Моє знайомство з цією тематикою почалося з візиту у місцевий ЖЕК, оскільки дружина та теща (що особливо небезпечно) винесли весь мозок: треба терміново міняти лічильники, оскільки з 1 березня нам будуть нараховано якісь надзвичайно великі кошти. На мої питання: чому, хто таке сказав, в нас вже є лічильники, хто сказав, що вони недійсні… ?
-Йди в ЖЕК, там все пояснять…
Попередньо, звісно, я поверхово подивився трохи про цю тему в мережі.
Отже, взявши на пів дня відгул на роботі, я пішов до свого ЖЕКу. Цікаво стало одразу: ЖОДНОГО оголошення про те, що з 1 березня настане апокаліпсис, якщо ми не поставимо нові лічильники, я не знайшов. Було лише кілька оголошень, де вказувались контакти фірм, шо виконують послуги з повірки лічильників. Їх я і почав фотографувати, проте це одразу викликало занепокоєння працівників контори. Моя відповідь:
– Фіксую порушення закону ,- всіх злякала і з’явилася жіночка, яка почала розказувати про те, що повірку та заміну лічильників треба робити згідно закону про метрологію. І платити за це, за її версією, має споживач, тобто я. Моє зауваження, що в законі написано, що це має робити ПОСТАЧАЛЬНИК послуг, викликало появу ще однієї жіночки, яка заявила, що комісія(!) не включила це в тариф, тому платять споживачі.
Одразу спало на думку, що менш прискіпливі «клієнти», особливо люди старшого віку, не будуть ставити жодних питань, з їх точки зору все виглядає логічно та солідно: комісія не включила, отже все за законом. Та і практика в нашій країні така, що людей призвичаїли платити за все – ніхто навіть не сподівається, що держава щось зробить за людину; нема в нас розуміння, що сплачені в державний гаманець податки означають те, що за ці гроші має бути щось зроблено для людини. А будь-яка пільга, субсидія, підвищення пенсії чи зарплати напряму асоціюється з очільником держави/уряду/міста на той момент. Подачка з барського столу для більшості – це велика заслуга барина!
Отримавши таку попередню інформацію, я залишив ЖЕК. Отже, я вже витратив півдня, щоб почути те, що суперечить закону. Далі я звернувся до знайомого депутата міськради, який однозначно зазначив: платити має постачальник, тобто у випадку Києва – Київводоканал та Київенерго. Без варіантів. Але я людина прискіплива, і тому вирішив самостійно вивчити питання. На це в мене пішло два тижні, купа робочого та після робочого часу. Вивчені були всі закони, постанови і дотичні документи, сайти постачальників і просто матеріали в мережі.
Резюме наступне: в Україні відбувається масштабна та цинічна афера, яку інакше як Тилове Мародерство назвати не можна. І це в час війни за Незалежність!
Тепер детально:
1.ЗАКОН УКРАЇНИ «Про метрологію та метрологічну діяльність»
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 30, ст.1008)
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1314-18
Розділ IV
ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ТА ПОВІРКА ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
Стаття 17. Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації
4. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про житлово-комунальні послуги»
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 47, ст.514)
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1875-15
1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить:
1) забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері;
3. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1268 ( 1268-2007-п ) від 31.10.2007
N 933 ( 933-2009-п ) від 03.09.2009
N 151 ( 151-2010-п ) від 17.02.2010
N 1135 ( 1135-2011-п ) від 31.10.2011 }
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF
Порядок обліку та оплати послуг
9…Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.
32. Виконавець зобов’язаний:
3) надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми)
споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про ці Правила (зазначається у договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця);
4) контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж;
9) забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку;
4. КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ
КОЛІСНИК Сергій Васильович, інженер-метролог І категорії Лабораторії по повірці побутових лічильників.
У середньому термін роботи лічильників води становить близько 12 років. Але це не показник, оскільки багато чого залежить від виробника приладу. У практиці зустрічалися лічильники води з досить тривалим терміном роботи, які проходили повірку і визнавалися придатними.
http://www.ukrcsm.kiev.ua/index.php/uk/2009-02-03-14-12-12/624-doveryaj-no-proveryaj-poverka-bytovyx-schetchikov-vody
Після цього я зрозумів масштаб афери. З’ясувавши ціни на ці «послуги», можна порахувати, що в межах Києва це приблизно 200 млн. гривень, а загалом по країні – до 1,5 млрд. Враховуючи, що «постачальники послуг» «радять» здійснювати повірку раз на три роки
(http://www.vodokanal-service.kiev.ua/news/166-vy-shche-ne-poviryly-lichylnyk-vody-todi-my-idemo-do-vas.html)
– виходить непоганий додатковий податок. Також не можна забувати, що ці послуги надають переважно недержавні організації
(http://vodokanal.kiev.ua/ua/page-povirka-lichilnikiv)
, оскільки в державних –черги, незручності і т.д. Отже, приватні структури мають непоганий ґешефт за рахунок відвертого порушення закону. І не важко припустити, що тендери на надання цих послуг цілком вірогідно виграють наближені до відповідних постачальників фірми.
Далі було ще цікавіше. Відвідавши сайт Київенерго, можна побачити, що повірка лічильників гарячої води вже включена до тарифу, а отже за неї вже заплатили
(http://kyivenergo.ua/te-home/garyacha_voda).
Виявляється, що багато людей вже заплатило за те, за що не мали платити.
В цей час до вирішення питання долучилися депутати Київради та постійна комісія з питання ЖКГ.
Відбувалися перемовини з монополістами. Секретар Киїради робить заяву (http://kiev.pravda.com.ua/news/54f83b460d86f/),
яку в той же день спростовує заступник мера
(http://kiev.pravda.com.ua/news/54f89a47b7739/).
До вирішення цього питання долучається Антимонопольний комітет, який оприлюднює свою ухвалу (http://kiev.pravda.com.ua/news/53bcf2ef3661c/).
Зрештою, питання начебто вирішено на рівні міста Києва (http://kiev.pravda.com.ua/news/550b030e25b2b/
http://sockraina.com/news/15744).
Проте невідомо, коли це запрацює, коли люди отримають гроші, які сплатили за повірку?
Який механізм повернення коштів, сплачених приватним компаніям?
Чи повертатимуть гроші тим, хто змінив лічильники, піддавшись загальній паніці, якщо ці лічильники були цілком придатні до подальшої експлуатації?
Питань багато, і також цілком зрозуміло, що мало реально, щоб людям було повністю компенсовано втрати, які вони понесли через порушення закону. В першу чергу тому, що в цій ситуації немає очевидного порушника.
Якщо проаналізувати всю ситуацію, то висновки будуть наступні:
1. Виконавцем незаконних вимог переважно були ЖЕКи, здебільш – їх звичайні працівники, які отримали якісь вказівки, можливо навіть усні.
2. Київенерго та Київводоканал не поширювали в друкованому вигляді по будинках вимогу робити повірку чи змінювати лічильники, це було і є на їх сайтах
(http://vodokanal.kiev.ua/ua/page-povirka-lichilnikiv)
та в публікаціях в пресі, інтернеті та новинах по телебаченню. В цій ситуації напевно важко знайти юридичний механізм притягнення до відповідальності монополістів. Їх заяви про кінцеві строки здійснення повірки, які вочевидь підігрівали паніку, не будуть доказами в суді.
3. Згідно закону відповідальна за включення в тарифи послуги з повірки – НКРЄ, яка це не зробила, на що і посилаються ЖЕКи. Проте вона не несе жодної відповідальності за це.
Здається, замкнене коло? Як і в багатьох випадках грабунку простих людей в нашій державі. Проте цілком логічно було б, щоб цей випадок став прецедентом, коли б чиновники, що відповідальні за це, понесли серйозне покарання, у вигляді серйозних термінів ув’язнення, конфіскації майна тощо. КМДА має слідкувати за дотриманням законності в цих питаннях відповідно до «Закону про ЖКГ»? Отже, конкретні чиновники КМДА мають сісти у в’язницю.
Якщо для цього треба внести якісь зміни у законодавство – це має бути зроблено.
До речі, в інших містах України існує та сама проблема, і так само грабують людей. Треба з цим щось робити!
Люди мають починати організовуватись, долучатися до громадянських кампаній, або до акцій політичних партій. Не можна просто сидіти і дивитися, як тебе, твоїх сусідів грабують. Це наша країна, наше життя! Без нашої участі з цим ніхто нічого не зробить!
Джерело: http://blog.liga.net/user/ygoncharenko/article/17753.aspx
