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України. Кабінет Міністрів, натомість, має забезпечувати економічну самостійність України, а також здійснення фінансової та податкової політики.

Панічні настрої серед суспільства – це наслідок розчарування політикою уряду і втратою ним контролю над економічною ситуацією в країні. Тому ВО «Свобода» вимагає від коаліції та Президента України не займатися словоблудством і імітацією роботи, а невідкладно розглянути питання про відповідальність уряду та Національного банку України за злочинну монетарну політику і катастрофічну валютно-фінансову ситуацію в країні та вжити відповідних суворих кадрових рішень.

Україні і українцям потрібні негайні, рішучі і радикальні зміни, а не пустослів’я, імітація дій і консервація кланово-корумпованої економічної моделі. Бездіяльність влади не лише перетворює націю у жебраків, а й може привести до втрати державної незалежності.

P.S. В цій статті, ще забули в розчаруванні представниками Свободи, які в свій час сіли “на потоки”… Всіх їх – геть від влади, в т.ч. і “Свободу”…

Джерело: http://uainfo.org/blognews/504711-za-bezdyalnst-uryadu-ta-nbu-potrbno-nesti-vdpovdalnst.html

Калининградская область давно уже не должна была быть в России

После того как Россия начала пересматривать границы послевоенной Европы, в Литве вспомнили о Потсдамском договоре, согласно которому в 1945 году часть Восточной Пруссии (Калининградская область) была передана СССР на 50 лет. Об этом заявил аналитик Центра исследования Восточной Европы Лауринас Кащюнас в интервью Литовской государственной ТРК, сообщает DELFI.

“Срок 50 лет уже давно прошел, поэтому есть повод поднимать этот вопрос. Но стоит ли это делать?” – задается вопросом аналитик.

По его словам, постановление Потсдамской конференции о статусе Калининграда могли бы пересмотреть участники конференции – Великобритания и США. Для этого достаточно было бы правовой и политической основы, но нет политической воли, считает Кащюнас.

“Я сомневаюсь, что по этому вопросу обсуждаются возможные сценарии: скорее, это уже забыто, как забыт Будапештский меморандум”, – сказал эксперт.

Преподаватель Института международных отношений и политических наук Вильнюсского университета, политолог Томас Янелюнас не видит основания для того, поднимать вопрос о Потсдамском договоре и статуса Калининграда.

“Политического основания нет: этот вопрос всерьез никто не поднимает, ни одна страна не претендует на эту область. Внутри также нет никаких признаков сепаратизма, и Россия, скорее всего, не позволит их проявить. Любые вопросы о том, надо ли возвращаться к Потсдамскому постановлению, были бы политической провокацией”, – сказал Янелюнас.

По словам собеседников, попытки Запада напомнить о Потсдамском договоре и том, что Россия должна администрировать Калининградскую область до 1995 года, может вызвать геополитический кризис.

“Вопрос, насколько мы можем себе позволить начать играть в эффект домино. Я понимаю аргумент, что Россия нарушила всю систему неприкосновенности границ, сформированную в 1975 году. (…) Но если будет поднят вопрос о Калининграде, это может стать очагом для дискуссий о разных территориях, поводом для того, чтобы перечертить границы государств. Это откроет ящик Пандоры”, – сказал Кащюнас.

Янелюнас считает, что попытка пересмотреть начертанные во время Потсдамской конференции границы государств вызовет лавину обвинений.

“Пересмотр постановлений Потсдамской конференции вызовет лавину обвинений, которую будет трудно контролировать. Тогда можно будет вспомнить не только Потсдамскую конференцию, но и более ранние, вернуться к обвинениям об оккупированных законно и незаконно территориях”, – сказал политолог.

Поднимать вопрос о статусе Калининградской области, по мнению Кащюнаса, Запад не осмелится и потому, что Россия не раз говорила об использовании ядерного оружия, а Запад этого боится.

Хотя политологи отметают возможность обсуждения постановлений Потсдамской конференции, Кащюнас уверен, что изменения в Калининградской области необходимы.

“Политическая ситуация, тенденции милитаризации Калининградской области заставляют говорить хотя бы о том, что Калининград должен быть как можно более открытым для международного сообщества. Когда Советский Союз развалился, в Калиниградской области было видение, что регион должен быть связан с Европой. Позднее говорилось о том, что Калининград иначе, чем вся Россия, должен более активно участвовать в торговом, инвестиционном пространстве Европейского союза”, – сказал аналитик.

По словам Кащюнаса, такая открытость Калининграда к западу не позволила бы использовать область как часть военно-промышленного комплекса России, регион стал бы бастионом экономического благополучия. И для этого, по словам собеседника, есть предпосылки.

“90% жителей Калининградской области не бывали в других регионах России, но бывали в странах ЕС. От соседних стран Калининград экономически отстает, и думаю, регион хотел бы использовать свой потенциал”, – сказал аналитик.

По словам Кащюнаса, концепция более открытого Калининграда была особенно яркой примерно в 2005 году, но все притихло, потому что Москва не позволила развивать эту идею: “Поняв, что могут возникнуть разные нюансы, связанные с автономией Калининградской области, Москва решила прекратить эти игры, и переделала всю систему таким образом, что, по сути, все теперь зависит от ее решений”.

Идея более открытого к международному сообществу и отношениям с ЕС Калининграда, по мнению собеседников, могла бы быть осуществлена на основании референдума. Но инициировать его должны сами жители, а добиться чего-то можно только в том случае, если он пройдет честно.

“Если бы жителям Калининграда предложили перспективу экономического развития, открывающую европейский рынок, регион понял бы, что это его естественная потребность. Если Россия будет не в состоянии удовлетворить эту потребность, можно будет думать о референдуме о статусе Калининградской области. Правда, важно, чтобы референдум инициировали сами жители”, – сказал Кащюнас.

По словам аналитика, результат такой инициативы будет зависеть от условий референдума, но он не усматривает оптимистических перспектив. Собеседник отметил, что в Калининграде доминирует “Единая Россия”, которая, по сути, является партией Путина, а это значит, что для автономии не будет никаких предпосылок.

“С другой стороны, мы понимаем, что референдум в России часто является пародией. Должны быть созданы условия, чтобы представить общественности видение более открытого Калининграда, но вряд ли такая возможность может быть создана в современной России. Думаю, что такой референдум не будет отличаться от очередных выборов, а может, будет еще более жестким, так как для граждан это болезненный вопрос. Но если бы все прошло гладко, с соблюдением правил, думаю, там было бы с кем разговаривать, и точно была бы поддержка”, – сказал Кащюнас.

Как сообщал “Обозреватель”, ранее российская журналистка Ксения Собчак презентовала Калининградскую Народную Республику.

Джерело: http://obozrevatel.com/politics/09715-v-es-zagovorili-o-vozvraschenii-kaliningrada-v-evropu.htm

МВФ никогда не требовал поднятия пенсионного возраста и тарифов на газ, – нардеп

В меморандумах МВФ никогда не шла речь о поднятии пенсионного возраста или тарифов на газ. 

Об этом в прямом эфире “Свободы слова”, в понедельник 3 марта сказал заместитель главы фракции “Батьківщина” Сергей Соболев.

По его словам, в меморандуме говорится лишь о “сбалансировании бюджета”.

“Зачастую из МВФ делают страшилку. Говорят, что это не премьер, это не парламент голосовал… Что МВФ сказал, что делать – вот и все. Но посмотрите все меморандумы предыдущих лет, которые подписывались с МВФ. Только я их помню шесть. И нигде вы там не найдете требований о повышении пенсионного возраста. Везде сказано: сбалансируйте бюджет Пенсионного фонда. И думайте, как это сделать“, – отметил Соболев.

Нигде не сказано, что вы должны поднять тарифы на столько-то на нефть, газ и т.д. Там сказано: сбалансируйте бюджет НАК “Нафтогаз”. А в бюджете НАК “Нафтогаз” находят за предыдущий период неподтвержденных платежей примерно на 14 млрд гривен, сейчас – 3,5 млрд объявляет прокурор с трибуны Верховной Рады. Возможно, здесь надо искать, где эти вещи, которые не используются?” – добавил он.

Как сообщалось, работавшая в Киеве с 12 января по 11 февраля 2015 года миссия МВФ достигла соглашения на уровне персонала с властями Украины о четырехлетней программе EFF объемом SDR12,35 млрд (около $17,5 млрд).

Источник: Обозреватель
1 267 268 269 270 271 319