Артем Сытник теперь директор Национального Антикоррупционного бюро Украины.
Как оказалось, Артем Сытник является протеже скандального экс-прокурора Яремы, а также частенько отстаивал интересы Богдана Губского. Фото Сытника и главаря ОПГ “Капитошки” Александра Капитонова (правая рука Богдана Губского), опубликованные накануне в сети, лишь подтверждают смутные подозрения.
Официальная же биография Артема Сытника довольно прозаична:
Сытник Артем Сергеевич – украинский адвокат, бывший следователь прокуратуры.
Артем Сергеевич женат (до этого дважды разведен), воспитывает двоих детей.
Артем Сытник родился 19 августа 1979 года в пгт Компанеевка в Кировоградской области, где с золотой медалью окончил школу.
В 2001 году окончил Национальную юридическую академию Украины имени Ярослава Мудрого (взятка за поступление в среднем колеблется от 5 до 20 тысяч долларов), получив высшее юридическое образование.
И в том же самом 2001 году сразу начал работать помощником прокурора в Ленинском районе города Кировограда. Далее Артем Сергеевич занимал должность следователя и старшего следователя. В 2008 году начал выполнять обязанности начальника следственного отдела прокуратуры Киевской области. В 2011 году Сытник был уволен за превышение должностных полномочий. За период работы через горе-прокурора прошло больше трехсот уголовных дел, в том числе и скандальных коррупционных преступлений.
После этого начал практику в адвокатской фирме «Юридические гарантии», хотя и признался, что адвокатство для него — это только временная работа, «к которой вынужден прибегнуть из-за не востребованности государством таких следователей, как он». Каких именно, уточнить не удалось, но при этом он скромно умолчал, что в этой адвокатской фирме одним из соучредителей является тесть Кернеса.
В прошлом году Артем Сытник задекларировал 23,5 тысяч гривен доходов, в то время как другие члены его семьи заработали 1 113 тысяч гривен. Кроме того, во владении Артема Сытныка есть автомобиль Hyundai Elаntra, квартира (82 кв м) и участок в Крыму.
Интересно, как чувствует теперь себя новоназначенный глава НАБУ, “зарабатывая” в 50 раз меньше, нежели супруга и дети школьного возраста.
О достижениях и ошибках своей страны рассказали грузинские эксперты
Для Украины Грузия стала примером проведения реформ. За последние полгода многие представители бывших властей Грузии были приглашены в украинское правительство. Более подробно о реформаторском опыте своей страны в рамках публичной дискуссии «Грузинский опыт для Украины», которая состоялась сегодня в Киеве, рассказали грузинские эксперты.
.
«В 2008 году, в разгар кризиса, сразу после войны я встретился с Кахой Бендукидзе и спросил его, как наша экономика будет развиваться. Он сказал, что лавина сошла, риски уменьшились и сейчас самое время заниматься инвестициями и реформами», – вспоминает Эрик Ливни, глава Международной школы экономики при Тбилисском государственном университете (ТГУ).
Среди ключевых изменений, которые были внедрены в 2004-2013 годах, сокращение количества налогов с 21 до 7 и крайнее упрощение всех налоговых процедур, принятие нового закона о таможенных тарифах, уменьшение количества лицензий на импорт и экспорт с 14 до 8, а также замена 80% сотрудников таможни в рамках борьбы с коррупцией.
«Под надзором Бендукидзе страна запустила настоящую «гильотину» против учреждений, которые служили незаконным целям или были не в состоянии выполнять свою миссию», – рассказывает Мака Читанава, аналитик Международной школы экономики при ТГУ.
В рамках дерегуляции в Грузии сократили количество разнообразных инспекций с 40 до 20, а количество лицензий и разрешений с 909 до 145.
В результате, говорит Читанава, процент налогов в структуре ВВП страны увеличился с 10% в 2003 году до 25% в 2014 году.
Впрочем, проведенных реформ для полного перезапуска экономики страны все равно оказалось недостаточно. Ливни утверждает, что грузинской экономике все так же «нечего предложить миру».
«До 2008 года все инвестиции шли в строительство. Был строительный бум, цены на недвижимость росли, но в 2008 году этот сектор лопнул. Сейчас развивается туризм, торговля, сельское хозяйство, у нас популярен реэкспорт автомобилей в Азербайджан, но индустрии как таковой в Грузии нет», – говорит эксперт.
По его словам, несмотря на реформы, в стране остаются серьезные риски, поэтому долгосрочных инвестиций все равно нет.
В 2012 году Международная школа экономики провела исследование, чтобы определить один самый серьезный ограничитель экономического развития Грузии. Выяснилось, что таким ограничителем стало нарушение права собственности, которое могло быть утеряно по геополитическим причинам или же по решению недобросовестных судов.
«Когда мы решили обнародовать наше исследование, мне позвонили от министра финансов. Он завел меня в свой кабинет и в течении часа обхаживал меня матом. Мне было сказано: «Не суйся не в свое дело». Так что реформы – это все очень хорошо, но, когда есть такие большие риски, никакие серьезные деньги под долгосрочные проекты никто не даст», – считает Ливни.
Эксперт уверен, что наиболее реалистичный путь развития для Грузии – стать мощным транспортным коридором, но для этого надо абстрагироваться от конфликтов в Абхазии и Южной Осетии. «Эти конфликты надо потихоньку сводить на нет. Все разговоры – это наше или не наше или чем хуже, тем лучше – руководствуются эмоциями, а не разумом», – считает эксперт.
Георги Канашвили, исполнительный директор общественной организации Кавказский дом, подтверждает, что за 20 лет продолжающегося конфликта вокруг сепаратистских республик грузинская власть отошла от блокады и других агрессивных методов.
«Можно сказать, что в плане сотрудничества наши отношения с оккупированными территориями это все, кроме признания. Чтобы хоть как-то ограничить влияние России там, мы даже разрешаем прямой доступ туда наблюдательным миссиям ЕС», – говорит эксперт.
Чтобы политика в отношении оккупированных территорий была успешной, успешной должна быть вся страна, уверен Канашливи. «На этом пути и Грузии, и Украине еще многое предстоит сделать», – полагает эксперт.
За пасхальные праздники в социальных сетях сформировалось несколько мифов о “декоммунизационном пакете”, которые иногда имеют мало общего с нормами принятых документов.
Верховная Рада 9 апреля приняла четыре закона: о чествовании борцов за независимость Украины, увековечении победы над нацизмом, доступе к архивам спецслужб и осуждении коммунистического и нацистского режимов.
Документы еще должны подписать спикер Рады и президент, чтобы они вступили в силу.
Их принятие осудила партия “Оппозиционный блок” и Коммунистическая партия.
Наиболее существенными положениями являются признание борцами за независимость ОУН и УПА, осуждение коммунистического и нацистского режимов и их преступлений с запретом пропаганды их символики, а также необходимость переименования всех географических названий, связанных с деятелями коммунистического режима 1917-1991 годов.
“У ветеранов забрали День победы”
Еще перед принятием законов возник скандал из-за слухов о планах властей отменить празднование Дня победы 9 мая и перенести его на 8 мая.
Действительно, если президент подпишет закон об увековечении победы над нацизмом, праздновать победу в Великой отечественной войне 9 мая не будут. Ведь этот праздник официально будет называться “День победы над нацизмом во Второй мировой войне”.
Однако 9 мая и в дальнейшем будет оставаться официальным государственным праздником и выходным днем.
При этом 8 мая вводится день памяти жертв Второй мировой войны, как во многих странах Европы.
“Будут забирать советские ордена”
Самым скандальным стал закон об осуждении тоталитарных режимов и запрете их символики.
Он предусматривает переименование улиц и городов, связанных с именами деятелей компартии, снос памятников в их честь, а также запрет производства и распространения коммунистической символики.
К ней причислили герб и флаг СССР, изображение серпа и молота, а также их сочетание с красной звездой.
Многие комментаторы и пользователи социальных сетей сразу заговорили, что отныне ветераны не смогут одеть свои награды, на которых присутствует герб СССР.
На это указывали и депутаты, голосовавшие за закон.
К примеру, депутат Дмитрий Тымчук уже готовит изменения, чтобы четко прописать, что запрет не касается ветеранских наград.
В законе прописали исключение из запретов, которое, по утверждению Тымчука, можно читать двояко.
Советская символика сохраняется на памятниках и памятных знаках, могилах, надгробиях, а также разрешается личный сбор и хранение предметов с такой символикой в качестве коллекционирования.
То есть, хранение наград дома точно не запрещено, а вот касательно публичной их демонстрации, в том числе и на праздники, возникли сомнения, ведь формально закон этого не разрешает.
“Я не считаю, что эту норму закона кто-то будет выполнять так, чтобы заставлять ветеранов снимать награды”, – заявил ВВС Украина один из инициаторов принятия “декоммунизационного пакета”, директор института национальной памяти Владимир Вятрович.
“Снесут памятники советским воинам”
Сразу после принятия пакета законов в сети начали распространяться слухи, что власти снесут все памятники советским военным времен Второй мировой, а также могилы неизвестному солдату.
В частности, начали писать о сносе памятника генералу Ватутину в Киеве.
Однако закон об увековечении победы четко указывает, что памятники участникам и жертвам Второй мировой войны не подлежат сносу, и государство обязуется их охранять.
Это же касается Вечного огня.
Правительство обязуется создать национальный перечень памятников Второй мировой войны, в который войдут военные кладбища, военные участки на гражданских кладбищах, братские и одиночные могилы и другие памятники и памятные знаки, которые “увековечивают память о событиях времен Второй мировой войны”.
Со всех этих объектов также запрещается снимать символику победы, которая содержит коммунистические символы.
“Запретили коммунистическую идеологию”
Часть экспертов восприняли закон об осуждении коммунистического и нацистского режима как полный запрет коммунистической идеологии в Украине.
Также сразу распространилась мысль, что закон напрямую запрещает нынешнюю коммунистическую партию Украины.
Название закона указывает, что запрету подлежит коммунистический режим и его пропаганда. А дальше неоднократно указывается, что под коммунистическим режимом подразумевается режим, который существовал с 1917 по 1991 год.
При этом символами коммунистического режима являются деятели КПСС, а также ее предшественницы – российская социал-демократическая партия большевиков и российская коммунистическая партия большевиков.
То есть, на учредителей самой идеологии коммунизма – Карла Маркса и Фридриха Энгельса – запрет не распространяется.
Символами коммунистического режима является и сама КПСС, и ее тогдашнее украинское отделение – коммунистическая партия Украины.
Такое же название носит нынешняя коммунистическая партия Украины, которая имела фракцию в прошлом созыве Верховной Рады, однако не преодолела избирательный барьер на досрочных выборах 2014 года.
Запрещенными символами стали гимн, герб и флаг СССР, а потому все организации, которые имеют эти символы на своих эмблемах, снимут с регистрации.
Это касается общественных организаций и партий, то есть, если в названии партии есть слова Коммунистическая партия Украины, эмблемами являются серп и молот, а в уставе – одобрение деятельности СССР и КПСС, то ее лишат регистрации.
“Если КПУ уберет герб – серп и молот, сменит название, чтобы не соответствовало названию компартии УССР, не будет оправдывать преступления тоталитарного прошлого, то сможет существовать”, – заявил ВВС Украина Владимир Вятрович.
При этом он подчеркнул, что коммунистическую идеологию закон не запрещает.
В свою очередь, коммунистическая партия Украины осудила принятие закона и обратилась к президенту с требованием наложить на него вето.
“Используем все правовые возможности, которые предоставляет Конституция Украины, чтобы добиться отмены незаконных, антиконституционных законов, восстановить честное имя Компартии”, – говорится в заявлении президиума центрального комитета КПУ.
“Героизировали дивизию СС “Галичина”
Также в социальных сетях распространяется информация, что в законе о признании организаций борцами за независимость Украины таковой признали одну из дивизий немецкой армии СС “Галичина”.
Документ признает борцами за независимость Украины Украинскую повстанческую армию и Организацию украинских националистов, которые неоднозначно воспринимаются в обществе.
Однако в исчерпывающем перечне организаций, прописанном в законе, СС “Галичины”, которая воевала в составе Вермахта и была сформирована из украинцев, нет.
Моє знайомство з цією тематикою почалося з візиту у місцевий ЖЕК, оскільки дружина та теща (що особливо небезпечно) винесли весь мозок: треба терміново міняти лічильники, оскільки з 1 березня нам будуть нараховано якісь надзвичайно великі кошти. На мої питання: чому, хто таке сказав, в нас вже є лічильники, хто сказав, що вони недійсні… ?
-Йди в ЖЕК, там все пояснять…
Попередньо, звісно, я поверхово подивився трохи про цю тему в мережі.
Отже, взявши на пів дня відгул на роботі, я пішов до свого ЖЕКу. Цікаво стало одразу: ЖОДНОГО оголошення про те, що з 1 березня настане апокаліпсис, якщо ми не поставимо нові лічильники, я не знайшов. Було лише кілька оголошень, де вказувались контакти фірм, шо виконують послуги з повірки лічильників. Їх я і почав фотографувати, проте це одразу викликало занепокоєння працівників контори. Моя відповідь:
– Фіксую порушення закону ,- всіх злякала і з’явилася жіночка, яка почала розказувати про те, що повірку та заміну лічильників треба робити згідно закону про метрологію. І платити за це, за її версією, має споживач, тобто я. Моє зауваження, що в законі написано, що це має робити ПОСТАЧАЛЬНИК послуг, викликало появу ще однієї жіночки, яка заявила, що комісія(!) не включила це в тариф, тому платять споживачі. Одразу спало на думку, що менш прискіпливі «клієнти», особливо люди старшого віку, не будуть ставити жодних питань, з їх точки зору все виглядає логічно та солідно: комісія не включила, отже все за законом. Та і практика в нашій країні така, що людей призвичаїли платити за все – ніхто навіть не сподівається, що держава щось зробить за людину; нема в нас розуміння, що сплачені в державний гаманець податки означають те, що за ці гроші має бути щось зроблено для людини. А будь-яка пільга, субсидія, підвищення пенсії чи зарплати напряму асоціюється з очільником держави/уряду/міста на той момент. Подачка з барського столу для більшості – це велика заслуга барина!
Отримавши таку попередню інформацію, я залишив ЖЕК. Отже, я вже витратив півдня, щоб почути те, що суперечить закону. Далі я звернувся до знайомого депутата міськради, який однозначно зазначив: платити має постачальник, тобто у випадку Києва – Київводоканал та Київенерго. Без варіантів. Але я людина прискіплива, і тому вирішив самостійно вивчити питання. На це в мене пішло два тижні, купа робочого та після робочого часу. Вивчені були всі закони, постанови і дотичні документи, сайти постачальників і просто матеріали в мережі.
Резюме наступне: в Україні відбувається масштабна та цинічна афера, яку інакше як Тилове Мародерство назвати не можна. І це в час війни за Незалежність!
Тепер детально:
1.ЗАКОН УКРАЇНИ «Про метрологію та метрологічну діяльність»
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 30, ст.1008) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1314-18 Розділ IV
ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ТА ПОВІРКА ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ Стаття 17. Повірка засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації 4. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб’єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України. 2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про житлово-комунальні послуги» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 47, ст.514) http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 1. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг належить: 1) забезпечення дотримання вимог законодавства у цій сфері;
3. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1268 ( 1268-2007-п ) від 31.10.2007
N 933 ( 933-2009-п ) від 03.09.2009
N 151 ( 151-2010-п ) від 17.02.2010
N 1135 ( 1135-2011-п ) від 31.10.2011 } http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Порядок обліку та оплати послуг 9…Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця. 32. Виконавець зобов’язаний: 3) надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми)
споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про ці Правила (зазначається у договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця);
4) контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж; 9) забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку; 4. КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ КОЛІСНИК Сергій Васильович, інженер-метролог І категорії Лабораторії по повірці побутових лічильників. У середньому термін роботи лічильників води становить близько 12 років. Але це не показник, оскільки багато чого залежить від виробника приладу. У практиці зустрічалися лічильники води з досить тривалим терміном роботи, які проходили повірку і визнавалися придатними. http://www.ukrcsm.kiev.ua/index.php/uk/2009-02-03-14-12-12/624-doveryaj-no-proveryaj-poverka-bytovyx-schetchikov-vody
Після цього я зрозумів масштаб афери. З’ясувавши ціни на ці «послуги», можна порахувати, що в межах Києва це приблизно 200 млн. гривень, а загалом по країні – до 1,5 млрд. Враховуючи, що «постачальники послуг» «радять» здійснювати повірку раз на три роки
(http://www.vodokanal-service.kiev.ua/news/166-vy-shche-ne-poviryly-lichylnyk-vody-todi-my-idemo-do-vas.html)
– виходить непоганий додатковий податок. Також не можна забувати, що ці послуги надають переважно недержавні організації
(http://vodokanal.kiev.ua/ua/page-povirka-lichilnikiv)
, оскільки в державних –черги, незручності і т.д. Отже, приватні структури мають непоганий ґешефт за рахунок відвертого порушення закону. І не важко припустити, що тендери на надання цих послуг цілком вірогідно виграють наближені до відповідних постачальників фірми.
Далі було ще цікавіше. Відвідавши сайт Київенерго, можна побачити, що повірка лічильників гарячої води вже включена до тарифу, а отже за неї вже заплатили
(http://kyivenergo.ua/te-home/garyacha_voda).
Виявляється, що багато людей вже заплатило за те, за що не мали платити.
В цей час до вирішення питання долучилися депутати Київради та постійна комісія з питання ЖКГ.
Відбувалися перемовини з монополістами. Секретар Киїради робить заяву (http://kiev.pravda.com.ua/news/54f83b460d86f/),
яку в той же день спростовує заступник мера
(http://kiev.pravda.com.ua/news/54f89a47b7739/).
До вирішення цього питання долучається Антимонопольний комітет, який оприлюднює свою ухвалу (http://kiev.pravda.com.ua/news/53bcf2ef3661c/).
Зрештою, питання начебто вирішено на рівні міста Києва (http://kiev.pravda.com.ua/news/550b030e25b2b/ http://sockraina.com/news/15744).
Проте невідомо, коли це запрацює, коли люди отримають гроші, які сплатили за повірку?
Який механізм повернення коштів, сплачених приватним компаніям?
Чи повертатимуть гроші тим, хто змінив лічильники, піддавшись загальній паніці, якщо ці лічильники були цілком придатні до подальшої експлуатації?
Питань багато, і також цілком зрозуміло, що мало реально, щоб людям було повністю компенсовано втрати, які вони понесли через порушення закону. В першу чергу тому, що в цій ситуації немає очевидного порушника.
Якщо проаналізувати всю ситуацію, то висновки будуть наступні:
1. Виконавцем незаконних вимог переважно були ЖЕКи, здебільш – їх звичайні працівники, які отримали якісь вказівки, можливо навіть усні.
2. Київенерго та Київводоканал не поширювали в друкованому вигляді по будинках вимогу робити повірку чи змінювати лічильники, це було і є на їх сайтах
(http://vodokanal.kiev.ua/ua/page-povirka-lichilnikiv)
та в публікаціях в пресі, інтернеті та новинах по телебаченню. В цій ситуації напевно важко знайти юридичний механізм притягнення до відповідальності монополістів. Їх заяви про кінцеві строки здійснення повірки, які вочевидь підігрівали паніку, не будуть доказами в суді.
3. Згідно закону відповідальна за включення в тарифи послуги з повірки – НКРЄ, яка це не зробила, на що і посилаються ЖЕКи. Проте вона не несе жодної відповідальності за це.
Здається, замкнене коло? Як і в багатьох випадках грабунку простих людей в нашій державі. Проте цілком логічно було б, щоб цей випадок став прецедентом, коли б чиновники, що відповідальні за це, понесли серйозне покарання, у вигляді серйозних термінів ув’язнення, конфіскації майна тощо. КМДА має слідкувати за дотриманням законності в цих питаннях відповідно до «Закону про ЖКГ»? Отже, конкретні чиновники КМДА мають сісти у в’язницю.
Якщо для цього треба внести якісь зміни у законодавство – це має бути зроблено.
До речі, в інших містах України існує та сама проблема, і так само грабують людей. Треба з цим щось робити!
Люди мають починати організовуватись, долучатися до громадянських кампаній, або до акцій політичних партій. Не можна просто сидіти і дивитися, як тебе, твоїх сусідів грабують. Це наша країна, наше життя! Без нашої участі з цим ніхто нічого не зробить!
Народний депутат від фракції “Блок Петра Порошенко” Сергій Каплін пропонує обмежити зарплату членам Кабміну і народним депутатам до 3654 гривень, тобто, до трьох прожиткових мінімумів.
Відповідний законопроект про внесення змін до прикінцевих положень закону “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів України та членів Кабінету Міністрів заради соціальної справедливості)” зареєстровано у парламенті в середу, повідомляє прес-служба депутата.
Відповідно до законопроекту, обмеження із зарплати діятимуть лише під час проведення АТО.
“Прості люди заробляють лише кілька тисяч гривень, а пенсіонери живуть на тисячу гривень. На тлі такого фінансового становища не можна, щоб одні жирували, а інші бідували. Тому я запропонував піти на радикальний крок і обмежити зарплати народним депутатам і членам Кабміну трьома прожитковими мінімумами, тобто, сумою в 3654 гривень. Це буде справедливо стосовно простих людей”, – заявив С. Каплін.
